Справа № 686/6867/25
Провадження № 1-кс/686/7011/25
18 липня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покатилівка Уральськохї області Республіки Казахстан, громадянина України, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого,
у кримінальному провадженні № 12025240000000113,
16.07.2025 старший слідчий в ОВС ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, до 27.07.2025, в межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що строк перебування підозрюваного під вартою закінчується 20.07.2025, а визначені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень продовжують існувати.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання. При цьому підозрюваний повідомив, що уважає пред'явлену йому підозру необґрунтованою, оскільки на час інкримінованого йому кримінального правопорушення перебував під вартою та утримувався у слідчому ізоляторі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
27.01.2025 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025240000000113 зареєстровано дане кримінальне провадження, правова кваліфікація кримінальних правопорушень - передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
28 квітня 2025 року ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме про те, що «у невстановлені дату та час, але не пізніше 15.01.2025 ОСОБА_8 вступив в попередню змову із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , з метою вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 , який являється колишнім чоловіком ОСОБА_9 та між якими після розлучення склалися неприязні стосунки.
З метою реалізації вказаного умислу спрямованого на вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 , ОСОБА_8 будучи обізнаним про неприязні стосунки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , являючись їх спільним знайомим, запропонував останній використати факт її колишнього шлюбу із потерпілим під час якого у потерпілого ОСОБА_11 нібито виник борг перед ОСОБА_9 в розмірі 300 000 доларів США. (хоча в дійсності ОСОБА_11 вказаної заборгованості перед ОСОБА_9 під час їх шлюбу не мав).
На пропозицію ОСОБА_8 , щодо висунення ОСОБА_11 вищевказаної надуманої незаконної вимоги, ОСОБА_9 погодилася, після чого вона та ОСОБА_8 домовилися залучити до вчинення вказаного злочину знайомих останнього, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення майнових злочинів, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .
Надалі, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , керуючись метою швидкого протиправного збагачення, розробили злочинний план направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_11 та вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 15.01.2025, близько 15 год, з метою реалізації задуманого плану, діючи в умовах воєнного стану (введеного в дію 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який продовжено до 09 травня 2025 року), керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, ОСОБА_5 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_11 НОМЕР_2 та в телефонній розмові, представившись особою на ім'я « ОСОБА_12 », висунув вимогу останньому сплатити ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому висловив погрози застосування фізичного насильства в разі невиконання поставленої ним вимоги, які ОСОБА_11 сприйняв як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я.
Продовжуючи свої злочинні дії, 18.01.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «WhatsApp», знову зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_11 НОМЕР_2 та в телефонній розмові в черговий раз повідомив останньому про необхідність сплатити ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, в іншому випадку пригрозив приїздом за місцем проживання потерпілого групи осіб з так званого «злочинного світу», які відберуть в останнього усе належне йому майно. Також у вказаній розмові ОСОБА_5 повідомив потерпілому ОСОБА_11 про необхідність здійснення подальшої комунікації з приводу поставленої вимоги в тому числі із ОСОБА_8 .
Надалі, на протязі 21.01.2025, 25.01.2025 та 26.01.2025 ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «WhatsApp» телефонував потерпілому ОСОБА_11 та в розмовах продовжував вчиняти на нього психологічний тиск з метою сплатити ОСОБА_9 вищевказаний надуманий борг, а також говорити про необхідність зв'язатися з даного питання із ОСОБА_8 .
В подальшому, 27.01.2025 та 30.01.2025 між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 відбулися телефонні розмови з ініціативи останнього, який телефонував потерпілому на його мобільний номер НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «WhatsApp», із власного мобільного номеру НОМЕР_3 . У вказаних розмовах ОСОБА_8 підтвердив свою обізнаність у нібито наявності боргу потерпілого ОСОБА_11 перед ОСОБА_9 та повідомив, що спілкувався з даного приводу із ОСОБА_5 , після чого запропонував потерпілому зустрітися задля обговорення ситуації, яка склалася.
