Справа № 369/3617/25
Провадження №2/369/6100/25
18.07.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2025 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.03.2025 року позовну заяву було залишено без руху. Недоліки необхідно було усунути шляхом надання копії позовної заяви для відповідача.
Копія вказаної ухвали була направлена позивачу на електронну адресу, зазначену нею у позовній заяві.
Як убачається з довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 03.03.2025 по справі № 369/3617/25 була доставлена до електронної скриньки 01.05.2025 року.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У той же час Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року, також передбачено, що підсистема "Електронний суд" - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу серед іншого отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Таким чином, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем, однак, недоліки не були усунені протягом вказаного в ухвалі строку.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник , як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладені обставини, той факт, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавилася рухом справи та не реалізувала своїх процесуальних обов'язків належним чином, не усунула недоліки, зазначені в ухвалі від 03.03.2025, беручи до уваги правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 та 17.11.2022 у справі №560/541/20, відповідно до яких застосування судами альтернативних засобів комунікації не суперечать діючому законодавству та дозволяють досягти правової мети - інформування учасника справи, таким чином направлення листа на дійсну електронну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, а отже здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Одночасно роз'яснюю, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