Справа № 372/2218/25
Провадження № 2-1376/25
заочне
21 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.04.2025 року позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що 13.09.2021 року між ПАТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №300003025, згідно з умовами якого відповідач отримав 24200 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ПАТ «БАНК ФОРВАРД» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору. 25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року. Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року становить 22075,59 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14101,97 грн.; заборгованість за відсотками - 0,62 грн.; заборгованість за комісією - 7973,00 грн. Таким чином позивач просив стягнути із відповідача зазначену заборгованість та судовий збір.
Ухвалою судді від 29.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просив слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Під час судового розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відмітку працівника поштового зв'язку «Адресат відсутній за вказаною адресою» суд, виходячи із засад добросовісності дії представника пошти, розцінює як належне повідомлення. Судова повістка в такому випадку вважається врученою в день проставляння у поштовому відділенні відповідної відмітки, як зазначено в пп. 3. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Аналогічні позиція зазначена в Постанові ВС від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19.
Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 13.09.2021 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було підписано Заяву (Оферту) №300003025 на укладення Договору про надання та використання платіжної картки - далі кредитний договір, відповідно до умов якого Відповідачу було випущено на його ім'я платіжну картку, відкрито поточний рахунок та встановлено Ліміт, в межах якого Позичальник має право здійснювати операції з використанням Картки за рахунок наданого Банком кредиту, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту Позичальнику надається кредит на суму 24200 грн. строком на 366 днів.
Відповідно до 3.1.3. Ставка по Кредиту (на строкову частину Основного боргу): 0,01% річних. Ставка по Кредиту (на прострочену частину Основного боргу): 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 1089,00 грн., Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350,00 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400,00 грн, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400,00 грн.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом встановлення Ліміту на Рахунку Позичальника, що підтверджується виписками за кредитними договорами.
Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року становить 22075,59 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14101,97 грн.; заборгованість за відсотками - 0,62 грн.; заборгованість за комісією - 7973,00 грн.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 ЦК Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
В порушення умов кредитного договору свої зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 22075,59 грн , яку позивач стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів.
В силу ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення залишку прострочених комісій у сумі 7973,00 грн., то суд зазначає таке.
Суд установив, що 13.09.2021 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №300003025, умовами якого передбачено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати комісію.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року по цивільній справі № справа № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), зазначив наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачено в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), у договорі не зазначено.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 14102,59 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14101,97 грн.; заборгованість за відсотками - 0,62 грн.
В задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в сумі 7973,00 грн. слід відмовити.
Згідно з ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 14102,59 грн, що становить 63,88 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1547,43 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 178, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №300003025 від 13.09.2021 року в розмірі 14102,59 грн, та судові витрати в розмірі 1547,43 грн., а всього 15650,02 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Г.В.Висоцька