Справа № 369/12109/25
Провадження №2/369/8652/25
14.07.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року на адресу суду надійшов вищевказаний позов.
Разом з позовною заявою на адресу надійшла заява про забезпечення позову. Просив суд заборонити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти дії щодо погодження/визначення кандидатури нового управителя, призначення нового управителя щодо фонду фінансування будівництва виду А «Житловий комплекс за будівельною адресою АДРЕСА_1 », до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Свою заяву мотивував тим, що позивач є інвестором будівництва «Житловий комплекс за будівельною адресою АДРЕСА_1 ».
28 березня 2017 року було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 126-В2, за яким ТОВ «ФК «ТОЛОКА» виступила управителем Фонду фінансування будівництва виду А «Житловий комплекс за будівельною адресою АДРЕСА_1 ».
В подальшому 27 грудня 2017 року між позивачем та управителем ФФБ ТОВ «ФК «ТОЛОКА» було укладено Додаткову угоду №1, якою було розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 126-В2. Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 Управитель зобов'язався повернути позивача сплачені мною кошти у розмірі 553 600,00 грн.
Станом на дату подаяння позовної заяви Управитель ФФБ не повернув належні позивачу кошти, тому виникла заборгованість у розмірі 553 600,00 грн. за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 126-В2 від 27 березня 2017 р.
Вважає, що фактична зміна управителя ФФБ на нового управителя може затягнути процес стягнення заборгованості перед позивачем, як Довірителем ФФБ. Зокрема, це створить затяжний процес передачі активів, документації, рахунків від однієї фінансової компанії до іншої, яка буде визначена новим управителем, а це в свою чергу призведе до складнощів (утруднення) під час виконання рішення про стягнення боргу за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, які були розірвані додатковими угодами.
Враховуючи викладені обставини у заяві просив суд задовольнити в повному осбязі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 530 902,40 грн., яка виникала на підставі додаткової угоди №1 від 27 грудня 2017 до договору про участь у фонді фінансування будівництва №126-В2 від 2 березня 2017 року.
Позивач звертаючись з заявою про забезпечення позову просить суд заборонити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти дії щодо, призначення нового управителя щодо фонду фінансування будівництва виду А «Житловий комплекс за будівельною адресою АДРЕСА_1 ».
З матеріалів справи вбачається, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не учасником даної цивільної справи, а тому накладення заборони буде порушувати права та інтереси вказаної особи.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заході, суд вважає, що в даному випадку заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами у даній цивільній справі.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