Справа № 127/20641/25
Провадження № 3/127/4350/25
18 липня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.06.2025 о 23:22 у м. Вінниця по вул. Лебединського 7, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом електросамокатом VEVI № ММ30253 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу алкотест драгер 7510, результат позитивний 1,97 проміле, тест № 558, при цьому велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори 468924, 468818, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, не з'явився. Однак, через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд адміністративного матеріалу за його відсутності, а також письмову заяву про заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 882933. У письмових запереченнях ОСОБА_1 провадження у справі просив закрити, оскільки вважає, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності винесено з порушенням норм чинного законодавства України. Зокрема, звертає увагу суду на порушення порядку встановленого статтями 261-1 та 256 КУпАП, а також порушення вимог безперервної відеофіксації, невідповідності фактів зазначених в рапорті представником поліції та порушення порядку встановленого Законом України «Про Національну поліцію», невідповідність показників приладу «Драгер 7510» та про те, що електросамокат не є транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 882933 від 28.06.2025 року, який підписано ОСОБА_1 ; безперервними відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 468924, № 468818; актом огляду з приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM - 0449 від 27.06.2025 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат - 1,97 проміле, який містить підпис ОСОБА_1 , рапортом працівника поліції від 28.06.2025 року; довідкою інспектора ВАП.
З рапорту працівника управління патрульної поліції Дмитра Лебедовського від 28.06.2025 року вбачається, що під час несення служби в складі наряду «Юнкер-109» спільно із сержант поліції Гурницькою І.В. за адресою м. Вінниця вул. Лебединського 7 було зупинено транспортний засіб, а саме електросамокат VEVI VV 30253 (без ДНЗ), під керуванням громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. В подальшому громадянину ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою Газоаналізатора Алкотест Драгер або у лікаря нарколога, на що водій погодився. Результат огляду позитивний 1,97 проміле, тест номер 558. Також було встановлено що ОСОБА_1 являється діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 в звані майор на посаді заступника начальника штабу, дану інформацію було передано службі ВСП. В подальшому громадянина ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортними засобами, електросамокат був припаркований без порушення правил дорожнього руху. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори: 468818, 468924.
Наявні в матеріалах справи докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом і знаходиться в матеріалах справи.
1. Суттєвих розбіжностей між змістом рапорту працівника управління патрульної поліції Дмитра Лебедовського від 28.06.2025 року та іншими матеріалами справи, які б виключали в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, або вказували б на обґрунтовані сумніви у його винуватості, суд не вбачає.
2. Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 про те, що огляд його на стан алкогольного сп'яніння мав проводитись виключно в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем. ОСОБА_1 у своїй заяві необґрунтовано протиставляє два самостійних порядки проведення огляду на стан сп'яніння: в порядку ст. 266 КУпАП та в порядку ст. 266-1 КУпАП, безпідставно зазначаючи на те, що особі, яка є військовослужбовцем, не може бути проведено огляд на стан сп'яніння в порядку ст. 266 КУпАП.
Передбачений статтею 266 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським щодо особи, яка керує транспортним засобом (морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом) і щодо якої в поліцейського є підстави вважати, що особа, яке керує ТЗ, перебуває в стані сп'яніння (відповідальність за що передбачена статтею 130 КУпАП).
Наявність або відсутність статусу військовослужбовця (військовозобов'язаного чи резервіста під час проходження зборів) для цілей статті 266 КУпАП - значення не має.
Стаття 266 КУпАП пов'язує необхідність проведення огляду на стан сп'яніння з наявністю виключно двох юридичних фактів: 1) статус особи: «особа яка керує транспортним засобом» (судном, водним мотоциклом) та 2) наявність в особи ознак сп'яніння. Означена стаття 266 КУпАП не містить жодних виключень, які б забороняли проводити огляд особи на стан сп'яніння в зв'язку з наявністю в неї додаткових статусів: військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста під час проходження зборів і т.ін.
Передбачений статтею 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення щодо військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (відповідальність за що передбачена статтею 172-20 КУпАП), або у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (відповідальність за що передбачена статтею 178 КУпАП).
В порядку статті 266 КУпАП огляд особи, яка керує ТЗ, проводить поліцейський (або направляє до закладу охорони здоров'я) і власне поліцейський (посадова особа органу Нацполіції) є особою, яка відповідно до ч.1 ст. 255 КУпАП , уповноважена складати протокол за статтею 130 КУпАП.
