Справа №:755/13013/25
Провадження №: 2-аз/755/25/25
про забезпечення позову
"18" липня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/120 від 12.01.2025, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 відкритого державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) О. Гурська 17.06.2025, та заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання постанови №Б/120 від 12.01.2025
Заяву обґрунтовує тим, що позивачем оскаржується виконавчий документ (постанова №Б/120 від 12.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн). Враховуючи, що у позивача є всі підстави вважати постанову №Б/120 від 12.01.2025 незаконною та такою, що не підлягають виконанню, вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду; застосування згаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, оскільки заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, наявна можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили; існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви буде неможливе виконання рішення суду, прийнятого у справі за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови №Б/120 від 12.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та закриття адміністративного провадження, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізоване майно боржника чи стягнуто кошти, то в разі задоволення позову дане рішення виконати буде неможливо.
Дослідивши матеріали заяви, виходячи зі змісту доводів заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу норм ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 07.04.2020 у справі № 826/13413/18.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Так, заявник звернувся до суду з позовом, у якому просить суд: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/120 від 12.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
При цьому, за поданими матеріалами убачається, що оспорювана позивачем постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/120 від 12.01.2025, перебуває на примусовому виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в межах виконавчого провадження НОМЕР_3.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за яким здійснюється стягнення
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №Б/120 від 12.01.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в розмірі 34 000 грн, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4, що знаходиться на виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Ухвала набирає законної сили в строк і в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дані стягувача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Дані боржника: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя: