Головуючий І інстанції: Садова М.І.
18 липня 2025 р. Справа № 520/35482/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/35482/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі №520/5702/2020 в сумі 269 619,45 гривень та виплачена 18.10.2024;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 03.10.2016 по 11.10.2020 на суму пенсії 269619,45 грн згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів У зв'язку з порушенням строків їх виплати", відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 по справі №520/5702/2020; - вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 03.10.2016 до дати фактичної виплати, а саме 18.10.2024, згідно з постанови КМУ №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 03.10.2016 до дати фактичної виплати, а саме 18.10.2024, згідно з постанови КМУ №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
В решті частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням нараховано різницю в пенсії та здійснено виплату заборгованості з довічного грошового утримання суддів у відставці у сумі 269619,45 грн. у жовтні 2024 року. Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 520/5702/2020 виконано в межах покладених зобов'язань у повному обсязі. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1) (далі - Порядок), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Органами Пенсійного фонду України продовжується ведення Реєстру судових рішень для використання в роботі з метою систематизації та упорядкування судових рішень. Реєстр судових рішень - це єдина електронна система, яка створена на Центральному рівні та діє по всій території України. Реєстр судових рішень постійно поповнюється новою інформацією з усіх регіонів України. Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ інтегруються до підсистеми Реєстр судових рішень. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку. Враховуючи зазначене вище, виплата різниці в пенсії на виконання рішень суду проводиться за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України. Вказує, що здійснюючи свою діяльність на підставі законодавства, Головне управління послуговується лише тим порядком і формами, які визначає законодавець та діє в межах покладених повноважень і відповідно до норм чинного законодавства призначає пенсію, здійснює перерахунок пенсії, поновлення та виплату пенсії. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивачка не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачка перебуває на пенсійному обліку у відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 520/5702/2020, зокрема, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 03.10.2016 по 18.02.2020 року включно, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області починаючи з 19.02.2020 року нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 60 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 року, з урахуванням рішення Конституційного суду від 18.02.2020 року №2-р2020 справа 31-15\201894086\16, та з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду у18 жовтня 2024 року відповідач здійснив виплату заборгованості з довічного грошового утримання суддів у відставці у сумі 269619,45 грн.
Позивачка, вважаючи, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 03.10.2016 до 11.10.2020, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями) звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з вини відповідача не було вчасно виплачено нараховане щомісячне грошове утримання судді у відставці за період з 03.10.2016 до 11.10.2020 та таке відбулось 18 жовтня 2024 року без виплати суми компенсації, тому невиплата позивачці суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав позивачки на отримання такої компенсації та з метою належного способу захисту прав позивачка суд першої інстанції визнав таку бездіяльність відповідача протиправною.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 цього Закону компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Із вищезазначеного правового регулювання можна зробити висновок, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічну правову позицію сформовано Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20.
При цьому колегія суддів ураховує висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформований у пункті 29 постанови від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, про те, що умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050 та в пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Судовим розглядом встановлено, що позивачці виплачено нараховане пенсійне забезпечення за період з 03.10.2016 до 11.10.2020 - 18.10.2024, що підтверджено довідкою про рух на банківському рахунку позивачки.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки, з вини відповідача не було вчасно виплачено нараховане щомісячне грошове утримання судді у відставці за період з 03.10.2016 до 11.10.2020 та таке відбулось 18 жовтня 2024 року без виплати суми компенсації, а невиплата позивачці суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії є порушенням її права на отримання такої компенсації, а тому з метою належного способу захисту необхідно визнати таку бездіяльність відповідача протиправною.
З метою поновлення порушеного права позивачки та ефективного захисту її прав, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 03.10.2016 (моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі № 520/5702/2020) по 18.10.2024 (дата фактичної виплати заборгованості з пенсії за період з 03.10.2016 до 11.10.2020), згідно з постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 по справі № 520/35482/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий