18 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/16227/23
адміністративне провадження № К/990/24171/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №420/16227/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» звернулося до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України з позовом, в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2544 від 31.05.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №8986084/44545694 від 13.06.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №10;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області та Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» №10 від 16.05.2023 датою її подання 16.05.2023.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2544 від 31.05.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТАМЕТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 05.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2024 у справі №420/16227/23.
Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, уточнено підстави касаційного оскарження, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Податковим органом вказано, що нормами КАС України передбачена можливість повторного подання касаційної скарги, зауважено про веденням російською федерацією військових дій проти України (ракетні обстріли, повітряні тривоги, відсутність світла, обмеженість Інтернету, перебої зв'язку), надмірне навантаження податкового органу (здійснення роботи за Головне управління ДПС у Херсонській області).
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано вдруге 05.06.2025, попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.06.2025 контролюючим органом надіслано уточнену касаційну скаргу. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій проігноровано практику Верховного Суду, викладену у постановах від 21.10.2019 по справі №640/4480/19, від 20.05.2021 по справі №826/16627/18, від 06.03.2018 по справі №804/5444/16, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, неправильно застосовано норми статей 61, 72, 74 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Також Головним управлінням ДПС в Одеській області з посиланням на пункти 2 та 3 частини 4 статті 328 КАС України зазначено про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (саме порядку передбаченим постановою Кабміну №1165 від 11.12.2019) та достатню вмотивованість відповідно до якої слід відійти від раніше прийнятих рішень Верховного Суду, через фактичні зміни законодавства, що мали місце в процесі даних правовідносин платника податків з контролюючим органом.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки. Посилання на пункти 2 та 3 частини 4 статті 328 КАС України не обґрунтовано належними доводами. Скаржником не спростовано правильність врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, про що було зауважено в ухвалі від 25.06.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
Верховний Суд зауважує, що доводи контролюючого органу щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведені в клопотанні щодо усунення недоліків касаційної скарги, не мають відмінностей, порівняно з доводами касаційної скарги.
Відтак, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Обґрунтованих підстав, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку контролюючим органом не надано.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №420/16227/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №420/16227/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко