Справа № 308/168/25
Закарпатський апеляційний суд
21.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/77/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 206184 від 27.12.2024 та постанови судді від 17.01.2025 вбачається, що 27.12.2024 о 10 год по вул. Свободи у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «RSCATR», д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, але несвоєчасно його пройшов, чим порушив вимоги п. 31 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Посилається на те, що не брав участі в розгляді справи, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Стверджує, що матеріалами справи не підтверджено факту керування ним транспортним засобом, а також відсутні докази про те, що транспортний засіб «RSCATR», д.н.з. НОМЕР_1 , підлягав обов'язковому технічному контролю, і що такий контроль своєчасно не пройдено. Зміст протоколу та додані до нього матеріали не містять даних про ознаки типу транспортного засобу та посилання на порушення норми права, що встановлює періодичність, строки та обов'язковість проходження технічного огляду саме для цього транспортного засобу, власника автомобіля. Відсутні належні і допустимі докази як факту не проходження технічного контролю, зокрема письмові інформації суб'єктів проведення технічного контролю, витяги з інформаційних баз даних МВС, що є обов'язковими елементами складу вищевказаного адміністративного правопорушення. Разом з тим, у матеріалах справи відсутня постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, що в свою чергу свідчить і про відсутність доказів вчинення ним протягом року будь-якого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
-2-
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та захисник-адвокат Пачута О. М. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та захисника-адвоката Пачути О. М., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. При цьому враховується заява захисника-адвоката Пачути О. М про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного
-3-
правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 206184 від 27.12.2024, 27.12.2024 о 10 год по вул. Свободи у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «RSCATR», д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, але несвоєчасно його пройшов, чим порушив вимоги п. 31 Правил дорожнього руху України.
Зі змісту протоколу також вбачається, що 24.02.2024 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 1510425 за ч. 3 ст. 121 КУпАП, що також підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Стрічко А. від 27. 12.2024 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У письмових поясненнях, які містяться в протоколі, ОСОБА_1 зазначив, що керував транспортним засобом без технічного огляду, оскільки не знав, що такого немає.
Наведені у протоколі обставини правопорушення підтверджуються і наявними в матеріалах справи рапортом старшого інспектора УПП в Закарпатській області Сафронова Є. Ю. та відеозаписом з місця події.
Вищенаведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівник патрульної поліції Сафронов Є. Ю., який оформляв матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був упереджений під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість поліцейського у результатах розгляду справи.
У підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких відомостей про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди підписати протокол про адміністративне правопорушення та надати пояснення, які містяться у протоколі. На такі дані також не вказується в апеляційній скарзі.
Відсутні в матеріалах справи і будь-які докази про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку проте, що поліцейський при виконанні свої посадових обов'язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень.
Частиною 3 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
На переконання апеляційного суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення
-4-
серії ЕПР1 № 206184 від 27.12.2024, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст. 254-256 КУпАП і засвідченими підписами уповноваженої особи та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Стрічко А., згідно якої ОСОБА_1 за постановою серії ЕНА № 1510425 від 24.02.2024 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП; рапортом старшого інспектора УПП в Закарпатській області Сафронова Є. Ю., в якому відображені відомості, які узгоджуються з викладеними у протоколі обставинами правопорушення; відеозаписом з місця події відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту притягнення його до відповідальності 24.02.2024 за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а також факту керування транспортним засобом без проходження обов'язкового технічного контролю, зазначивши, що йому не було відомо про відсутність технічного огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутня постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, що в свою чергу свідчить і про відсутність доказів вчинення ним протягом року будь-якого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, апеляційний суд визнає неспроможними з огляду на те, що факт притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП підтверджується довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області Стрічко А.
Наведені в апеляційній скарзі доводи апеляційний суд визнає такими, що не свідчать про неналежність та недопустимість цієї довідки як доказу у справі про адміністративне правопорушення в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Указана довідка видана та підписана уповноваженою на те особою, а відповідно є офіційним документом, що в свою чергу дає можливість врахувати її як доказ під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що постанова за ч. 3 ст. 121 щодо ОСОБА_1 не виносилась, чи така є скасованою або оскарженою у встановленому законом порядку.
Із цих підстав, непереконливими апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги, про те, що матеріалами справи не підтверджено факту керування ним транспортним засобом, а також відсутні докази про те, що транспортний засіб «RSCATR», д.н.з. НОМЕР_1 , підлягав обов'язковому технічному контролю, і що такий контроль своєчасно не пройдено.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги те, що наявним у матеріалах справи відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 на місці події не заперечував факту керування транспортним засобом та не вказував, що транспортний засіб не підлягає обов'язковому технічному контролю, натомість у протоколі вказав, що йому не було відомо про те, що транспортний засіб не проходив технічного огляду.
Наявні у матеріалах справи докази безумовно свідчать про те, що ОСОБА_1 27.12.2024 о 10 год по вул. Свободи у с. Розівка Ужгородського району, керував повторно протягом року транспортним засобом, що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, але своєчасно його не пройшов.
Тому, жодним чином не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, і доводи апеляційної скарги про те, що зміст протоколу та додані до нього матеріали не містять даних про ознаки типу транспортного засобу та посилання на порушення норми права, що встановлює періодичність, строки та обов'язковість проходження технічного огляду саме для цього транспортного засобу, власника автомобіля.
-5-
Із цих підстав, неспроможними і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про відсутність належних і допустимих доказів факту не проходження технічного контролю, зокрема письмової інформації суб'єктів проведення технічного контролю, витягів з інформаційних баз даних МВС.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги те, що до апеляційної скарги не надано доказів, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не підлягав проходженню технічного контролю, або що такий контроль було пройдено.
Разом з тим, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 стверджував працівникам поліції, що питав механіка чи є всі документи для транспортного засобу, і останній повідомив його про їх наявність, однак жодних доказів, у тому числі пояснень механіка чи доказів про проходження технічного огляду, до апеляційної скарги не надано.
При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 перед тим, як здійснювати керування транспортним засобом, який підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, повинен був переконатися, що такий технічний контроль пройдено та отримати відповідні документи, чого зроблено не було, в результаті чого дії ОСОБА_1 беззаперечно утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, які є логічними, послідовними, належними та достатніми і узгоджуються між собою, у зв'язку з чим обгрунтовано взяті судом першої інстанції до уваги в підтвердження висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги такими, що мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП. Так, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці, застосоване відносно ОСОБА_1 , є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень і таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення.
Апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення, яке хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення, а також необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП, відповідає характеру вчиненого правопорушення, а тому підстав для його зміни навіть з врахуванням особи ОСОБА_1 не вбачається.
За таких обставини, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана стороною захисту апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення.
-6-
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялено, а не з'явившись на розгляд справи без поважних причин, сторона захисту позбавила себе такої можливості.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2025 щодо нього, - без змін.
Постанова апеляційного суду окарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя