Справа № 541/2843/25
Провадження № 1-кс/541/672/2025
Іменем України
19 липня 2025 рокум.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваного за ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Слідчий СВ Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 зазначивши як ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду , незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що слідчим відділенням Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо кримінального правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2025 за № 12025170550000721 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
В ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , 17 липня 2025 року (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим), на автомобілі марки «Dodge Challenger», д.н.з. НОМЕР_1 прибули до с. Гоголеве Шишацької ТГ Миргородського району Полтавської області де в невстановленому місці залишилися на ночівлю.
18.07.2025 року близько 06:00 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 на автомобілі марки «Dodge Challenger», д.н.з. НОМЕР_1 прибули до домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у них виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу житлового будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу житлового будинку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді пошкодження чужого майна, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, умисно, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 зайшли до території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 де перебуваючи поблизу вхідних дверей, поклали автомобільну шину, яку підпалили заздалегідь підготовленою для підпалу пластиковою ємністю із запалювальною сумішшю невстановленого складу, викликавши тим самим займання.
Після чого, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 на автомобілі марки «Dodge Challenger», д.н.з. НОМЕР_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, тим самим повністю закінчили свій злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, спричинивши своїми противоправними діями матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на суму, яка встановлюється.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, 18.07.2025 року близько 07:00 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 на автомобілі марки «Dodge Challenger», д.н.з. НОМЕР_1 прибули до домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді пошкодження чужого майна, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, умисно, діставши заздалегідь підготовлені для підпалу пластикові ємності із запалювальною сумішшю невстановленого складу в кількості 4 штук, підпалили їх та кинули через паркан на територію домогосподарства за вищевказаною адресою, де відбулося загорання.
Виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Домогосподарство за адресою: АДРЕСА_3 внаслідок дій ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не було пошкоджено вогнем по незалежних від них причин, оскільки пожежу було ліквідовано власницею ОСОБА_10 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у закінченому замаху на пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується:
- протоколом затримання особи ОСОБА_3 - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 18.07.2025;
- протоколом огляду місця події від 18.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.07.2025;
- протоколом обшуку від 18.07.2025;
-повідомленням про підозру ОСОБА_3 від 18.07.2025.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 просила відмовити у застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що ризи не доведені. Просила обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 не судимий, має трьох малолітніх дітей, працює неофіційно, є головою благодійного організації, учасником бойових дій, про вказала у письмових запереченнях.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні себе винним визнав повністю, у вчиненому розкаювався. Підтримав клопотання захисника. Доповнив, що має намір відшкодувати завдану шкоду.
Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Отже, для висновку про обґрунтованість підозри достатньою лише доказів, які свідчать про можливу причетність особи до злочину. І ці докази не обов'язково мають бути такого ступеню, щоб забезпечити подальше засудження особи та призначення покарання.
Слідством встановлено, що до вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України може бути причетний ОСОБА_3 . Підозра обґрунтовується наданими до клопотання протоколами оглядів , протоколами допитів свідків.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.
З приводу ризиків, на які посилається прокурор, слідчий суддя відзначає, що на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що підозрюваний хоча і має міцні соціальні зв'язків, але офіційно не працевлаштований, відсутні джерела доходів або майна у значних розмірах, які б утримували його за місцем мешкання, а тому в будь-який час може змінити місце проживання, без значних наслідків для себе. Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки знаходячись на волі , матиме можливість шляхом умовлянь, або іншим шляхом впливати на покази свідків.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України , а саме тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 , який відноситься до тяжких (стаття 12 КК України), обґрунтованими і достатніми є доводи про наявність підстав стверджувати, що він може, перебуваючи на волі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Для запобігання переліченим ризикам, вважаю за необхідне, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розглядаючи можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, ураховуючи тяжкість покарання та наявність ризиків вважаю, що виключно тримання під вартою зможе запобігти переліченим ризикам.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому у даному випадку такі доводи про обрання іншого запобіжного заходу ніж того, про який просить прокурор, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у розумні строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
З вищевикладених підстав у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_3 відмовити.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.200, «Рохліна проти російської федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
18.07.2025 о 09 год. 10 хв. за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннь ОСОБА_3 затримано на підставі та в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України суд визначає заставу 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Застосовуючи до підозрюваного поряд із запобіжним заходом у виді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 177, 182, 183, 194, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей,не працюючого, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15.09.2025року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 та підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу- відмовити.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Полтавської установи виконання покарань № 23».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Полтавської установи виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово Полтавську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 вересня 2025 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Попередити підозрюваного , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддяОСОБА_1