18 липня 2025 рокуСправа № 140/13767/24 пров. № А/857/6552/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Качмара В. Я.
суддів -Заверухи О. Б.
Онишкевича Т. В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч), в якому просив:
визнати протиправними дії, які полягають у невключенні до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014 - 2021 роки;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2014 - 2021 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі, зокрема, звертає увагу на пропуск строку звернення до суду.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про необхідність надання позивачу можливості подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, грошова допомога на оздоровлення включається до складу грошового забезпечення працівника, відтак у спорах щодо виплати такої застосовується тримісячний строк звернення до суду, передбачений частиною першою статті 233 КЗпП.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як слідує з матеріалів справи, позивач виключений із списків особового складу наказом командира в/ч від 14.06.2023 №320-ОС та вибув для подальшого проходження до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 14.06.2023.
Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014-2022 роки останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у серпні 2014 року у розмірі 2 660,70 грн, у серпні 2015 року у розмірі 4 691,00 грн, у червні 2016 року у розмірі 5 375,00 грн, у вересні 2017 року у розмірі 5 394,00 грн, у травні 2018 року у розмірі 9 790,99 грн, у вересні 2019 року у розмірі 11 860,65 грн, у грудні 2020 року у розмірі 13 709,75 грн, у грудні 2021 року у розмірі 13 416,60 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.
Також особисті картки заробітної плати позивача за 2014-2021 роки містять дані про виплату ОСОБА_1 винагороди за участь в АТО/ООС.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2021 роки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з цим, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач виключений зі списків особового складу 14.06.2023. З огляду на нездійснення перерахунку та виплати при звільненні грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2014 - 2021 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС, позивач знав або повинен був дізнатися про порушення свого права. Відповідно, перебіг строку звернення до суду, з розпочався з дня виключення позивача зі списків особового складу військової частини.
Оскільки позивач звернувся до суду 26.11.2024, тримісячний строк звернення до суду ним пропущено.
Зважаючи на викладене, у суду апеляційної інстанції, до вирішення справи по суті, виникла необхідність з'ясувати питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом шляхом подання останнім заяви про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, апеляційний суд пропонує позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що встановлений статтею 309 КАС строк розгляду справи не може бути дотримано за таких виняткових обставин, а саме у зв'язку з необхідністю отримання від позивача заяви про поновлення строку на звернення до суду з позовом суд апеляційної інстанції з метою об'єктивного, повного і всебічного з'ясування обставин у цій адміністративній справі вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи.
Керуючись статтями 242, 248, 306, 310, 309, 321, 325 КАС суд,-
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
Продовжити строк розгляду справи №140/13767/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. Б. Заверуха
Т. В. Онишкевич