26 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32270/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року (головуючий суддя Юрков Е.О.)
в адміністративній справі №160/32270/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 05.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 25 листопада 2024 року, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5- 22/74, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 26.09.1989 по 24.10.1990 та роботи на посадах в митних органах з 25.10.1993 по 21.08.2014 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що відмова пенсійного органу у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу» №889-VII є необґрунтованою та протиправною, оскільки позивач працював на посадах державної служби та має відповідний стаж роботи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 25 листопада 2024 року, у розмірі 60 % від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 26.09.1989 по 24.10.1990 та роботи на посадах в митних органах з 25.10.1993 по 21.08.2014 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом. За таких обставин, безпідставним є висновок відповідачів про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» №889-VIII, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак, враховуючи те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви від 25.11.2024 року із застосуванням при розрахунку розміру пенсії довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 26.09.1989 по 24.10.1990 та роботи на посадах в митних органах з 25.10.1993 по 21.08.2014 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (відповідач-1) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що згідно записів трудової книжки, позивачу, як працівнику митної служби присвоювались спеціальні звання, дія Закону України “Про державну службу» не поширюється на спірні правовідносини.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зарахування періоду роботи до стажу державної служби, а отже, питання щодо розрахунку розміру пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на переведення на пенсію державного службовця.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 19.12.2000 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
25.11.2024 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках про складові заробітної плати, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 № 7.5-22/73 та від 13.11.2024 № 7.5-22/74.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 29.11.2024 за № 046050008624 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та у проведенні перерахунку пенсії по Закону № 889-VIII згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 № 7.5-22/73 та від 13.11.2024 № 7.5-22/74, у зв'язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців до 01.05.2016, оскільки працівники податкової та митної служб не віднесені до категорії посад державних службовців. Стаж позивача на посадах віднесених до посад державної служби становить 00 років 07 місяців 00 днів (враховано з 01.06.2013 по 31.12.2013).
Позивач протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV, встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Згідно частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 ЗУ №1058-IV).
Із змісту наведених правових норм Закону №1058-IV, вбачається, що:
- право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку;
- в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати як пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника;
- особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором;
- переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- розрахунок розміру пенсійних виплат згідно із пенсією на яку було переведено особу за її заявою проводиться тільки із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», який набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 р. №889-VIII “Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки.
До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
Отже, відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мають жінки, а саме:
- державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців;
- особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
за наявності страхового стажу 30 років;
- особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
Так, за змістом записів трудової книжки Позивача серія НОМЕР_1 вбачається, що Позивач працював на посадах державної служби в періоди:
- з 26.09.1989 по 24.10.1990 на посадах інструктора організаційного відділу райкому партії; завідуючого загальним відділом райкому партії Криворізького райкому Компартії України, що становить 1 рік 00 місяців 18 днів (запис у трудовій книжці сторінка №№9-11);
- з 25.10.1993 по 14.08.1997 на посаді інспектора; старшого інспектора Криворізької митниці, що становить 3 роки 09 місяців 20 днів (записи у трудовій книжці №№ 20-25);
- з 15.08.1997 по 21.10.2010 на посадах головного інспектора;
начальника оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
головного інспектора оперативного відділу СБК та ПМП;
начальника відділу дізнання та боротьби з ПМП служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
начальника відділу дізнання та провадження у справах про ПМП служби БК та МВ;
начальника відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби митної варти та боротьби з порушеннями митного законодавства;
начальника відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил;
провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Криворізької митниці ДМСУ,
що становить 13 років 2 місяці 17 днів (записи у трудовій книжці №№ 26- 41);
- з 22.10.2010 по 31.05.2013 на посадах головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
головного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
Дніпропетровської митниці,
що становить 2 роки 7 місяців 09днів (записи у трудовій книжці №№ 42-43);
- з 01.06.2013 по 21.08.2014 на посадах головного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;
головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями;
головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Міндоходів,
що становить 1 рік 2 місяці 21день (записи у трудовій книжці №№ 44-50).
