Справа № 489/5640/25
Провадження № 1-кс/489/1899/25
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
19 липня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Митколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 ,погоджене із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 за № 62025150010000828, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не маючого утриманців, не працюючого, військовослужбовця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюророзслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 62025150010000828 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянина ОСОБА_5 22.06.2024 призвано за мобілізацією та направлено для проходження військової служби. до військової частини НОМЕР_1 . 17.08.2024 ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби, за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 неподалік населеного пункту АДРЕСА_3 , та незаконно перебував поза її межами тривалістю понад три доби. 18.07.2025 його було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
18 липня 2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишені місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що в разі доведення його вини в суді, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність постійного місця проживання, та тяжке сімейне становище, пов'язане зі смертю батьків підозрюваного, вважає достатнім застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував свою причетність до залишення військової частини. Пояснив, що військову службу залишив оскільки не бажає служити. Зазначив, що за місцем реєстрації не проживає. Проживає з братом. Не працює. Після залишення військової частини проводив час гуляючи. Повертатись на службу наміру не має.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо обґрунтованості підозри.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не спростовував доводи клопотання про обґрунтованість підозри щодо самовільного залишення ним військової частини.
З матеріалів, доданих до клопотання слідує, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який кваліфікується як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри до клопотання надано в копіях такі документи: витяг з ЄРДР за № 62025150010000828 від 01.02.2025, у якому викладено обставини про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що військовослужбовець за мобілізацією номер обслуги 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, 17.08.2024 самовільно залишив місце служби, розташування ВЧ НОМЕР_1 за місцем її тимчасової дислокації неподалік населеного пункту АДРЕСА_3 , місце його знаходження не відоме; матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення ВЧ НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 від 20.10.2024, які, зокрема, містять Акт службового розслідування за фактом самовільного залишення підозрюваним ВЧ НОМЕР_1 ; протокол затримання ОСОБА_5 від 18.07.2025 з якого слідує, що його було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України о 10:29 за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18; повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення до клопотання документів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України.
Щодо наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальногох правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, при цьому не передбачає можливості звільнення від відбування покарання, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним, оскільки на даний час не проведено в повному обсязі всіх необхідних і можливих слідчих дій, а тому підозрюваний може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей доказового характеру про вчинення ним кримінального правопорушення.
При цьому матеріали клопотання не підтверджують наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слід зазначити, що ОСОБА_5 раніше не судимий, інших відомостей, що можуть свідчити про можливість вчинення ним кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому він підозрюється судом не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_5 статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, який не має постійного місця проживання, відсутність тісних соціальних зв'язків, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує дані про ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, відсутність тісних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням встановлених обставин, які доводять наявність вказаних вище ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й у виді цілодобового домашнього арешту, який не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків та гарантувати його безумовне дотримання, тому адекватним запобіжним заходом для підозрюваного буде тримання під вартою.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися чи будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про визначення застави та її розміру, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Висновки суду.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити, та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмір 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого,погоджене із прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025150010000828, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України щодо ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк перебування під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання 10 години 29 хвилин 18 липня 2025 року до 10 години 29 хвилин 15 вересня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України у розмірів розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн 00 коп.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з міста Одесибез дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку їх наявності).
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1