Єдиний унікальний номер № 285/3927/25
Провадження № 1-кс/0285/1002/25
19 липня 2025 року м. Звягель
Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 та:
прокурора: ОСОБА_3
слідчого: ОСОБА_4
підозрюваного: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Звягельської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12025060530000617 від 17.07.2025
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, з яких слідує, що 17.07.2025 року близько 19 год. ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння випадково зайшов на подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_3 де в цей час перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з яким у ОСОБА_5 виник словесний конфлікт.
Після даного конфлікту у ОСОБА_5 на грунті особистих неприязних відносин виник злочинний умисел спрямований на вбивство ОСОБА_7 .
З даною метою, ОСОБА_5 у невстановленому місці взяв одноствольну мисливську рушницю, споряджену мисливськими патронами та, керуючи належним йому автомобілем марки Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхав до території домоволодіння по АДРЕСА_3 , де зупинившись на проїзджій частині вулиці біля відкритих воріт, що ведуть на подвір'я даного будинку на якому в цей час залишався ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті іншій особі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, ОСОБА_5 побачивши на подвір'ї вказаного будинку ОСОБА_7 , який знаходився на відстані прямого пострілу з рушниці, перебуваючи в салоні свого автомобіля, відкрив вікно передніх пасажирських дверцят автомобіля, через яке здійснив декілька прицільних. пострілів з вказаної рушниці по потерпілому ОСОБА_7 , який при цьому став ховатися за належним йому автомобілем, що стояв на подвір'ї.
Виконавши тим самим всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, ОСОБА_5 залишив місце скоєння злочину, який не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як внаслідок здійснених прицільних пострілів потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді вогнепальної рани лівого плеча, що не потягло за собою його смерть.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_7 , тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
17.07.2025 року о 19 год. 40 хв. поблизу будинку АДРЕСА_4 , за підозрою у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_5 .
18.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Враховуючи зібрані докази ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від 7 до 15 років.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та пояснив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків чи переховуватись від слідства.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за №12025060530000617 від 17 липня 2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
18.07.2025 р. відносно ОСОБА_5 винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними наданий час у кримінальному провадженні доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Всі докази перевіряються лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
До того ж, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування підозрюваного від слідства та суду обґрунтовується тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Ризик можливого незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтований тим, що досудове розслідування наданий час триває, ще не всі особи допитані слідчим, а тому з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_5 може незаконно впливати на них.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтований тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, причин, що спровокували таку його поведінку пояснити не зміг, а тому може продовжити злочинну діяльність.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено, що перебуваючи на волі він може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, вагомість наявних доказів, які свідчать про наявність підозри та ризиків, їх кількість, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи п.1 ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку застава не визначається, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , було вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тобто проти життя і здоров'я людини.
Керуючись вимогами статей 131, 132, 176-178, 183-184, 194 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, тобто з 19 год. 40 хв. 17 липня 2025 року.
Визначити строк дії даної ухвали - до 19 год. 40 хв. 14 вересня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1