Справа № 461/3659/25
Провадження № 2-с/461/44/25
17.07.2025 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мироненко Л.Д. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Галицьким районним судом м.Львова 12 червня 2025 року у справі №461/3659/25 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
12 червня 2025 року Галицьким районним судом м. Львова на підставі заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго заборгованість за період з 01.03.2020 року по 31.03.2025 року за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 56906,02 грн., інфляційні втрати за період нарахувань з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 73,94 грн., 3% річних за період нарахувань з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 15,50 грн. Всього - 6995.46 грн. та суму сплаченого заявником судового збору в розмірі 302,80 грн.
15 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу. Заява мотивована тим, що вимоги стягувача щодо надання послуг з постачання теплової енергії є повністю необґрунтованими, у зв'язку з відключенням всього під'їзду будинку на АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП. Вказала, що квартира АДРЕСА_2 відключена від мереж ЦО і ГВП ще в 2002 році, про що свідчить опитувальний лист споживача теплової енергії будинку АДРЕСА_1 . Зазначена квартира має автономне опалення
Крім того згідно Акту від 20 листопада 2020 року у під'їзді, де знаходиться вказана квартира відсутні транзитні ізольовані і неізольовані стояки. Після відключення теплова енергія на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення загального користування і допоміжних приміщень будинку, внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання не подається ( циркуляція відсутня), оскільки як вказано в акті від 20 листопада 2020 року транзитних ізольованих і неізольованих стояків немає ( в акті стоять прочерки).
З урахуванням наведеного заявник просить суд заяву задоволити.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 отримав копію судового наказу 02 липня 2025 року та звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу 15 липня 2025 року, тобто у строк передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
Відтак, суд вважає, що строк подання заяви про скасування судового наказу не був пропущений.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1-2 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Втім, як вбачається із змісту заяви, вимоги стягувача не є безспірними.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, у боржників відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення, що суперечить приписам ч. 1 ст. 12 ЦПК України.
За умовами ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, суд, дослідивши матеріали справи наказного провадження та вивчивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, - задоволити.
Скасувати судовий наказ, виданий Галицьким районним судом м. Львова 12 червня 2025 року у справі №461/3659/25 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго заборгованість за період з 01.03.2020 року по 31.03.2025 року за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 56906,02 грн., інфляційні втрати за період нарахувань з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 73,94 грн., 3% річних за період нарахувань з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року в розмірі 15,50 грн. Всього - 6995.46 грн. та суму сплаченого заявником судового збору в розмірі 302,80 грн.
Роз'яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» його право звернутися з вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Копію ухвали направити заявнику та боржнику.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Мироненко Л.Д.