18 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/11689/24 пров. № А/857/6713/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Заверухи О.Б., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за його адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада «Лють» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Ксензюк А.Я.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 15 січня 2025 року,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ №243 від 23.09.2024 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада «Лють» (далі - ДПОП “ОШБ “Лють») про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення;
зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді сержанта поліції взводу №2 роти №2 полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП “ОШБ “Лють» з 23.09.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №140/11689/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, а відтак грубе порушенням службової дисципліни. Призначення та проведення службового розслідування щодо позивача відбувалось на підставі Закону України “Про Національну поліцію» та Закону України “Про дисциплінарний статут Національної поліції України». Оскаржуваний наказ відповідача №243 від 23.09.2024 “Про застосування дисциплінарного стягнення» прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , який просив таке скасувати та задовольнити його позов у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не було досліджено дійсних обставин справи і відповідач належним чином не обґрунтував порушення позивачем службової дисципліни.
Висновок суду першої інстанції про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку є помилковим. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не було спростовано твердження позивача про те, що він дійсно потребував відповідної медичної допомоги. Обстеження черговим лікарем медичної служби та начальником служби психологічної підтримки не спростовує твердження позивача, що його стан здоров'я на час ознайомлення з наказом був незадовільний.
Відчуваючи погіршення здоров'я під час ознайомлення із наказом він діяв чітко у відповідності до частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виключає наявність у його діях складу дисциплінарного проступку.
Окрім того, на думку скаржника, суд першої інстанції не звернув увагу на те, відповідач обмежився застосуванням крайнього і найтяжчого виду дисциплінарного стягнення, не дослідивши у повній мірі всі обставини та докази, а також особу працівника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ДПОП “ОШБ “Лють» підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу у ДПОП “ОШБ НП України “Лють» на посаді сержанта поліції взводу №2 роти №2 полку управління поліції особливого призначення №3.
Відповідно до довідки №1979/59/14-2024/ВС від 13.09.2024 про інформацію щодо залучення поліцейського УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» до виконання бойових (спеціальних) завдань сержанту поліції ОСОБА_1 було визначено виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до вимог бойових розпоряджень зведених підрозділів ДПОП “ОШБ “Лють» від 01.09.2024 №615т/02/59/03-2024-БР та від 06.09.2024 №629т/02/59/03-2024/БР та наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 07.09.2024 №322 ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань».
Командиром роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майором поліції ОСОБА_2 було складено рапорт, з якого слідує, що 08.09.2024 близько 13:00 в м. Краматорськ Донецької області у присутності працівників відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» був доведений наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» №322 ДСК/ВС від 07.09.2024 “Про виконання бойових (спеціальних) завдань», а також рапорт щодо розподілу особового складу до поліцейського взводу №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» сержанта поліції ОСОБА_1 , який після оголошення та доведення наказу №322 ДСК/ВС відмовився від виконання вимог зазначеного наказу через погане самопочуття, а саме високий кров'яний тиск та головний біль. За медичною допомогою ОСОБА_1 не звертався. У ході медичного огляду, проведеного лікарем медичного загону НГУ, наявність у ОСОБА_1 хвороб, які б унеможливлювали виконання ним бойових (спеціальних) завдань виявлено не було, а стан здоров'я визнано задовільним, про що керівником госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ ОСОБА_3 була видана відповідна довідка. Також, під час спілкування із психологом будь-яких протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань виявлено не було. Зазначена подія була зафіксована на портативний відеореєстратор. Станом на 09:00 09.09.2024 ОСОБА_1 не приступив до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі мінометного розрахунку.
Окрім того, відповідно до рапорту командира роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_2 , наданого командиру зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» Руслану Гурняку, відповідно до наказу №322 ДСК/ВС від 07.09.2024 командира 3П УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» 08.09.2024 о 18:00 для виконання бойового завдання на вогневій позиції міномету 82 мм. “Редбул» в м. Торецьк мав виїхати розрахунок за участю сержанта поліції ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було заздалегідь 07.09.2024 повідомлено про це, але у день запланованого виїзду 08.09.2024 він заявив, що відмовляється виїжджати для виконання бойового завдання через погане самопочуття: високий кров'яний тиск та головний біль, хоча за медичною допомогою не звертався. Медичним оглядом, проведеним зведеним медичним загоном НГУ, у ОСОБА_1 хвороб, які б унеможливлювали виконання ним бойових (спеціальних) завдань, не виявлено, стан здоров'я його визнано задовільним та встановлено відсутність у нього гострих станів, про що начальником загону лікарем ОСОБА_3 видано письмову довідку. Не зважаючи на це ОСОБА_1 продовжував наполягати на тому, що він відмовляється від виїзду на позицію у складі мінометного розрахунку.
Рапорт начальника відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» А. Вітковського містить відомості, аналогічні за змістом до викладеного у рапорті ОСОБА_2 .
Відтак, наказом начальника полку УПОП №3 Хміля Д. від 10.09.2024 №473 за фактом можливо порушення службової дисципліни поліцейським взводу №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» сержантом поліції ОСОБА_4 на підставі рапорту командира роти №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_2 було призначене службове розслідування у формі письмового провадження.
У висновку службового розслідування від 17.09.2024 констатовано встановлення таких обставин.
До відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт від 09.09.2024 командира взводу №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_2 про те, що 08.09.2024 близько 13:00 в м. Краматорськ Донецької області ним у присутності працівників відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» був доведений наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» №322 ДСК/ВС від 07.09.2024 “Про виконання бойових (спеціальних) завдань», а також рапорт щодо розподілу особового складу до поліцейського взводу №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» сержанта поліції ОСОБА_1 , який після оголошення та доведення наказу №322 ДСК/ВС відмовився від виконання вимог зазначеного наказу через погане самопочуття, а саме високий кров'яний тиск та головний біль.
За медичною допомогою ОСОБА_1 не звертався. У ході медичного огляду, проведеного лікарем медичного загону НГУ, хвороби у ОСОБА_1 , які б унеможливлювали виконання ним бойових (спеціальних) завдань виявлено не було, а стан здоров'я визнано задовільним, про що керівником госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ ОСОБА_3 була видана відповідна довідка.
Під час спілкування ОСОБА_1 із психологом будь-яких протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань виявлено не було. Зазначена подія була зафіксована на портативний відеореєстратор.
Рапортом начальника відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_5 підтверджено аналогічні відомості, викладені у рапорті ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 у ході проведення службового розслідування пояснив, що дійсно перебуває на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють». 08.09.2024 приблизно о 13:00, знаходячись у м. Краматорськ Донецької області, командиром роти №2 полку УПОП №3 “ДПОП “ОШБ “Лють» майором поліції ОСОБА_2 до нього було доведено бойовий наказ командира зведеного УПОП №3 ДПОП “ОІІІБ “Лють» від 07.09.2024 № 322 ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань», а також був доведений рапорт ОСОБА_2 до командира зведеного підрозділу ДПОП “ОІІІБ “Лють», щодо заходів з приводу реалізації вимог зазначеного вище наказу. Згідно із вказаним документом він мав заступати на бойове чергування позиції міномета 82мм “Редбул» у районі м. Торецьк. Наказ та рапорт доводився у присутності працівників відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОІІІБ “Лють». Після оголошення та доведення вимог вказаного наказу та рапорту він повідомив, що зрозумів зміст вказаного наказу, проте не готовий його виконувати у зв'язку із поганим самопочуттям, а саме підвищеним тиском, головною біллю. За медичною допомогою він не звертався. Також зауважив, що згідно із внутрішнім графіком роти він не мав у той день залучатись до виконання бойових завдань, будь-яких медичних документів не має.
Відтак, у висновку службового розслідування констатовано, що у діях ОСОБА_1 наявні порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 09.08.2024 №322 ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок. Причинами та умовами, що сприяли скоєнню зазначеної події, стала особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України.