Посадові ж особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, згідно з ч.1 ст. 255 КУпАП, не уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, хоч вони і вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Тому статті 266 та 266-1 КУпАП мають різні сфери застосування щодо проведення огляду на стан сп'яніння та різний суб'єктний склад:
* стаття 266 КУпАП: регламентує проведення огляду на стан сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами (суднами, водними мотоциклами); для цілей складання протоколу за статтею 130 КУпАП; огляд проводиться поліцейським; протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за результатами такого огляду - складається посадовою особою Національної поліції;
* стаття 266-1 КУпАП: регламентує проведення огляду на стан сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ; для цілей складання протоколів за статтями 172-20, 178 КУпАП; огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення; протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 або ст. 178 КУпАП за результатами такого огляду - складається посадовою органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Відтак, статті 266 та 266-1 КУпАП не передбачають конкуренції повноважень між поліцейськими та уповноваженими особами Військової служби правопорядку ЗСУ чи командиром частини - у питаннях проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки сфери правового застосування цих двох статей Кодексу не пересікаються.
Тому посилання ОСОБА_1 на положення ч.9 ст. 266-1 КУпАП за цих правовідносин - є безпідставним.
Відтак, проведений поліцейським огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в порядку статті 266 КУпАП, незважаючи на наявність в ОСОБА_1 статусу військовослужбовця, є правомірним.
3. Суд також відхиляє аргументи ОСОБА_1 про те, що електросамокат, яким він керував, не належить до транспортних засобів в розумінні пункту 1.10 ПДР.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як прямо слідує з диспозиції означеної статті, відповідальності, за визначених нею умов, підлягає особа, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Означений пункт 1.10 ПДР розрізняє декілька видів транспортних засобів, що класифікуються за різними підставами.
Згідно з п.1.10 ПДР, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
Згідно з п.1.10 ПДР, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з п.1.10 ПДР, мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Згідно з п.1.10 ПДР, велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.
Згідно з п. 1.10 ПДР, причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.
Згідно з п 1.10 ПДР, рейковий транспортний засіб - трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями.
Електросамокат, який має електродвигун потужністю до 4 кВт, підпадає під нормативне визначення «мопед», оскільки є двоколісним транспортним засобом. А якщо потужність двигуна електросамоката не більше 3 кВт - він є немеханічним транспортним засобом.
Окрім того, стаття 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023 зазначає, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Тобто, стаття 1 Закону № 2956-IX від 24.02.2023 прямо передбачає, що електросамокат є транспортним засобом, ідентифікуючи його як «електричний колісний транспортний засіб».
Поряд з цим, диспозиція статті 130 КУпАП не розрізняє механічні та немеханічні транспортні засоби, електричні та неелектричні, двоколісні та багатоколісні, мопеди, мотоцикли та велосипеди, рейкові та нерейкові тощо, а передбачає відповідальність, за визначених нею умов, для осіб, які керують будь-якими транспортними засобами.
Відтак, керування особою електросамокатом з потужністю електродвигуна не більше 3 кВт, само по собі не виключає адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
4. Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 про недопустимість в якості доказу відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, в зв'язку з незабезпеченням безперервності відеофіксації, з посиланням на п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Мінюсті 11 січня 2019 р. за № 28/32999 (далі за текстом - Інструкція № 1026). ОСОБА_1 зазначає, що мало місце переривання запису з 23:41 год. по 01:00 год., що, на його думку, вказує на порушення п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 та ч.2 ст. 266 КУпАП.
Згідно з п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Поряд з цим, означена Інструкція № 1026, Кодекс України про адміністративні правопорушення, інші акти законодавства України не містять положень про недопустимість доказу - відеозапису з портативного відеореєстратора у випадку недотримання вимоги п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 про початок та завершення безперервної відеозйомки. Тому, в кожному випадку суд оцінює такий відеозапис за внутрішнім переконанням в сукупності з іншими доказами, наявними у справі.
Щодо самого положення п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026, то з його структурного та змістовного аналізу вбачається, що означена норма права містить три імперативні вимоги:
1) вимога початку відеозйомки (включення портативного відеореєстратора);
2) вимога безперервності відеозйомки;
3) вимога до завершення відеозйомки.
Так, вимога початку відеозйомки зобов'язує поліцейського включити портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов'язків або з моменту початку спеціальної поліцейської операції.
Вимога безперервності відеозйомки зобов'язує поліцейського проводити відеозйомку безперервно, тобто без створення штучних пауз та без її переривання.
Вимога п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 щодо завершення безперервної відеозйомки дослівно сформульована наступним чином: «до її завершення».
Поряд з цим пункт 5 Розділу ІІ та інші норми Інструкції № 1026 не регламентують, коли настає момент «завершення» безперервної відеозйомки, залишаючи визначення цього моменту на розсуд поліцейського, тим самим наділяючи його дискреційними повноваженнями у питанні - коли йому завершити відеозйомку. Імперативними тут є лише вимога про безперервність відеозйомки та вимога про початок відеозйомки.
Тому безпідставними є твердження ОСОБА_1 про те, що відеозйомка повинна була вестись поліцейським до повного оформлення матеріалів.
Безпідставними також є твердження ОСОБА_1 , про те, що відеозйомка повинна була проводитись поліцейським з моменту початку спілкування. Пункт 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 вимагає від поліцейського розпочати відеозйомку з моменту початку виконання службових обов'язків або з моменту початку спеціальної поліцейської операції, а не з моменту початку спілкування з порушником.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, при здійсненні поліцейським відеозйомки проведення огляду особи на стан сп'яніння, її початком, згідно з п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026, є початок виконання поліцейським службових обов'язків з проведення огляду на стан сп'яніння, тобто початок проведення такого огляду в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП. А моментом завершення цієї відеозйомки частина 2 статті 266 КУпАП визначає - момент завершення проведення огляду особи на стан сп'яніння із використанням поліцейським спеціальних технічних засобів.
Як вбачається із досліджених судом відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських, огляд ОСОБА_1 та іншої особи на стан алкогольного сп'яніння із використанням поліцейським спеціальних технічних засобів (приладу Драгер Алкотест 7510) проводився 27.06.2025 року з 23 год 30 хв. 21 сек. по 23 год. 38 хв. 24 сек. Весь час, коли проводився означений огляд на стан сп'яніння, відеозйомка велась безперервно, тобто без створення штучних пауз та без переривання відеозапису.
Тому поліцейськими були дотримані, як вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП, так і вимоги п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026.
5. Щодо твердження ОСОБА_1 про розбіжність в показниках приладу Драгер Алкотест 7510 зовнішньої температури повітря на 5 градусів Цельсія із даними про погоду на сайті Sinoptik.ua, суд зазначає наступне.
Згідно з чеку показників приладу Драгер Алкотест 7510 під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння 27.06.2025 року о 23 год. 37 хв. 17 сек. температура становила +24 градуси Цельсія. Географічне розташування місця проведення огляду на стан сп'яніння, згідно з чеком показників приладу Драгер Алкотест 7510 становило: північна широта (N) 49.230752 градуси, східна довгота (E) 28.507994 градуси.
Згідно наданих ОСОБА_1 суду роздруківок з сайту Sinoptik.ua, температура атмосферного повітря в місті Вінниця 27.06.2025 року об 21:00 годин становила +19 градусів Цельсія, а 28.06.2025 об 0:00 годин становила +19 градусів Цельсія.
Поряд з цим, по-перше, ОСОБА_1 не надано суду відомостей з сайту Sinoptik.ua, скільки градусів Цельсія становила температура атмосферного повітря саме в час проведення огляду на стан сп'яніння, тобто в 23 год. 37 хв..
По-друге, з сайту Sinoptik.ua вбачаються показники температури атмосферного повітря по місту Вінниця в цілому. Тоді як точних відомостей температури атмосферного повітря в місці проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за координатами: N 49.230752, E 28.507994 , сайт Sinoptik.ua - не містить.
Відтак, відомості з означеного сайту суд оцінює як приблизні, і виявлену розбіжність в 5 градусів Цельсія відносить до розбіжності місця та часу, а саме: точного місця та часу, зазначеному в чеку показників приладу Драгер Алкотест 7510 в порівнянні з неточним місцем (територія цілого міста Вінниця) та часу (три години) за даними сайту Sinoptik.ua.
Окрім того, як вбачається з досліджених судом відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейських та з Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.06.2025, ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду погодився, їх не заперечував.
ОСОБА_1 , підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.
Відповідно до довідки інспектора поліції ВАП: ОСОБА_1 має посвідчення водія, тобто йому надано право керування транспортним засобом.
Задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до наявної у справі копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.04.2018 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є особою, яка звільнена від сплати судового збору, оскільки предмет розгляду означеної справи безпосередньо пов'язаний з порушенням його прав (накладення адміністративного стягнення є легітимним втручанням держави у права особи).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9-12, 23, 30, 33-35, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: