17 липня 2025 року
Київ
справа №340/1398/20
адміністративне провадження №К/990/28851/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Фермерського господарства «ВК і К» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 340/1398/20 за позовом Фермерського господарства «ВК і К» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
07.07.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Фермерського господарства «ВК і К» (далі - скаржник, ФГ «ВК і К»), направлена до суду поштою 04.07.2025.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 22.05.2025 (провадження №К/990/19920/25) залишив без руху і надав скаржникові строк для усунення виявлених недоліків, а саме: надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Суд роз'яснив скаржникові вимоги, яким має відповідати касаційна скарга у випадку її подання на відповідній підставі з передбачених у частині четвертій статті 328 КАС України. Також суд звернув увагу скаржника, що незгода із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду. Ухвалою від 16.06.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, визнавши, що уточнена касаційна скарга не усуває виявлених недоліків, адже її доводи зводились до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за вдруге поданою касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
В ухвалі від 22.05.2025 (провадження №К/990/19920/25) Верховний Суд роз'яснював скаржникові, що обов'язковою умовою у випадку оскарження судових рішень на підставі зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
У випадку відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України і виявлення під час касаційного перегляду відсутності подібності правовідносин, зумовлює в подальшому закриття касаційного провадження (пункт 5 частини першої статті 339 КАС України).
У вдруге поданій касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції скасував рішення першої інстанції без належної оцінки доказів і ґрунтується на припущеннях щодо фіктивності господарських операцій ФГ «ВК І К» з ТОВ «Аленгез Фармінг», ТОВ «Корн Опт Трейд», без наявності прямих доказів цього. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19, відповідно до якої нереальність господарських операцій має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами, а не лише припущеннями чи порушеннями контрагента. Платник не несе відповідальності за порушення контрагента, якщо сам діяв добросовісно та має належні первинні документи. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2023 у справі №810/1577/17, від 15.02.2023 у справі №803/1810/16.
Обґрунтовуючи такі доводи, ФГ «ВК і К» зазначає, що апеляційний суд визнав господарські операції нереальними через відсутність майна/персоналу у контрагентів, але не дослідив фактичні документи (видаткові, акти, платіжні доручення, існуючі договори поставки, купівлі - продажу тощо, що знаходяться в матеріалах справи №340/1398/20) і не навів доказів обізнаності ФГ «ВК І К» про фіктивність дій контрагента. Апеляційний суд не проаналізував зміст наданих документів, лише формально вказав на відсутність у контрагента ознак реальної діяльності. Жодного дослідження господарських операцій (наприклад, транспортних накладних, рахунків-фактур, договорів - реально існуючих, не спростованих) не проведено. Суд апеляційної інстанції посилався на практику Верховного Суду, котра не співпадає з правовою позицією цього ж суду за розглядом даної категорії справ яка була застосована судом першої інстанції.
Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вкотре наголошує, що доводи позивача зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами. Вважаючи, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам, позивач намагається довести необхідність зміни такої (на користь позивача). Однак, по-перше, Верховний Суд вже роз'яснював скаржникові, що такі доводи не є тотожними неправильному застосуванню норм права, а по-друге, частина друга статті 341 КАС України встановлює певні обмеження у повноваженнях суду касаційної інстанції. Верховний Суд як суд права (а не суд факту) не має повноважень встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку доказам.
Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, як і не зазначає, які саме обставини залишилися у справі не встановленими. За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставиною ж в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту. Відповідно, доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з'ясування судом обставин у справі.
Крім того, вдруге подана касаційна скарга не містить посилання на конкретний висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права, який би суперечив процитованим скаржником висновкам Верховного Суду. Незгода з результатом розгляду справи не є тотожною неправильному застосуванню норм права. Посилаючись фактично на те, що на рівні Верховного Суду існує різна правозастосовча практика у спорах цієї категорії, скаржник конкретно не обґрунтовує, в чому саме це полягає. Натомість, результат вирішення справи та/або порушеного питання завжди залежить від фактичних обставин у кожній конкретній справі, доказів, наявних на підтвердження доводів та/або заперечень, та їх сукупної правової оцінки.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими позовні вимоги платників податків були задоволені не свідчить про застосування судом у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладена з урахуванням роз'яснень, неодноразово наданих Верховним Судом.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Фермерського господарства «ВК і К» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 340/1398/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в паперовій формі скаржник має надати її копії відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко