Справа № 369/10258/25
Провадження №1-кс/369/1829/25
20.06.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021112200000044 від 07 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
У провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021112200000044 від 07 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.06.2025.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 3222487000:04:002:0087, площею 0,1 га, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (раніше: для садівництва), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У квітні 2024 року стало випадково відомо про арешт земельної ділянки, який накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/14243/21 від 23.11.2021 р., шляхом отримання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Як стало відомо кримінальне провадження №42021112200000044 від 07.07.2021 р., відкрито за ч. 1 ст. 366 КК України за заявою ОСОБА_5 , остання подала заяву про підроблення документів, які підтверджують право власності начебто на її земельну ділянку з кадастровим номером: 3222487000:04:002:0087, площею 0,1 га. Начебто потерпіла стала власником цієї земельної ділянки, ще у 2004 році, хоча у її державному акті відсутній кадастровий номер.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021112200000044 від 07.07.2021 р. за ч. 1 ст. 366 КК України здійснюється слідчим відділом РУП ГУНП в Київській області (Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Хрещатик, 88). Процесуальне керівництво під час здійснення досудового розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою.
На думку заявника та його представника наразі відпала потреба у подальшому застосуванні арешту на земельну ділянку, адже ОСОБА_4 здійснив всі необхідні дії щодо відшкодування потерпілій всіх можливих збитків, які ймовірно могли бути завдані потерпілій, у зв'язку з ймовірним вибуттям з її власності земельної ділянки, що підтверджується наступним.
Відповідно до п. 5 мирової угоди, затвердженої ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №372/5180/24 від 31.03.2025 р. сторони дійшли згоди про те, що після виконання умов цієї мирової угоди сторони не матимуть одна перед одною будь-яких зобов'язань та/або вимог, пов'язаних із предметом спору у справі №372/5180/24 (номер провадження 2/369/8299/24) щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3222487000:04:002:0087, площею: 0,1 га, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та/або судовим розглядом зазначеної справи. В тому числі будь-які грошові виплати, судові витрати, витрати на правову допомогу, штрафні санкції, інфляційні втрати чи будь-які інші нарахування та витрати, не зазначені прямо у цій мировій угоді, стягненню, витребуванню (відшкодуванню) із відповідача не підлягатимуть та не можуть бути заявлені до стягнення в подальшому.
Також, в рамках виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №372/5180/24 від 31.03.2025 р. ОСОБА_5 підготувала заяву про відсутність претензій до ОСОБА_4 стосовно земельної ділянки. Так, у п. 7 заяви про відсутність претензій ОСОБА_5 не заперечує проти скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/14243/21 (провадження №1-кс/369/2719/21) від 23.11.2021 р., у разі якщо ОСОБА_4 , його представник або правоохоронні органи звернуться з відповідною заявою до суду про скасування такого арешту. Вона вважає, що наразі арешт земельної ділянки, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/14243/21 (провадження №1-кс/369/2719/21) від 23.11.2021 р. жодним чином не впливає на захист її прав або інтересів у кримінальному провадженні №42021112200000044 від 07.07.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Крім цього, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/8752/24 від 03.06.2024 р. вже було надано дозвіл на огляд земельної ділянки з метою встановлення чітких меж ділянки та проведення в подальшому відповідних експертиз із залученням відповідних спеціалістів. І такий огляд був проведений слідчими 02.07.2024 р.
На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив слідчого суддю скасувати арешт накладений на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222487000:04:002:0087, площа: 0,1 га у кримінальному провадженні №42021112200000044 від 07.07.2021 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/14243/21 від 23.11.2021 року.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд клопотання за його відсутності.
Від прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури надійшов лист № 55-4082 вих-2 від 17.06.2025 року, в якому прокурор просив розглянути клопотання про скасування арешту без його участі та зазначив, що при вирішенні клопотання про скасування арешту покладається на розсуд суду.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження №42021112200000044 від 07.07.2021 року, враховуючи подані сторонами заяви, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021112200000044 від 07.07.2021 р. за ч. 1 ст. 366 КК України здійснюється слідчим відділом РУП ГУНП в Київській області
Зокрема, в рамках вказаного кримінального провадження ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/14243/21 від 23.11.2021 р. задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021112200000044 від 07.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та накладено арешт на земельну ділянку 3222487000:04:002:0087, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2085179132224, площею 0,1 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Так, оглядаючи матеріали кримінального провадження №42021112200000044 від 07.07.2021 року слідчий суддя встановив, що арешт на згадану земельну ділянку накладено 23 листопада 2021 року, тобто тривалість арешту становить понад один рік, що очевидно створює перешкоди праву власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до вимог ст. 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Відповідно до вимог ст. 41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
На підставі викладеного, дослідивши клопотання про скасування арешту майна разом із додатками, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявне непропорційне втручання в право власності законного власника майна внаслідок відсутності достатніх та належних доказів наявності потреби в застосуванні цього заходу, а також відсутності підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021112200000044 від 07.07.2021 р. - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року у справі №369/14243/21 в рамках кримінального провадження №42021112200000044 від 07.07.2021 р., на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:002:0087, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2085179132224, площею: 0,1 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), країна громадянства: Україна (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ).
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6