17 липня 2025 року
Київ
справа № 320/1104/23
адміністративне провадження № К/990/25500/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 (вх.7550 від 19.04.2024) у справі №320/1104/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
17.06.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), подана до суду через підсистему «Електронний суд» 12.06.2025.
Верховний Суд ухвалою від 19.06.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку; надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, а наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку колегія суддів визнала неповажними.
На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 07.07.2025 через «Скриню» подало уточнену касаційну скаргу, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та продовжити строк на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про сплату судового збору. ГУ ДПС зазначає, що проявляє добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також подає касаційну скаргу повторно в межах присічного строку.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Суд вже зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також суд враховує, що у цій справі мають такі обставини:
1) вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 05.05.2025, яку Верховний Суд залишив без руху ухвалою від 08.05.2025 та надав скаржнику строк на усунення її недоліків, а саме: уточнити судові рішення, які оскаржуються в касаційному порядку; надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Ухвалою від 29.05.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, оскільки на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2025 ГУ ДПС подало тільки уточнену касаційну скаргу, в якій конкретизувало ухвалу, яка ним оскаржується, при цьому зміст доводів уточненої касаційної скарги фактично залишився ідентичним до скарги, поданої 05.05.2025. Електронний примірник вказаної ухвали був доставлений в Електронний кабінет ГУ ДПС 29.05.2025 о 20:59.
2) вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 12.06.2025, яку Верховний Суд залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору. Станом на 17.07.2025 від ГУ ДПС не надходило доказів сплати судового збору.
Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Однак, подана 07.07.2025 уточнена касаційна скарга ГУ ДПС не усуває жодного недоліку, про які неодноразово зазначав Верховний Суд, що свідчить, фактично, про їх ігнорування скаржником.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Доводи скаржника, що повторно касаційну скаргу направлено в межах присічного строку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що поведінку ГУ ДПС не можна вважати такою, що свідчить про добросовісне і сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов'язків, на необхідність врахування яких неодноразово зазначав Верховний Суд при вирішенні питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть бути прийняти як поважні.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
За таких обставин, розгляд клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про сплату судового збору є недоцільним.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 (вх.7550 від 19.04.2024) у справі №320/1104/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко