Справа №461/5334/25
Провадження №1-кп/461/542/25
17.07.2025 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №12025141360001016 від 26.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, дітей не має, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 Кримінального кодексу України -
26 травня 2025 року, приблизно о 09 годині 52 хвилини, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним велосипедом марки "DYNAMICS", біля будинку №28 по вулиці Зарицьких в місті Львові, від вулиці Болгарської в напрямку до вулиці Івана Франка, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, із змінами та доповненнями, а саме: п.1.5 «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3. підпункт б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; підпункт д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», п.6.6. підпункт в) «велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих», п.11.13. «забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил», які виразились в тому, що він був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, зокрема, рухаючись по тротуару, навпроти будинку №28, що по вулиці Зарицьких у місті Львові, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка рухалася зліва направо відносно руху велосипеда по вулиці Зарицьких в місті Львові. Внаслідок порушення ОСОБА_4 чинних на транспорті правил пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у виді перелому міжвертлюжного відділу стегнової кістки, закритий черезвертлюговий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів, які відносяться до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_6 , а саме тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, визнав повністю, та пояснив суду, що дійсно вранці 26 травня 2025 року їхав на роботу, навпроти будинку №28, на вулиці Зарицьких у місті Львові, виїхав на тротуар та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Обвинувачений пояснив, що у вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, у якій просила суд проводити розгляд справи без її участі.
Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.
Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.291 КК України є правильною, оскільки останній вчинив порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, яке спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.291 КК України, скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 , відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Загальні засади призначення покарання, визначені у ст.65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а тому суд дійшов висновку, що достатнім покаранням обвинуваченому буде покарання у виді штрафу в межах санкції ст.291 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.06.2025 у справі №463/5359/25, на велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера, в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), після набрання вироком законної сили, необхідно скасувати.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст.124 КПК України, витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-25/15024-IT від 26.06.2025 в сумі 4457 грн. та судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-25/15029-IТ від 27.06.2025 в сумі 4457 грн. слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 291 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-25/15024-IT від 26.06.2025 в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №CE-19/114-25/15029-IТ від 27.06.2025 в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень.
Арешт на майно, а саме: велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера, в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.06.2025 у справі №463/5359/25, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:
DVD-R диски, 3 шт. - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025141360001016 від 26.05.2025.
медичну карту стаціонарного хворого №45039 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 25 арк. - повернути в КНП «1-ше територіальне медичне об'єднання м.Львова» ВП «Лікарня Святого Луки».
велосипед марки «DYNAMICS» без реєстраційного номера - повернути ОСОБА_4 ;
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1