Справа № 127/21215/25
Провадження № 3/127/4459/25
"18" липня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницької митниці Державної митної служби України, відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт гр. Р. Молдова НОМЕР_1 виданий 12.12.2005 органом офісом "26" Р. Молдова, персональний номер - НОМЕР_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,
13.06.2025 о 13:23 в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділів митного оформлення № 2,5,6,7 митного поста «Дністер» Вінницької митниці, в пішохідному напрямку “вхід в Україну», зайшов громадянин Р. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) який слідував з Р. Молдова в Україну.
Під час проведення митного контролю, на підставі Інформації АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин Р. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 09.09.2023 через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення № 2 митного поста «Дністер» Вінницької митниці, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «КІА CARENS», реєстраційний номер Р. Польща НОМЕР_3 , VIN-код - НОМЕР_4 , в митному режимі «Тимчасове ввезення» терміном до 1 року, з метою особистого користування.
Станом на 13.06.2025 інформація щодо вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України або поміщення його в інший митний режим відсутня.
Громадянин Р. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), до митних органів із заявою про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України не звертався, будь-яких документів про настання обставин непереборної сили до митних органів не надавав.
Згідно ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.
Таким чином гр. Р. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в порушення вимог ч. 1, ч. 6 ст. 380 МК України, перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «КІА CARENS», реєстраційний номер Р. Польща НОМЕР_3 , VIN-код - НОМЕР_4 , більше ніж на 30 діб, тим самим вчинивши порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Представник Вінницької митниці Державної митної служби України Самсонюк Д.М. в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), оскільки із його заяви від 13.06.2025 вбачається, що він не заперечує проти розгляду справи у його відсутності. Вважає, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, підтверджується наявними у справі доказами. Просив визнати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, та застосувати стягнення у виді конфіскації транспортного засобу. На даний час автомобіль з території України не вивезено, інформація щодо зміни митного режиму відсутня.
У судове засідання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не з'явився, однак, із його заяви від 13.06.2025 вбачається, що він не заперечує проти розгляду справи у його відсутності.
Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище, а також позицію представника Вінницької митниці Держмитслужби з даного питання, справа про порушення митних правил розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що згідно ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно ч. 6 до ст. 481 Митного кодексу України перевищення встановленого цим Кодексом строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Суд зазначає, що згідно ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 Митного кодексу України, встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а згідно вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника митниці, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість громадянина Р. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема:
протоколом про порушення митних правил від 13.06.2025 № 0247/UA401000/2025;
витягами з АСМО «Інспектор»;
доповідною запискою ст. держ. інсп. О. Яворської.
Таким чином, дослідивши надані до суду докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив встановлений ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, тим самим вчинивши порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд, даючи оцінку встановленим обставинам та наявним доказам у справі, дійшов висновку про наявність в діях громадянина Р. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Згідно положень ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглянувши дану справу, відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом'якшують відповідальність та обставин, що відповідно до положень ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини.
Відповідно до інформації АСМО «Інспектор», встановлено, що громадянин Р. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил по ст. 481 Митного кодексу України.
За таких обставин, аналізуючи зазначені вище норми законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що громадянина Р. Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.
Таким чином, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України у виді конфіскації транспортного засобу.
На думку суду, застосування такого адміністративного стягнення буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з громадянина Р. Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 380, 458, 481, 486, 487, 489, 495, 526 Митного кодексу України, ст.ст. 16, 23, 33-35, 40-1, 208, 283 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, а саме, автомобіля марки «КІА CARENS», реєстраційний номер Р. Польща НОМЕР_3 , VIN-код - НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави Україна судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя