Справа № 522/9996/25
Провадження № 3/522/4398/25
18 липня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 140 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 01.03.2025 року о 16:51 год., у м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 74, будучи посадовою особою, головним інженером ВСП 7 КП «Міські дороги» ОСОБА_1 не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни, в результаті чого автомобіль «Mercedes - Benz» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 1.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас до суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_1 , відповідно яких він просив закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що в обсяг його службових повноважень не входить забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та він не є посадовою особою, відповідальною за утримання автомобільних доріг і вулиць.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та письмові пояснення ОСОБА_1 , оцінивши наявні у справі докази, в їх сукупності, приходить до висновків про таке.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за частиною 4 ст. 140 КУпАП настає за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органи, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування є:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.
Згідно п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 № 198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані, зокрема:
- своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану, ДСТУ 8749:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт;
- постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
- аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння;
- разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки;
- забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт;
- відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
ДСТУ 3587:2022 - цей стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування та вулиці населених пунктів і залізничні та трамвайні переїзди та установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з долученої ОСОБА_1 посадової інструкції головного інженера ВСП-7 Комунального підприємства «Міські дороги», посадові обов'язки передбачені Розділом 2 посадової інструкції.
Проте, згідно посадової інструкції головного інженера ВСП-7 КП «Міські дороги» до посадових обов'язків ОСОБА_1 входить: п. 2.1 забезпечення безперебійної і технічно правильної експлуатації та надійної роботи автотранспорту та устаткування, утримання його в працездатному стані; п. 2.2 Організація розроблення планів профілактичних ремонтів автотранспорту та устаткування, інвентаризація виробничих основних засобів; п.2.3. Керування розробленням нормативних матеріалів з ремонту автотранспорту та устаткування, витрат матеріалів на ремонтно-експлуатаційні потреби, аналізом показників його використання, складанням кошторисів на проведення ремонтів, оформленням заявок на придбання матеріалів та запасних частин. п. 2.4. Організація проведення інвентаризації виробничих основних засобів, визначення застарілого обладнання, об'єктів, які потребують капітального ремонту, та встановлення черговість проведення ремонтних робіт; п. 2.5. Брати участь в експериментальних, налагоджувальних та інших роботах з упровадження та освоєння нової техніки, у випробуваннях, у прийманні нових та відремонтованих механізмів; п. 2.6 Забезпечення додержання правил і норм охорони праці під час проведення ремонтних робіт; п. 2.7. Брати участь у складанні заявок на придбання обладнання та запчастин; п. 2.8. Знання, розуміння і застосування діючих нормативних документів, що стосуються його діяльності; п. 2.9. Знання і виконання вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт; п. 2.10. Проведення повторних і позачергових інструктажі з охорони праці на робочому місці; п. 2.11. Складання необхідної звітність з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни; п. 2.12. Під час відсутності начальника структурного підрозділу виконання його обов?язків та набуття його прав, несе відповідальність за належне їх виконання та використання.
Таким чином, аналізуючи наведені вище норми та вивчивши зміст посадової інструкції інструкції головного інженера ВСП-7 Комунального підприємства «Міські дороги» встановлено, що відповідно до своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 не несе відповідальність за стан утримання дорожного полотна проїзної частини вулиці, та ліквідацію вибоїни, а відтак не є суб'єктом даного правопорушення.
Водночас матеріали справи не містить доказів того, що забезпечення експлуатаційного стану обстежуваної ділянки покладено на КП «Міські дороги» Одеської міської ради.
Позаяк суд зауважує, що навіть у разі встановлення підрядних організацій, які відповідають за ремонт та обслуговування тієї чи іншої ділянки дороги, та їх посадових осіб, які мали б нести відповідальність за неналежне утримання доріг, матеріали справи не містять конкретних договорів між органом управління автомобільними дорогами та підрядною організаціє, що позбавляє суд можливості визначити обсяг взаємних прав і обов'язків сторін, їх обов'язки щодо ремонту та утримання конкретних ділянок дороги, обсяг відповідальності кожного з учасників.
Крім того, суд дослідивши акт обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі від 01.03.2025, звертає увагу, що при складанні його працівники поліції взагалі не вказали П. І. Б. представника підрозділу з експлуатації доріг відповідної юридичної особи, оскільки така особа відсутня та не залучалась. Проте, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки не в автоматичному режимі даний розділ Акту повинен бути обов'язково вірно заповнений.
Отже, невірно оформлений акт, з наявними порушеннями представниками патрульної поліції вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки не в автоматичному режимі щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01.03.2025, не містить всіх необхідних реквізитів.
Суд вважає, що даний Акт не є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаному із недотриманням ним п. 1.5 ПДР України, а саме, що його дії або бездіяльність створили небезпеку чи перешкоду для руху, загрожували життю або здоров'ю громадян та знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із завданням матеріальних збитків.
При цьому, зміст ч. 4 ст. 140 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, дана норма є бланкетною, тому наявність правопорушення може мати місце при порушенні посадовою особою відповідної норми законодавства, яка є обов'язковою складовою протоколу.
Протокол серії АБА №114772 від 28.04.2025 не містить посилання на конкретні правила, норми і стандарти, що стосуються вимог та дій посадових осіб по належному утриманню проїзної частини.
Зокрема, у п. 38 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, зазначено, що основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об'єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об'єктів у цілому ДСТУ 3587.
Саме ДСТУ-3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» містять приписи, що покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів.
При складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , як посадової особи, працівниками поліції не було дотримано вищевказані вимоги законодавства, не вказано чи були та яким чином останнім порушено вимоги ДСТУ-3587:2022 та які саме, перебування їх у причинному зв'язку із ДТП, що спричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, за участі транспортного засобу «Mercedes - Benz» д.н.з. НОМЕР_1 .
Сама по собі посилання у протоколі на п. 1.5 ПДР України, які є загальними, не є належним виконанням вимог законодавства та не може бути підтвердженням вини ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 4 ст. 140 КУпАП. Вказані норми законодавства без їх взаємозв'язку із встановленими порушеннями правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, самостійно не утворюють склад адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Суд констатує, за встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП, яке пов'язано із порушенням п. 1.5 ПДР України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП і, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 40-1, 140, 221, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко