17 липня 2025 р. Справа № 588/716/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 23.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Лебедь О.В., м. Тростянець, повний текст складено 23.05.25 по справі № 588/716/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, ДС України з безпеки на транспорті), в якому просив суд:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00005143 від 03.03.2025, винесену головним спеціалістом впровадження автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень з сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко Дар'єю Ігорівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн, а справу - закрити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9) понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 23.05.2025 по справі № 588/716/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 588/716/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 23.05.2025 по справі № 588/716/25 - скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00005143 від 03.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн, а провадження у справі - закрити.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
30.06.2025 від представника ОСОБА_1 - Сумцова Євгена Станіславовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив суд апеляційної інстанції здійснити розподіл судових витрат та покласти судові витрати у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок), понесені ОСОБА_1 на отримання професійної правничої допомоги, що пов'язано з розглядом справи №588/716/25 за позовом Сумцова Євгена Станіславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, на Державну службу України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845, адреса реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9).
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджував, що оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються у повному обсязі долученими до матеріалів справи доказами, наявні підстави для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
У наданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу відповідач заперечував проти її задоволення, оскільки заявник має право на відшкодування таких витрат лише у разі доведення їх неминучості та фактичного понесення, що не мало місця у даній справі.
Крім того, заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу (7000 грн) є значно завищеним та неспівмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Звернув увагу, що законодавство, яким врегульовано спірні правовідносини, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання позову та апеляційної скарги не вимагали великого обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки представником позивача вже надавались ідентичні за змістом послуги в аналогічних справах № 588/93/25, № 588/94/25, № 588/1652/24 щодо скасування постанов про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом надсилання повісток в системі "Електронний суд".
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції представником позивача до матеріалів справи додано: ордер про надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 23.04.2025, додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2025 року, додаток № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 23 квітня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 2 до Договору про надання правової допомоги від 23 квітня 2025 року, фіскальний чек.
Дослідивши вказані документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що між адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги від 23.04.2025, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат приймає доручення клієнта на надання правової допомоги, надаючи її на умовах та в межах, передбачених цим договором та законодавством України, а клієнт приймає правничу допомогу і здійснює сплату гонорару та погашення витрат на надання цієї допомоги. Доручення вважається прийнятим з моменту підписання цього договору.
У пункті 1.2 вказаного договору сторони узгодили, що правнича допомога здійснюється в інтересах клієнта і в розумінні цього договору полягає в наступному:
- представництво інтересів ОСОБА_1 в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у відносинах, у судових органах всіх інстанцій у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 03.03.2025 серії АВ № 00005143 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору, за виконання доручення клієнт зобов'язаний сплатити адвокату кошти (гонорар), розмір та строк сплати визначається додатком до договору.
У додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2025 року сторони узгодили, що за виконання доручення, передбаченого договором про надання правничої допомоги від 23 квітня 2025 року, а саме, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 03.03.2025 серії АВ № 00005143 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП Клієнт зобов'язується сплатити адвокату кошти (гонорар) в загальній сумі 4500 грн, розрахунок якої разом з обсягом наданої правничої допомоги викладається в акті приймання-передачі наданих послуг.
Додатком № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 23 квітня 2025 року передбачено, що за представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 03.03.2025 серії АВ № 00005143 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП Клієнт зобов'язується сплатити адвокату кошти (гонорар) в загальній сумі 2500 грн, розрахунок якої разом з обсягом наданої правничої допомоги викладається в акті приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 23 квітня 2025 року, адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги з правового супроводу та представництва інтересів клієнта під час судового розгляду справи № 588/716/25 за позовом Сумцова Євгена Станіславовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, згідно розрахунку обсягу та вартості правової допомоги, вказаному у пункту 2 цього Акту.
Згідно із пунктом 2 вказаного Акту, обсяг наданої правової допомоги становить:
- надання адвокатом консультації щодо спору, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері порушення правил дорожнього руху;
- підготовка позовної заяви на загальну суму 2500 грн, з розрахунку загалом витраченого часу 2 год 30 хв (вартість однієї години 1000 грн);
- підготовка адвокатського запиту до Тростянецького відділу ДВС та аналіз отриманих документів на загальну суму 500 грн, з розрахунку витраченого часу 0 год 30 хв (вартість однієї години 1000 грн);
- представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в судовому засіданні на суму 1000 грн з розрахунку витраченого часу 1 год 0 хв (вартість однієї години 1000 грн);
- підготовка заяви про розподіл судових витрат на суму 500 грн з розрахунку витраченого часу 0 год 30 хв (вартість однієї години 1000 грн).
Загальна вартість послуг адвоката за цим актом складає 4500 грн.
За змістом акту приймання-передачі наданих послуг № 2 до Договору про надання правової допомоги від 23.04.2025 обсяг наданої правової допомоги у суді апеляційної інстанції становить:
- підготовка апеляційної скарги та представництво в суді апеляційної інстанції на загальну суму 2500 грн, з розрахунку загалом витраченого часу 2 год 30 хв (вартість однієї години 1000 грн).
Загальна вартість послуг адвоката за цим актом складає 2500 грн.
На підтвердження факту здійснення оплати за послуги адвоката долучено квитанцію.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, заперечуючи проти заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу покликався на його неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та фактично затраченим на їх виконання часом.
Матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено позовну заяву та апеляційну скаргу.
Дослідивши вказані документи та врахувавши заперечення відповідача щодо неспівмірності заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила, що вказані документи є незначними за обсягом (позовна заява - 11 сторінок, апеляційна скарга - 12 сторінок), зміст вказаних документів частково дублюється, а справа є незначної складності, що не потребувало значних зусиль адвоката, а відтак визначений представником позивача розмір правової допомоги за складення таких документів у загальному розмірі 5000 грн є вочевидь завищеним та неспівмірним із обсягом та складністю виконаних робіт, отже, підлягає зменшенню до 3000 грн, що дорівнює 3 годинам роботи адвоката.
Витрати пов'язані із участю адвоката у судовому засіданні, яке відбулось 23.05.2025 в суді першої інстанції, у сумі 1000 грн, з огляду на тривалість судового засідання 20 хвилин, підлягають відшкодуванню лише у розмірі 500 грн, пропорційно до вартості однієї години роботи адвоката.
Водночас, витрати за складення заяви про розподіл правничої допомоги вартістю 500 грн є такими, що відшкодуванню не підлягають, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.
З огляду на що, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Відтак, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 по справі № 910/9714/22.
При цьому, витрати, понесені внаслідок складення адвокатського запиту до Тростянецького відділу ДВС на загальну суму 500 грн у повному обсязі підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 4000 грн.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Є.С. про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Євгена Станіславовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. П'янова Я.В.