Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
18 липня 2025 р. Справа № 520/30479/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/30479/24
за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляді Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76* 0,1400 з урахуванням рішення суду у справі № 520/5069/24), індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49* 0,1970 з урахуванням рішення суду у справі № 520/10079/23), з урахуванням вже виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/30479/24 - залишено без зміню
Рішення суду набрало законної сили 25.04.2025.
Позивач 16.05.2025 звернувся до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України, в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 10 днів з дня отримання ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року з урахуванням викладеного судом в ухвалі суду та попередити відповідача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України суд може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідач не виконав рішення суду у справі №520/30479/24, зокрема, відповідач не вірно розрахував індексацію базового ОСНП 2022 та індексацію ОСНП 2023. Позивач зазначає, що відповідно до рішення суду в цій справі відповідач повинен був розрахувати індексацію базового місяця ОСНП за 2022 (20483,76 *0.1400):2867,73 грн, тоді як відповідачем розраховано ОСНП за 2022 (16387,01 *0,1400):2867,73 грн; та індексацію базового місяця ОСНП за 2023 (23351,49 *0,1970) : 4600,24 грн, тоді як відповідачем розраховано ОСНП за 2023 (19254,47*0,1970) 4600,24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 прийнято заяву до розгляду та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області інформацію щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025.
27 травня 2025 року від відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 520/30479/24 Головним управлінням з 01 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76*0,1400 з урахуванням рішення суду у справі №520/5069/24), індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49 * 0,1970 з урахуванням рішення суду по справі №520/10079/23) без обмеження максимальним розміром. Відповідач зазначив, що після перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі №520/30479/24 основний розмір пенсії не змінився (грошове забезпечення 23410,02 * 70% = 16387,01 грн.). Після перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/30479/24 індексація базового ОСНП: за 2022 рік - 2867,73 гривень; за 2023 рік - 4600,24 гривень.
Відповідач зазначив, що оскільки розмір індексації за 2022 та 2023 рік встановлено на виконання рішення суду 30479 грн внести зміни до розрахунку індексації у Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України немає технічної можливості.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року щодо відмови у задоволені заяви ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення від 17.02.2025 у справі № 520/30479/24 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення від 17.02.2025 у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначає, що у надісланому на адресу позивача перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року відповідачем не внесено виправлень згідно судового рішення у розмір розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік, оскільки рішенням суду: «Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 вік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 2867.73 грн (виходячи із розрахунку 20483.76 * 0.1400, індексації базового ОСНП 2023 4600.24 грн (виходячи із розрахунку 23351.49 * 0.1970», але у перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року вбачається, що: Індексація базового ОСНП 2022 (16387,01* 0,1400): 2867,73; Індексація базового ОСНП 2023 (19254,74*0,1970) 4600,24.
Наголошує, що суд першої інстанції взагалі не дослідив чому відповідачем під час здійснення 25 травня 2024 року на виконання судового рішення у справі № 520/5069/24 перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року були внесені зміни до розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022, 2023 та 2024 роки у Інтегровану комплексну інформаційну систему Пенсійного фонду України, а саме: Індексацію базового ОСНП 2022 з (20483,76* 0,1400) до (16387.01* 0,1400); Індексацію базового ОСНП 2023 з (23351,49* 0,1970) до (18681,19* 0,1970);Індексацію базового ОСНП 2024 з (24851.49* 0,0796) до (20181,19* 0,0796), а на виконання рішення від 17.02.2025 у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року внести зміни до розрахунку індексації у Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України немає технічної можливості.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76* 0,1400 з урахуванням рішення суду у справі № 520/5069/24), індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49* 0,1970 з урахуванням рішення суду у справі № 520/10079/23), з урахуванням вже виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №520/30479/24 - залишено без зміню
Рішення суду набрало законної сили 25.04.2025.
Вважаючи, що відповідачем безпідставно виконання зазначеного вище рішення суду по адміністративній справі не здійснюється у повному обсязі, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 382 КАС, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №520/30479/24 шляхом нарахування індексації за 2022 та 2023 роки у відповідних розмірах. Таким чином, суд вважав, що судове рішення було виконано, а позиція позивача по суті зводиться не до невиконання рішення, а до незгоди зі способом його реалізації відповідачем, що не є предметом розгляду в межах даного спору.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п.9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належить обов'язковість судового рішення. Крім того, у ст.129-1 Основного Закону України закріплено, що судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.
Європейський суд з прав людини /ЄСПЛ/ висловив у рішеннях по справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04; «Горнсбі проти Греці» (Hornsby v. Greece), заява № 107/1995/613/701) позицію про те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України»).
Крім того, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа «Бурмич та інші проти України», заява № 46852/13).
Необхідність максимального забезпечення судом у кожній справі дотримання принципу обов'язковості судового рішення, зумовлено також тим, що невиконання рішень суду призводить до зниження довіри людей до судової влади, а також посилює переконання того, що вирішити спір (правову проблему), використовуючи звернення до суду, є неефективним.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб'єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.
Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об'єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021р. у справі № 9901/598/19.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.04.2020р. у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення (окрім соціальних справ).
При цьому, застосування судового контролю є наслідком обґрунтованого припущення про невиконання судового рішення зі сторони суб'єкта владних повноважень або достовірно підтвердженого під час розгляду заяви факту невиконання судового рішення.
Водночас, правове значення для наслідків застосованого судового контролю матимуть причини невиконання судового рішення (зокрема, об'єктивна неможливість чи допущене зволікання зі сторони боржника).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що аналіз норми ст.382 КАС України у її системному взаємозв'язку з нормами ст.372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо:
рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що: загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
У поданій позивачем заяви про встановлення судового контролю останнім зазначено, що
рішення суду в справі 520/30479/24 залишається частково невиконаним.
Позивач вказує, що відповідно до резолютивної частини рішення суду в цій справі відповідача зобов'язано перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 2867.73 грн (виходячи із розрахунку 20483.76 * 0.1400, індексації базового ОСНП 2023 4600.24 грн (виходячи із розрахунку 23351.49 * 0.1970, але у перерахунку пенсії на виконання зазначеного рішення вбачається, що відповідачем здійснено наступне нарахування: Індексація базового ОСНП 2022 (16387,01* 0,1400): 2867,73; Індексація базового ОСНП 2023 (19254,74*0,1970) 4600,24, тобто не виконано рішення в частині розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022, 2023.
Позивач також посилається на те, що така бездіяльність впливає і на подальші перерахунки/розрахунки його пенсії.
Надаючи оцінку зазначеним вище посиланням позивача колегія суддів зазначає, що з наданого відповідачем протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №2001027559 вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 на виконання рішення суду у справі №520/30479/24.
Зокрема, судом встановлено, що позивачу нараховано індексацію базового розміру ОСНП за 2022 рік у розмірі 2 867,73 грн (16 387,01 Ч 0,14), а також індексацію ОСНП за 2023 рік у розмірі 4 600,24 грн (19 254,74 Ч 0,197) (а.с.212 т. 1).
При цьому, колегія суддів наголошує, що судом у даній справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76* 0,1400, індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49* 0,1970).
Тобто, суддею по даній справі в резолютивній частині рішення від 17.02.2025 зазначено не тільки суми індексації за 2022 та 2023 роки які пенсійному органу необхідно нарахувати та виплатити позивачу, а вказано ще й конкретний розмір розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік який відповідачу необхідно вказати, з урахуванням чого колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позиція позивача по суті зводиться до незгоди зі способом його реалізації відповідачем.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді справи по суті у резолютивній частині рішення визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області саме щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік.
Досліджуючи наданий відповідачем протокол перерахунку пенсії на виконання рішення по справі, суд першої інстанції вказав, що відповідач виконав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі №520/30479/24 шляхом нарахування індексації за 2022 та 2023 роки у відповідних розмірах.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком та вважає його передчасним, оскільки з протоколу перерахунку пенсії на виконання рішення по справі №520/30479/24 вбачається інший розмір розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023, ніж той, який вказано у зобов'язальній частині рішення.
Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача про те, що розрахункові величини для визначення розміру індексації за 2022 та 2023 роки впливають на подальші розрахунки пенсій позивача.
Посилання відповідача про те, що наразі відсутня технічна можливість внести зміни до розрахунку індексації в Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі не підтверджені жодними доказами та поясненнями, окрім того, колегія суддів наголошує, що такі твердження суперечать позитивному обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, а саме створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, після звернення позивача із заявою в порядку ст.382 КАС України суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для її належного розгляду та встановлення всіх обставин по справі.
Також, колегія суддів наголошує, що в розрізі приписів ст.382 КАС України саме суд першої інстанції наділений повноваженнями, які вказані в ч.1 згаданої статті, з урахуванням чого вимоги апеляційної скарги про встановлення судом апеляційної інстанції судового контролю за виконанням рішення №520/30479/24 не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст.382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ст.312, ч.2 ст.313, п.п.1, 4 ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 520/30479/24 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло