17 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/10900/24 пров. № А/857/3185/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року (головуючий суддя Палахтій Н.Б), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк, у справі №140/10900/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
03.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову щодо відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та зобов'язання повторно розглянути заяву від 12.09.2024 про відшкодування витрат в сумі 16586,45 за придбані у 2023 році лікарські засоби за пільговими рецептами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що своєю діяльністю Департамент повинен сприяти громадянам, які згідно із законодавством мають право на пільги, компенсації, допомоги та інші заходи соціальної підтримки. Суд першої інстанції зауважив, що за встановленою Порядком №750-1 процедурою відшкодування коштів здійснюється у порядку черговості, в міру надходження коштів, проте недостатність асигнувань не може звільняти від позитивних зобов'язань держави у сфері соціального захисту. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за рецептами лікарів лікарські засоби з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбанні ці ліки, порушує соціальні права позивача, а тому є протиправною.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що із заявою про відшкодування коштів за придбані ліки у 2023 році вперше позивач звернулась до Департаменту 04.03.2024 року, за результатами розгляду якої нею було отримано відповідь від 07.03.2024 року за №11.2-9/2515/2024. А в вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась уже повторно із аналогічної заявою про відшкодування коштів за придбані ліки, чим на думку апелянта пропустила шестимісячний строк звернення до суду. Апелянт зазначає, що на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, використовуються кошти субвенції не з міського, а з обласного бюджету. Загальний обсяг субвенції, як це передбачено пункт 1 Розділу ІІ Порядку 250, визначається, виходячи з фінансових можливостей обласного бюджету у плановому бюджетному періоді. Відтак, розпорядники бюджетних коштів виступають безпосередніми суб'єктами бюджетних правовідносин. Стаття 19 Бюджетного кодексу України відносить їх до учасників бюджетного процесу. Відповідно Департамент здійснює такі відшкодування в межах кошторисних призначень на відповідний рік, який на момент звернення закінчився, отже відмова Департаменту у виплаті коштів за придбані ліки за пільговими рецептами за 2023 рік згідно листа від 07.03.2024 № 11.2-9/2515/2024 є законною та прийнятою в межах повноважень встановлених чинним законодавством, про що позивач була повідомлена.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи (1 категорія), є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 (а.с.12) та довідкою до Акта огляду МСЕК серії ВЛН №019225.
Позивач 04.03.2024 звернулася до Департаменту із заявою, в якій просила виплатити заборгованість за використані рецепти з квітня по грудень включно 2023 року у сумі 17000,00 грн.
Листом від 18.09.2024 №11.2-9/10738/2024 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відсутні правові підстави для відшкодування витрат за придбані нею лікарській засоби за пільговими рецептами за 2023 рік. Також зазначив, що до заяви позивач не надала оригінали рецептів та касових чеків, які підтверджують витрати за придбані лікарські засоби на суму вказану у її зверненні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 7, частини четвертої статті 8 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом. Держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.
Частиною першою статті 10 Закону України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Частиною першою статті 1 Закону №796-ХІІ установлено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Розділом IV Закону №796-ХІІ передбачено компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 20 Закону №796-ХІІ встановлені гарантовані державою компенсації та пільги особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 Закону №796-ХІІ), з-поміж них - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів (пункт 1).
Як це правильно констатував суд першої інстанції, виходячи з наведених приписів держава взяла на себе зобов'язання соціального захисту громадян за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення.
Так, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою (І категорія), що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 , отже, відповідно до пункту 1 статті 20 Закону №796-ХІІ вона має безумовне право на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а спір у цій справі стосується наявності підстав для відшкодування ОСОБА_1 коштів за придбані нею лікарські засоби за рецептами лікарів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.05.2019 №250 (далі-Порядок №250) та відповідно до пункту 4 розділу І цього Порядку такий застосовується щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням та зареєстровані на території області.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №250 субвенція використовується на: 1) відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) відшкодування витрат за надання послуг з безкоштовного зубопротезування (за винятком зубопротезування з дорогоцінних металів та прирівняних за вартістю до них, що визначаються Міністерством охорони здоров'я України) громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також пунктом 4 розділу ІІ Порядку №250 передбачено, що відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на відшкодування витрат на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть залучатися кошти місцевих бюджетів, передбачені на реалізацію місцевих програм соціального захисту окремих категорій населення.
Умови відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені у розділі ІІІ Порядку №250.
Пунктами 1 4 розділу ІІІ Порядку №250 установлено, що рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, виписуються лікарями суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад, за узгодженням з управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації. Перелік таких суб'єктів господарювання затверджується наказом управління охорони здоров'я облдержадміністрації та доводиться до департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.
Аптечні установи проводять відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами громадян з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни. Після відпуску лікарських засобів громадянину повертається оригінал рецепта зі штампом «ВІДПУЩЕНО» та касовий чек про сплату коштів.
Для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби громадяни звертаються до відповідних головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:
1) ведуть облік первинних документів та реєстр заяв на відшкодування громадянам витрат за придбані лікарські засоби, по факту їх надходження, відповідно до Положення про ведення обліку первинних документів з питань пільгового медичного обслуговування, затвердженого наказом директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 16 лютого 2015 року №14;
2) проводять звірку з Єдиним державним автоматизованим реєстром пільговиків про належність до пільгової категорії громадян, перевіряють відповідність сум, зазначених у заяві та касовому чеку;
3) у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснюють нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв;
4) відшкодовують громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період.
Згідно пункту 1 розділу V Порядку №250, фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенції місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період.
За приписами пункту 2 розділу V Порядку №250 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця, до 20 числа поточного місяця, здійснюють: нарахування витрат у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету; реєстрацію зобов'язань у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства фінансів України подання інформації щодо обсягів зобов'язань фінансовим органам райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ; виконання бюджетних фінансових зобов'язань за видатками на надання пільг на медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виключно у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.
Пунктами 3-6 розділу V Порядку №250 встановлено, що фінансові органи райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ формують та перевіряють інформацію щодо обсягів фактичних нарахувань та зареєстрованих фінансових зобов'язань і подають департаменту фінансів облдержадміністрації до 21 числа поточного місяця за формою, установленою департаментом фінансів облдержадміністрації. Департамент фінансів облдержадміністрації до 26 числа поточного місяця здійснює перерахування сум субвенції на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, відповідно до помісячного розпису асигнувань субвенції з обласного бюджету у межах фінансових зобов'язань відповідних місцевих бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенції протягом одного операційного дня перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів до кінця поточного місяця здійснюють розрахунки з одержувачами соціальних виплат.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку №250 за пропозиціями департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації щодо коригування показників субвенції, виходячи з фактичного використання коштів, департаментом фінансів облдержадміністрації забезпечується перерозподіл обсягу субвенції між місцевими бюджетами в установленому порядку.
Як це встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.12.2023 №750-1 затверджений Порядок відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок №750-1), який визначає механізм здійснення видатків з бюджету Луцької територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування.
Пунктом 2 Порядку №750-1 передбачено, що цей Порядок застосовується до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням відповідно до статей 20-22, 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зареєстровані на території Луцької міської територіальної громади.
За приписами пункту 3 Порядку №750-1 відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснює департамент соціальної політики Луцької міської ради в межах кошторисних призначень на відповідний рік.
Так, відповідно до пункту 4 Порядку №750-1 підставою для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами є оригінал рецепта зі штампом «ВІДПУЩЕНО» та касовий чек про сплату коштів з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни.
Згідно з пунктом 6 Порядку №750-1. для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби заявник подає до департаменту соціальної політики міської ради щомісячно до 15 числа: заяву за формою, згідно з додатком 1 до цього Порядку; оригінал касового чека; оригінал рецепта; пред'являє посвідчення, що підтверджує статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та документ, що посвідчує особу і підтверджує реєстрацію місця проживання.
Пунктом 12 Порядку №750-1 установлено що Департамент соціальної політики міської ради: у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснює нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв; відшкодовує громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період в міру надходження коштів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що регуляторним документом на місцевому рівні установлено порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам, а також здійснення видатків з бюджету Луцької міської територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно пункту 12 Порядку №750-1 якого Департамент соціальної політики міської ради відповідно здійснює нарахування витрат громадянам в цілях відшкодування коштів за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами. Таке відшкодування здійснюється в межах плану асигнувань на бюджетний період, в міру надходження коштів та у порядку черговості реєстрації заяв громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 яка зареєстрована у місті Луцьку, 05 березня 2024 року звернулася до Департаменту із заявою про відшкодування коштів за придбані у 2023 році лікарські засоби. Підставою відмови відповідача у задоволенні заяви позивача було закінчення бюджетного 2023 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що Порядком №250 та Порядком №750-1 визначені джерела фінансування витрат, порядок взаємодії учасників бюджетних взаємовідносин. Однак зазначені локальні акти не можуть обмежувати право громадян, яким встановлені компенсації та пільги Законом №796-ХІІ.
Від громадян, які мають відповідну пільгу, вимагається звернутися до розпорядника коштів із заявою та підтверджуючими документами для проведення відшкодування. Розгляд заяви не може бути формальним та у разі, якщо документів недостатньо, відповідач має запропонувати особі надати ті документи, які підтверджують право на отримання відповідної компенсації, сприяючи у реалізації ними соціальних прав.
Так, метою діяльності Департаменту є забезпечення в межах визначених законодавством виконання державних гарантій щодо соціального захисту мешканців Луцької міської територіальної громади, дотримання вимог чинного законодавства про соціальний захист, виконання відповідних державних цільових, галузевих, регіональних та місцевих програм соціального характеру (пункт 3.1 розділу ІІІ Положення про департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2024 №55/122).
Отже, Департамент повинен сприяти громадянам, які згідно із законодавством мають право на пільги, компенсації, допомоги та інші заходи соціальної підтримки.
Правильними також є висновки суду першої інстанції щодо того, що хоч за встановленою Порядком №750-1 процедурою відшкодування коштів така здійснюється у порядку черговості, по мірі надходження коштів, проте недостатність асигнувань не може слугувати звільненням від позитивних зобов'язань держави у сфері соціального захисту за наявності поданих копій рецептів лікарів та чеків про придбані за рецептами ліки у 2023 році, які долучені до матеріалів справи.
Отже, відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані за період з квітня по грудень 2023 року за пільговими рецептами лікарів лікарські засоби з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбанні ці ліки, порушує соціальні права позивача та є протиправною.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправної відмови у відшкодуванні витрат за придбані за період з квітня по грудень 2023 року за пільговими рецептами лікарів лікарські засоби з підстав закінчення бюджетного періоду та належним способом захисту повторно розглянути заяву позивача.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (справа «Сук проти України», заява №10972/05; справа «Шебалдіна проти України», заява №75792/11 та ін.).
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено мотиви протиправної відмови у відшкодуванні витрат за придбання лікарських засобів за пільговими рецептами, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики та ветеранської політики Луцької міської ради Волинської області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 140/10900/24- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. М. Обрізко