04.02.2025 близько 13 год ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із потерпілим ОСОБА_11 зустрілися поряд із ГРК «Лелека», що в с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, звідки разом направилися у ГРК «Собкофф», що по вул. Прибузька, 15/1 в м. Хмельницький. Під час розмови у вказаному закладі ОСОБА_8 , попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , маючи спільний умисел із вказаними особами на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_11 , повідомив останньому, що ОСОБА_5 являється впливовою особою у так званому «кримінальному світі», а тому потерпілий має виконувати усе те, що він йому говорить, маючи на увазі повернення неіснуючого боргу ОСОБА_13 в розмірі 300 000 доларів США. Також ОСОБА_8 у вказаній розмові наполягав на тому, щоб потерпілий ОСОБА_11 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_9 та обговорив усі деталі, щодо повернення так званого боргу.
Після вказаної зустрічі у ГРК «Лелека», 04.02.2025 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про обставини цієї зустрічі, а також наголосив, щоб остання розмовляючи з ОСОБА_11 продовжувала наполягати на поверненні неіснуючого боргу в розмірі 300 000 доларів США, при цьому допустив, що в подальшому вчиняючи вимагання, з метою як найшвидшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , можна буде зменшити суму неіснуючої заборгованості до 200 000 доларів США. Також ОСОБА_8 узгодили із ОСОБА_14 , що після незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого в розмірі 200 000 доларів США, з вказаної суми 150 000 доларів США отримає ОСОБА_14 , а решта 50 000 доларів США будуть розподілені між ним та іншими особами залученими до вимагання, маючи на увазі ОСОБА_5 та ОСОБА_15 .
06.02.2025 ОСОБА_11 відповідно до попередньої рекомендації ОСОБА_8 зателефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_2 на мобільний номер ОСОБА_9 НОМЕР_4 . В ході вказаної розмови ОСОБА_11 заперечив наявність у нього боргу перед ОСОБА_14 в розмірі 300 000 доларів США та просив останню припинити вимагати у нього вказану суму грошових коштів через третіх осіб, маючи на увазі ОСОБА_5 та невідомих потерпілому осіб з так званого «кримінального світу» на яких той посилається. В свою чергу ОСОБА_9 наголосила ОСОБА_11 про необхідність сплатити їй грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США, таким чином підтвердивши залучення ОСОБА_5 та інших осіб до вчинення даного кримінального правопорушення.
Після вищевказаної розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , на протязі 06.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025 ОСОБА_8 , використовуючи месенджер «WhatsApp», телефонував потерпілому ОСОБА_11 та в розмовах, посилаючись на ОСОБА_5 та інших невідомих потерпілому людей з так званого «кримінального світу», наполягав у необхідності сплатити ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому говорив про настання проблем, які виникнуть в разі невиконання поставленої вимоги. В свою чергу потерпілий ОСОБА_11 під час кожної з таких розмов пояснював, що немає боргу в розмірі 300 000 доларів США перед ОСОБА_9 та будь-ким іншим.
В подальшому, 16.02.2025 близько 18 год ОСОБА_10 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_5 на мобільний номер ОСОБА_11 НОМЕР_2 та в телефонній розмові, представившись особою на прізвисько « ОСОБА_16 », повідомив про необхідність «закрити питання», маючи на увазі сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, після чого дзвінок було перервано.
Наступного дня 17.02.2025 та в подальшому 18.02.2025 потерпілому ОСОБА_11 телефонував ОСОБА_8 та в розмовах дав зрозуміти, що особа на прізвисько « ОСОБА_16 », тобто ОСОБА_10 , представляє інтереси ОСОБА_5 в питані щодо сплати потерпілим грошових коштів ОСОБА_14 . Також під час вказаних розмов ОСОБА_8 повідомив потерпілому ОСОБА_11 про необхідність зустрітися.
24.02.2025 близько 13 год 30 хв ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_11 відповідно до попередньої домовленості зустрілися в ГРК «Собкофф», що по вул. Прибузька, 15/1 в м. Хмельницький. У вказаному закладі ОСОБА_8 використовуючи власний мобільний телефон зателефонував у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_9 та увімкнув гучномовець, після чого остання повідомила ОСОБА_11 про необхідність розрахуватися з нею, маючи на увазі сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, а також зауважила про необхідність вирішення даного питання через її людей, тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_15 . Закінчивши дану розмову, ОСОБА_8 знову ж таки використовуючи власний мобільний телефон здійснив відео дзвінок у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_10 ході вказаної розмови ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, розташувавшись в кріслі поряд з столом поверх якого демонстративно знаходились предмети схожі на автоматичну зброю та набої до неї, повідомив потерпілому ОСОБА_11 про необхідність сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому пригрозив фізичною розправою, а саме сказав, що в разі відмови виконати поставлену вимогу відріже потерпілому голову. Закінчивши вказаний відео дзвінок, ОСОБА_8 в свою чергу також наголосив потерпілому про необхідність сплатити грошові кошти ОСОБА_9 в сумі 300 000 доларів США.
В подальшому, 04.03.2025 близько 11 год 30 хв в приміщені ресторану «Чарлі», що по вул. Заводська, 30 в м. Хмельницький, відбулася зустріч ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після якої останній перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_5 на мобільний номер ОСОБА_11 НОМЕР_2 та в черговий раз висунув вимогу потерпілому сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, після чого усі вищевказані особи та ОСОБА_5 залишать його в спокої.
Надалі, в період з 05.03.2025 по 27.03.2025 ОСОБА_8 та ОСОБА_10 неодноразово почергово телефонували потерпілому ОСОБА_11 у месенджері «WhatsApp» та під час вказаних телефонних розмов тиснули на останнього психологічно примушуючи сплатити на користь ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, у зв'язку з чим потерпілий ОСОБА_11 , сприймаючи усі попередні погрози вищевказаних осіб як реальні, побоюючись за власне життя та здоров'я, погодився сплатити частину вищевказаного неіснуючого боргу в розмірі 200 000 доларів США.
27.03.2025, близько 09.30 год., відповідно до попередніх домовленостей, ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_8 у ГРК «Лелека», що в с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, де виконуючи незаконну вимогу останнього, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , щодо погашення неіснуючої заборгованості, побоюючись за своє життя та здоров'я, передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США».
Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження представлено: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.01.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 28.01.2025; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 05.03.2025; протокол пред'явлення особи за фотознімками від 05.03.2025; протокол огляду від 18.03.2025; протокол огляду від 05.05.2025; протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.03.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- контроль особи від 07.03.2025; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28.03.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- контроль особи від 04.04.2025; інші матеріали кримінального провадження.
Оцінивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування пред'явлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою. При цьому слід зауважити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.05.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 26.05.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025240000000113 продовжено до чотирьох місяців.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2025 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 20.07.2025 включно.
Обставинами, які перешкоджають завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність у вжитті заходів щодо розсекречення результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України є особливо тяжким, за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні. При цьому слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
При цьому слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а відтак опинившись на волі, останній може продовжити займатися протиправною діяльністю.
За таких обставин по справі приходжу до висновку, що ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
При цьому ризик не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, враховуючи усі визначенні ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, соціальні зв'язки, вік та стан його здоров'я, майновий стан підозрюваного, приходжу до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідча суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні неможливе шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
І на думку слідчої судді в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Аналізуючи особу підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, утримує неповнолітню дитину та має постійне місце проживання.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, враховуючи усі визначенні ст.178 КПК України обставини в їх сукупності, соціальні зв'язки, вік та майновий стан, приходжу до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Строк тримання під вартою слід продовжити у межах строку досудового розслідування у межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 27.07.2025 включно.
Відповідно до п. 1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, строк тримання під вартою до 27 липня 2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя