Справа № 372/1655/25
Провадження № 2-1194/25
заочне
21 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договорами № 555168021750 від 20.02.2022, № 5978120 від 19.02.2022 у розмірі 37337,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №5978120, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі 20000,00 гривень, а останній зобов'язався повернути дані кредитні кошти, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.
25.07.2024 року було укладено договір №25-07/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5978120.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5978120 від 19.02.2022 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23200,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1200,00 грн.; Заборгованість за комісіями - 2000,00 грн.
Крім того, 20.02.2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір №555168021750, відповідно до якого відповідач отримала позику у розмірі 6000,00 гривень.
18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідача за договором №555168021750.
Заборгованість відповідача за кредитним договором №555168021750 становить 14137,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6000,00 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8137,00 грн.
Відповідач на користь первісного та нових кредиторів зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами не виконала.
При розгляді цієї справи позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень та на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень, які просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 14.04.2025 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся рекомендованими поштовими відправленнями, які було повернуто до суду Укрпоштою з відміткою про закінчення терміну зберігання. Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Заяв, клопотань, відзиву від нього не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити у даній справі заочне рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 19.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №5978120 за умовами якого відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 75 днів з 19.02.2022 року до 05.05.2022 року (п 1.3, 1.4 Договору); комісія за надання кредиту: 2000,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. договору); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 60000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5,00% від користування кредитом протягом поточного періоду.
Тим процентної ставки за цим Договором: фіксована.
До договору складена Анкета-заява на кредит №5978120, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F77110.
За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Відповідно до пункту 2.3.1.1. Договору про споживчий кредит №5978120 від 19/02/2022 року сторони передбачили можливість його пролонгації на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч.
сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Строк продовження кредиту може становити 3, 7 та 15 днів з максимальним розміром комісії та з максимальним розміром комісії у відсотковому значенні від поточного залишку кредиту за його продовження 3.00, 5.00 та 10.00 відповідно.
Згідно до пункту 2.3.1.1. Договору про споживчий кредит №5978120 від 19/02/2022 року передбачена пролонгація на стандартних умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 20000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 19/02/2022 року про здійснення переказу через платіжну систему Liqpay, ID платежу 1919669684. Карта отримувача 414943*08. Призначення платежу: Кошти згідно договору 5978120.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про споживчий кредит №5978120 від 19.02.2022 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 23200,00 грн, з яких: 20000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1200,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2000,00 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту.
За умовами п.3.2.6 кредитного договору передбачено право ТОВ «Міолан» як позикодавця відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
25.07.2024 було укладено договір №25-07/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5978120.
Крім того, 20.02.2022 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №№ 555168021750. Договір був підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «9005». Відповідно до умов договору відповідач отримав позику у розмірі 6000,00 грн, знижена фіксована процентна ставка 990% річних від суми позики, стандартна процентна ставка 990 % річних від суми позики, що становить 2,71% на день, пільго процентна ставка 3,65% річних (0,01% на день) на 50 календарних днів.
Відповідно до п. 5.4.1. пільгова процентна ставка у розмірі 3,65% (0,01% на день) на перші 10 календарних днів з дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту.
Відповідно до п. 5.4.2. знижена процента ставка у розмірі 990,00% річних (2,71%):
- з наступного дня після закінчення періоду нарахування пільгової процентної ставки та до 11.03.2022 року останнього дня Заявленого строку користування Кредитом (виключно якщо застосовується Пільгова процента ставка);
- з 1-го дня дати видачі Кредиту, включаючи день видачі Кредиту 20.02.2022, по 11.03.2022 останній день Заявленого строку кредитування Кредитом (виключно якщо не застосовується Пільгова процентна ставка).
Згідно Графіку платежів, який є додатком №1 до договору позики №555168021750 від 20.02.2022 року останній день платежу 10.04.2022 року.
Довідкою про ідентифікацію по договору №555168021750 від 20.02.2022 року підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснив шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 9005.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2024 року №3162_240202201452, 20.02.2022 року було перераховано на карту НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6000,00 грн. Номер транзакції в системі іРау.ua 139164404.
Відповідно до довідки по договору позики №555168021750 від 20.02.2022 року первісним кредитором ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» виконано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , яка становить 14137,00 гривень, з яких: 6000,00 - сума позики, 8137,00 гривень - проценти.
18.12.2023 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром. Встановлену договором плату позивач сплатив, що підтверджується платіжними інструкціями.
Відповідно до витягу з реєстру боржників, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №555168021750 від 20.02.2022 року у розмірі 14137,00 гривень, з яких: 6000,00 - заборгованість за основним зобов'язанням, 8137,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
За змістом ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).
Аналізуючи порядок укладення договорів у цій справі суд враховує, що договір був підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Договір про споживчий кредит підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові у справі №524/5556/19 від 12.01.2021.
Таким чином, у відповідача в силу наведених вище умов укладеного ним договору та положень чинного законодавства, існує обов'язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан», ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» кредитні договори, підписавши їх одноразовим ідентифікатором, та отримав кредитні кошти. Зобов'язання за кредитними договорами він належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений строк не повернув, унаслідок чого утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаними вище кредитними договорами відповідно до договорів факторингу та відступлення прав вимог перейшло до позивача.
Однак, щодо розміру процентів за договором 555168021750 від 20.02.2022, які належить стягнути з відповідача на користь позивача слід зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
Договір позики №555161285104 від 30.11.2021 року, укладений між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем передбачає строк кредитування 50 днів та не містить положень щодо можливості його автоматичної пролонгації. Отже розмір процентів, які підлягають стягненню за цим договором має бути зменшений до 6515,60 грн (у період з 20.02.2022 по 11.03.2022 - 1633,40 грн., та у період з 12.03.2022 по 10.04.2022 - 4882,20 грн.).
Що стосується вимог позивача в частині стягнення комісій за договором №5978120 від 19.02.2022 у сумі 2000,00 грн., то суд зазначає таке.
Суд установив, що 19.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5978120, умовами якого передбачено обов'язок позичальника сплатити комісію одноразово в момент видачу кредиту.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року по цивільній справі № справа № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), зазначив наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачено в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), у договорі не зазначено.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 33715,60 грн., з яких:
- заборгованість за договором №555168021750 становить 12515,60 грн (заборгованість за основним зобов'язанням - 6000,00 грн; заборгованість за відсотками -6515,60 грн), заборгованість за кредитним договором №5978120 становить 21200,00 грн (заборгованість за основним зобов'язанням - 20000,00 грн; заборгованість за процентами 1200,00 грн).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат,пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
02.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги.
Обсяг виконаних робіт визначений у Витязі з Акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 року, та у заявці на надання юридичної допомоги №628 від 01.02.2025 року, згідно з якими позивачу надано правову допомогу на суму 13000,00 гривень.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України)
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2187,43 грн (2422,40 грн х 90,30%) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11739,00 грн (13000,00 грн х 90,30%).
Керуючись ст. ст.12,13,81,89,263-265,280-281 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договорами № 555168021750 від 20.02.2022 та №5978120 від 19.02.2022 року у загальному розмірі 33715,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2187,43 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11739,00 грн, а всього 13926,43 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Г.В.Висоцька