Присягу державного службовця прийнято Позивачем 14.06.1995, про що також здійснено запис в трудовій книжці №22.
Відповідно до даних трудової книжки Позивачу присвоєно:
- 08.04.1994 - персональне звання «Інспектор митної служби ІІІ рангу (запис у трудовій книжці №23) підстава наказ ДМКУ №121к від 08.04.1994;
- 27.03.1996 - персональне звання «Інспектор митної служби ІІ рангу» (запис утрудовій книжці №24) підстава наказ ДМСУ №102к від 27.03.1996;
- 19.03.1998 - персональне звання «Інспектор митної служби І рангу» (запис у трудовій книжці №27) підстава наказ ДМСУ №101к від 19.03.1998;
- 24.07.2000 - персональне звання «Радник митної служби ІІІ рангу» (запис у трудовій книжці №29) підстава наказ ДМСУ №338к від 24.07.2000;
- 30.09.2003 - персональне звання «Радник митної служби 2 рангу» (запис у трудовій книжці №31) підстава наказ №597-к від 30.09.2003;
- 01.04.2004 - спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу» (запис у трудовій книжці №33) підстава наказ ДМСУ №290к від 30.03.2004;
- 15.09.2004 - спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу» (запис у трудовій книжці №34) підстава наказ ДМСУ №778к від 15.09.2004;
- 10.07.2006 - спеціальне звання «Радник митної служби 2 рангу» (запис у трудовій книжці №37) підстава наказ ДМСУ №622к від 10.07.2006;
- 01.06.2013 - присвоєний 12 ранг державного службовця (запис у трудовій книжці №46) підстава наказ №160о від 31.05.2013;
- 01.01.2014 - спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу» (запис у трудовій книжці №48) підстава наказ №426о від 30.12.2013.
Таким чином, Позивач має:
1 рік 00 місяців 18 днів державної служби в державних органах колишніх УРСР та
20 років 09 місяців 28 днів державної служби в митних органах (що підтверджується довідкою Дніпровської митниці від 04.11.2024 №7.5-1/12-01/10/6714),
що загалом складає 21 рік 10 місяців 16 днів (це також підтверджується довідкою Дніпровської митниці від 13.11.2024 №7.5-22/73).
Частиною 1 статті 569 Митного кодексу України, встановлено, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами.
Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до ч. 1 статті 588 МКУ - пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, позивач мав понад 20 років стажу державної служби та понад 30 років страхового стажу.
На дату звернення позивача до відповідача із заявою про переведення його із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», позивачу виповнилося 63 роки.
На домку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи підтверджують наявність можливості в переведенні Позивача на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
Спірність позицій сторін в даному випадку полягає у виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Разом з тим, виходячи з аналізу законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вбачається, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, за віком, на інший вид - пенсію за віком, в межах іншого закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
За наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
За таких обставин, безпідставним є висновок відповідачів про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» №889-VIII.
Як наслідок, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.11.2024 №046050008624 є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В силу абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках про складові заробітної плати, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 № 7.5-22/73 та від 13.11.2024 № 7.5-22/74 визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З огляду на зазначене, заявлені позовні вимоги до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Такий підхід висловлений у постановах Верховного Суду від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23, від 07.05.2024р. у справі №460/38580/22, висновки викладені в яких підлягають обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, відтак рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року слід скасувати в частині вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 25.11.2024 року, у розмірі 60 % від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 26.09.1989 по 24.10.1990 та роботи на посадах в митних органах з 25.10.1993 по 21.08.2014 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року - залишити без змін.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року - скасувати в частині задоволених вимог до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в цій частині прийняти нову постанову.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 25.11.2024 року, у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Дніпровською митницею від 13.11.2024 №7.5-22/73 та від 13.11.2024 №7.5-22/74, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 26.09.1989 по 24.10.1990 та роботи на посадах в митних органах з 25.10.1993 по 21.08.2014 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 26.06.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова