17 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/870/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 квітня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 1799 про призначення пенсії за віком. 13 травня 2024 року рішенням № 072350008310 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак в подальшому 17 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 072350008310 про відмову у призначенні пенсії. Позивачем оскаржено таке рішення у судовому порядку та рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 задоволено позов ОСОБА_1 частково та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17 травня 2024 року № 072250008310 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Після прийняття рішення від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області з проханням відновити виплату призначеної пенсії, однак відповідач повідомив позивача, що у зобов'язальній частині рішення від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 відсутні зобов'язання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 .. Позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист і пенсійне забезпечення, тому позов просив задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі. Вказав, що наслідком скасування рішення, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, є виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов'язку призначити пенсію. При цьому у матеріалах справи відсутні відомості щодо порушення прав позивача саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Таким чином відсутні підстави визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року. Із приводу позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити виплату пенсії за віком позивачу Головне управління зазначає, що позивач фактично спонукає суд перебрати на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду. З огляду на вказане, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, наголосив, що 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 1799 за призначенням/перерахунком пенсії за віком та 13 травня 2024 року Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області рішенням № 072350008310 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до пункту і статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з і квітня 2024 року. Взагалі протизаконними є дії Пенсійного фонду, які розглядають два рази одну заяву, за наслідком якої одне управління призначає пенсію, а інше відмовляє у призначенні пенсії.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 1799 за призначенням/перерахунком пенсії за віком.
13 травня 2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072350008310 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 01.04.2024 відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до розрахунку пенсії страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням перетину періодів становить 29 років 5 місяців 28 днів.
В подальшому 17 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 072350008310 про відмову у призначенні пенсії, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке оскаржено позивачем до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17 травня 2024 року № 072350008310 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 набрало законної сили 04 вересня 2024 року.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо поновлення виплати пенсії, однак листом №5458-5266/М-02/8-0700/24 від 25.11.2024 відповідач повідомив позивача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 не містить зобов'язань для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, починаючи з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, не менше 30 років.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно із пунктом «а» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) вказаного Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з ч.1 ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-VI відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058-VI пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Як вже встановлено судом, 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 1799 за призначенням/перерахунком пенсії за віком.
13 травня 2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072350008310 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 01.04.2024 відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до розрахунку пенсії страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням перетину періодів становить 29 років 5 місяців 28 днів.
Так, відповідно до частини 1 статті 49 Закон №1058-VI виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; {Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009} 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 49 Закону №1058-VI у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Як вбачається з матеріалів справи, без наявних на те підстав, відповідачем здійснено перегляд пенсії позивача та 17 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 072350008310 про відмову у призначенні пенсії, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке оскаржено позивачем до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17 травня 2024 року № 072350008310 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 набрало законної сили 04 вересня 2024 року.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у межах адміністративної справи № 260/3851/24 суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до рішення від 13 травня 2024 року № 072350008310 пенсія за віком ОСОБА_1 призначена з 01 квітня 2024 року.
Частиною 2 ст.49 Закону №1058-VI визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 та ст.46 цього Закону.
Згідно ст. 46 Закону №1058-VI нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку №22-1).
Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.
Отже, при первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону №1058-VI.
При цьому законодавцем чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (поновлення, переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (поновлення, перерахунок) або про відмову в призначенні (поновленні, перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (поновлення перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявами про поновлення призначеної пенсії, однак відповідач повідомив позивача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 260/3851/24 не містить зобов'язань для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Тобто позивач, маючи правомірні очікування на відновлення відповідачем його порушених прав та поновлення виплати пенсії з урахуванням судового рішення, звернувся до відповідача, однак відповідачем не дотримано вимог частини 2 ст. 49 Закону №1058-VI щодо поновлення виплати пенсії протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Суд враховує, що за обставин скасування судом у межах адміністративної справи №260/3851/24 рішення від 13 травня 2024 року № 072350008310, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, відповідач повинен був поновити позивачу пенсію за віком, яку призначив йому 01 квітня 2024 року рішенням № 072350008310 від 13.05.2024, однак такі дії відповідачем здійснені не були.
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі Суханов та Ільченко проти України, N N 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплачуючи позивачеві пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України,23759/03, 37943/06, § 33, рішення від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що відмова у поновленні виплати пенсії позивачу була здійснена не у спосіб, передбачений Законом № 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у поновленні пенсії за віком є протиправними та з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити виплату пенсії за віком з 01 квітня 2024 року, тобто з моменту призначення позивачу пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання даного позову сплатив 1211,20 грн. За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком з 01 квітня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 квітня 2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович