17.07.2025 Справа №607/13055/25 Провадження №1-кп/607/1624/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
та потерпілої ОСОБА_6
під час проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001060 від 04 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001060 від 04 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор подала клопотання у якому просить продовжити строк застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обгрунтування клопотання вказує про те, що строк зазначеного запобіжного заходу обвинуваченому закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні; може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просить суд змінити її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримує клопотання прокурора.
Заслухавши клопотання прокурора, а також клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 про думку інших учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, терміном до 01 серпня 2025 року.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Статею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Таким чином, суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
В свою чергу слід зазначити, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 (частина 1 статті 184 КПК).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК покладає на прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
При цьому суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке з урахуванням вимог ст.12 КК України є тяжким злочином. Також на даний час продовжують існувати ризики, що були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , зокрема останній з огляду на санкції статті обвинувачення зможе переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке у випадку доведення його винуватості передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років; може незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, особисті дані яких йому добре відомі, оскільки вони не були засекречені під час здійснення досудового розслідування та інформація про які міститься в матеріалах кримінального провадження, відтак може навмисно схиляти їх до зміни наданих раніше показів чи до відмови давати покази; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже останній раніше неодноразово вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та одразу після звільнення з місць позбавлення волі вчинив новий злочин, вказане свідчить про стійку протиправну поведінку обвинуваченого, його підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення нових злочинів. Окрім цього ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу та офіційно не працевлаштований, і вчинив новий тяжкий злочин в умовах воєнного стану в Україні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 60 діб.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч.1, 2 ст. 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 вересня 2025 року.
Судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001060 від 04 червня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, відкласти на 11.00 год 22 серпня 2025 року, повторивши виклик учасників судового провадження та надавши вимогу на відконвоювання обвинуваченого ОСОБА_4 в зал судових засідань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині продовження строку запобіжного заходу безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1