З урахуванням наведених висновків та на підставі клопотання керівництва УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» про застосування до позивача дисциплінарного стягнення 23.09.2024 відповідачем прийнято наказ №243 (про застосування дисциплінарного стягнення) і застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з яким позивач ознайомлений 07.10.2024 під підпис.
Наказом відповідача №1439 о/с від 15.10.2024 (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України “Про національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с.119).
ОСОБА_1 не погодився із правомірністю свого звільнення зв служби у поліції та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 12 Закону України “Про оборону України» (далі - Закон №1932-ХІІ) визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регламентовано приписами Закону України “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII.
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Як зазначено у частині 1 статті 2 вказаного Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За правилами частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами частин 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 2 статті 24 Закону №580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи га підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Специфікою державних функцій покладених на органи поліції, особливо під час дії правового режиму воєнного стану, обумовлено певні обмеження конституційних прав і свобод працівників поліції, зокрема, таких як свобода пересування, право вільно залишати територію України тощо.
Частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Як передбачено у пункті 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно із частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Як передбачено приписами статті 18 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно із частиною 1 статті 12 цього Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За правилами частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до приписів частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію» та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут було доповнено розділом V “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
За приписами статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
За приписами частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення про Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » затвердженого наказом Національної поліції України від 31.01.2023 №66 (в редакції наказу НПУ від 16.04.2024 № 403) основним завданням Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку, оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у тому числі шляхом взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони України.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу №2 роти №2 УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» до завдань і обов'язків ОСОБА_1 серед іншого, входить: участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та н територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройно, агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні га здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у раз. його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бонових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосування будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних пі технічних засобів відповідно до законодавства України; участь у заходах із забезпечення публічного (громадського) порядку і безпеки громадян, зокрема під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, ужиття заходів для забезпечення публічно (громадської) безпеки і порядку на вулицях, площах у парках, скверах, стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, піших публічних місцях; попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених учасниками організованих груп і злочинних організацій як у мирний час, так і під час дії правового режиму воєнного стану; виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії, проведення штурмових, диверсійних, контр диверсійних та пошуково-фільтраційних заходів.
Поліцейський зобов'язаний: запобігати вчиненню правопорушень; знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватись від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України тощо.
З посадовою інструкцією позивач був ознайомлений під власноручний підпис.
Пунктом 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 листопада 2016 року №1179, передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду ОСОБА_1 не оспорює правомірність призначення службового розслідування за фактом можливого порушення ним службової дисципліни та дотримання процедури його проведення.
При цьому суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що давало підстави для звільнення його зі служби у поліції.
Виходячи із тексту Присяги поліцейського суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що під порушенням Присяги слід розуміти скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Вказане можливе при несумлінному виконанні обов'язків поліцейським умисно або внаслідок недбалого до них ставлення.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що невиконання ОСОБА_1 наказу командира було обумовлене незадовільним станом його здоров'я, що виключало можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про їх безпідставність через відсутність будь-яких доказів медичного обстеження та висновків ВЛК, адресованих керівництву рапортів про неможливість виконання позивачем наказу з наведених причин.
За правилами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому довідкою ДПОП “ОШБ “Лють», виданою керівником зведеного медичного загону НГУ, підтверджено відсутність у позивача на час огляду 08.09.2023 о 13:58 обмежень до виконання бойових (спеціальних) завдань; його загальний стан визнаний задовільним, гострі стани відсутні.
Такі доводи відповідача у ході судового розгляду не були спростовані позивачем належними доказами, а тому заперечення позивача щодо обґрунтованості висновку службового розслідування у цій частині, на думку апеляційного суду, є надуманими і свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь.
Щодо обрання відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби у поліції, суд першої інстанції слушно в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врахував висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 та від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 14.03.2024 у справі №120/210/23, відповідно до яких обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Водночас апеляційний суд додатково акцентує увагу на тому, що невиконання ОСОБА_1 наказу мало місце під час дії воєнного стану в ході відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є виправданим та необхідним заходом реагування на виявлений дисциплінарний проступок і відповідає меті його застосування та обставинам справи.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №140/11689/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді О. Б. Заверуха
В. Я. Качмар