Справа № 127/19458/25
Провадження № 3/127/4166/25
"16" липня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.03.2025 о 19 год. 20 хв. по вул. Короленка 1 в м. Вінниці, пішохід ОСОБА_1 , здійснюючи перехід проїзної частини поза пішоходним переходом, не впевнилася у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, раптово вибігла на проїзну частину дороги, в результаті чого транспортний засіб - автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , допустив наїзд на пішохода. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Своїми діями пішохід ОСОБА_1 порушила вимоги п. 4.7, п. 4.14 (б, г) ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча своєчасно повідомлялася про місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Враховуючи викладене, а також строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 365555 від 18.06.2025, копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.03.2025 зі схемою до нього, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 01.04.2025, згідно з яким він повідомляв про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, копію протоколу огляду предмету від 31.03.2025, копію протоколу огляду предмету від 01.04.2025, копію висновку експерта № СЕ/19/102-25/7969-ІТ від 11.04.2025, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 16.04.2025, кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд зазначає, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до п.п.1.3,1.4, 1.5, 1.9. 2.3-б ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Загальними положеннями ПДР України, зокрема п. 1.10 передбачені терміни, що наведені у цих Правилах та мають таке значення: пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Згідно з п. 4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Відповідно до п. 4.14 ПДР України пішоходам забороняється: б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, її майновий стан, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність не встановлено, суд дійшов висновку, що слід визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Також суд враховує особу правопорушниці, яка є пенсіонеркою, ступінь її вини, майновий стан.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
На думку суду, застосування усного зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З положень ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки в даному випадку, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, тому судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 40-1, 124, 221, 276, 279, 280, 283-291 КУпАП,-
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя