08 липня 2025 р. Справа № 520/2327/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 (суддя Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/2327/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргеопошук» (далі по тексту ТОВ “Укргеопошук», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту також відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2021 року № 00240180706.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що діяльність ТОВ “Укргеопошук» безпосередньо пов'язана із наданням консультаційних послуг у сфері добування нафти і газу і створенням власного комплексного інформаційно-облікового ресурсу з різних аспектів діяльності в сфері добування нафти та газу, задля чого і було укладено договір з ТОВ “ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», в результаті чого стались зміни у структурі активів та зобов'язань підприємства. У зв'язку з цим, ТОВ “Укргеопошук» впродовж тривалого часу проводило масштабні роботи із формування власного ресурсу протягом 2016-2020 років, за результатом чого позивачем підписано договір з ТОВ “БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» у 2021 році, що вплинуло на майновий стан позивача, спричинило зміни у структурі його активів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.
Суди дійшли висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05 листопада 2021 року № 00240180706 є правомірним, оскільки в ході судового розгляду підтверджено порушення ТОВ «Укргеопошук» вимог підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за липень 2021 року на суму 1 042 347 грн. На обґрунтування таких висновків суди зауважили, що позивачем не надано до суду належних первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» за переліками, які зазначені у всіх Додатках до договору (технічних завданнях) та фіксували б дії, які викликають зміни у зобов'язаннях ТОВ «Укргеопошук» та структурі його активів та зобов'язань, а надані первинні документи не розкривають економічний зміст та не доводять досягнення мети в результаті отриманих позивачем послуг від контрагента у прив'язці до періодів та сум ПДВ, які віднесені позивачем до складу податкового кредиту за період з травня 2016 року по грудень 2020 року.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргеопошук» - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій неправильно визначилися із безпосереднім предметом доказування у цій справі. Так, розглядаючи спір, суди попередніх інстанцій побудували свої обґрунтування й мотиви на дослідженні реальності господарських операцій з надання професійних послуг за Договором від 18 квітня 2016 року № Legal-2016-00031, укладеним між ТОВ «Укргеопошук» (замовник) та TOB «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» (виконавець). В той же час, ці обставини під сумнів у ході перевірки не ставились, відповідач в акті перевірки не знаходив зв'язку із отриманими від контрагента послугами із господарською діяльністю платника податку - позивача та, власне, отримання доходу від отриманих послуг. Отже, доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, перевірені судами не були, й не отримали правової оцінки в судових рішеннях, тоді як обставини, яких вони стосуються, безпосередньо входять до предмета доказування у цій справі. Таким чином, за наявного мотивування судами попередніх інстанцій своїх судових рішень, колегія суддів не може стверджувати в цій справі про повне і всебічне з'ясування судами її обставин, зокрема, про таке, яке б повною мірою підтверджувало чи спростувало факт учинення позивачем податкового правопорушення.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГЕОПОШУК» задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення №00240180706 від 05.11.2021 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.
Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код СДРГІОУ: 43143704. що знаходиться за адресою: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГЕОПОШУК" (код ЄДРПОУ: 39804410, що знаходиться за адресою: 61020, Харківська обл., м Харків, вул. Китаєнка, будинок 1, на НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805) сплачений судовий збір у розмірі 15 635,21 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень двадцять одну копійку).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що на момент перевірки платника податку контролюючим органом ТОВ «Укргеопошук» сформувало від'ємне значення з ПДВ за рахунок отриманих послуг, використання яких неможливе в господарській діяльності у зв'язку з відсутністю такої діяльності в періоді, що перевірявся, а також подальшої реалізації послуг з метою отримання доходу.
Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області у період з 23 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укргеопошук» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від'ємного значення з ПДВ, яке сформовано у період з травня 2016 року по липень 2021 року.
За результатами перевірки складено акт від 06 жовтня 2021 року № 17634/20-40-07-06-10/39804410 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Укргеопошук» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість», в якому встановлено завищення підприємством від'ємного значення з ПДВ за липень 2021 року на суму 1 042 347 грн, що вказує на порушення ТОВ «Укргеопошук» підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України).
Не погодившись із висновками, наведеними у акті перевірки, ТОВ «Укргеопошук» направило контролюючому органу заперечення від 18 жовтня 2021 року № 18-01/10-21 на акт перевірки.
Листом від 01 листопада 2021 року за вих. № 47705/6/20-40-07-06-15 контролюючий орган висновки акту перевірки від 06 жовтня 2021 року № 17634/20-40-07-06-10/39804410 підтримав.
05 листопада 2021 року на підставі висновків акту перевірки від 06 жовтня 2021 року № 17634/20-40-07-06-10/39804410 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00240180706, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 042 347 грн.
ТОВ «Укргеопошук», вважаючи податкове повідомлення рішення № 00240180706 від 05 листопада 2021 року протиправним, направило до Державної податкової служби України скаргу від 18 листопада 2021 року (вх. 34532/6 від 23 листопада 2021 року).
21 грудня 2021 року Державна податкова служба України направила ТОВ «Укргеопошук» рішення про результати розгляду скарги вих. № 28594/6/99-00-06-01-03-06, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 05 листопада 2021 року № 00240180706 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовано положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі по тексту - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі по тексту - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та нормативними актами, прийнятими на їх виконання.
Відповідно до пункту 198.5 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Як вбачається із Акта перевірки, ключовий його висновок зводився до того, що ТОВ «Укргеопошук» сформувало від'ємне значення з ПДВ за рахунок отриманих послуг, використання яких неможливе в господарській діяльності у зв'язку з відсутністю такої діяльності в перевіряємому періоді, а також подальшої реалізації послуг, з метою отримання доходу, що, як наголошує контролюючий орган, вказує на порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов'язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 360/4169/21.
При цьому використання придбаних товарів/послуг поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 814/476/18.
У постанові від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов'язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов'язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.
Аналогічна право позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 813/1777/16.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «УКРГЕОПОШУК» є «09.10 Надання допоміжний послуг у сфері добування нафти та природного газу».
Іншими видами економічної діяльності є:
-70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування,
-69.20 - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування,
-71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Так, на затвердження плану економічного та господарського розвитку директором ТОВ "УКРГЕОПОШУК" підписано Наказ "Про визначення напрямку діяльності товариства" № 01-04/16 від 01.04.2016, де зазначено, що товариство обирає основним напрямком своє діяльності саме консультування інших суб'єктів з питань газу і нафти, на виконання якої протягом 2018-2022 року необхідно придбати професійні консультації з цих питань у інших фірм, сформувати власну інформаційну базу по якій будуть виконуватися консультації та підписати з потенційними клієнтами договори про надання консультативних послуг (або договори про наміри) позивачем по питанням газу та нафти.
З метою з метою розширення знань та підвищення рівня компетентності у сфері добування нафти та природного газу, щоб в подальшому самостійного надавати послуги щодо технічного, юридичного консультування у цій сфері, а також з метою розробити унікальний інформаційний продукт для надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу групам компаній, що потребують документального, бухгалтерського, податкового, бюджетного, управлінського, консолідованого та інших видів обліку у цій сфері, зокрема холдінгової структури, між ТОВ "Укргеопошук" (Замовник) та ТОВ "Ернст енд Янг" (виконавець) укладено договір про надання професійних послуг від 18.04.2016 №Legal-2016-00031, предметом якого є зобов'язання виконавця надати професійні послуги, обсяг яких визначається у конкретному випадку в письмовій формі і фіксується у вигляді технічного завдання за проектом відповідно до форми, що наведена у Додатку С (п. 1 договору).
Представник позивача пояснив, що додатковою угодою від 22.11.2019 № 43 до договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 сторонами узгоджено підписання додатків С00, С01, С02, С03, С04 до договору новими розділами з переліками нових інформаційно-консультаційних послуг, які має надати замовник.
ТОВ «УКРГЕОПОШУК» в ході судового розгляду повідомляло та надавало належні докази того, що на час надання професійних послуг ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» по договору №Legal-2016-00031 від 18.04.2016 ТОВ «УКРГЕОПОШУК» мало усі необхідні та зазначені в умовах договору п. 1.4. Додатку № С00 від 06.09.2016 до Договору №Legal-2016-00031 від 18.04.2016 р. технічні засоби та інструменти для виконання умов договору, а саме, достатня кількість основних засобів та нематеріальних активів - наявної комп'ютерної техніки та мережевого обладнання, відповідне програмне забезпечення, що підтверджується витягами з регістрів бухгалтерського обліку за період дії договору з 2016 по 2021 роки по бухгалтерському рахунку 104 Машини та обладнання та бухгалтерському рахунку127 Інші нематеріальні активи.
Також на час надання професійних послуг ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» по договору №Legal-2016-00031 від 18.04.2016 р. ТОВ «УКРГЕОПОШУК» мало на підприємстві співробітників потрібної кваліфікації, для підтвердження чого ТОВ «УКРГЕОПОШУК» надало Штатний розпис підприємства за 2016 та 2019 роки.
ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» на виконання вказаного вище договору за період з 18.04.2016 надавало професійні послуги, згідно Технічних завдань - Додатків до договору, а саме Додатку С, Додатку D, Додатку С00, Додатку С01, Додатку С02, Додатку С03, Додатку С04 та Додатку С05 до Договору.
На підтвердження виконання умов вказаного договору та додатків до нього, позивачем залучено до матеріалів справи акти приймання-передачі послуг від 30.12.2016, 27.12.2016, 06.12.2018, 29.05.2017, 09.01.2018, 29.04.2020, 15.10.2019, витяги з програми навчання, семінарів, тренінгів, викопіювання з програмного забезпечення, матеріали консультацій, а також податкові накладні, виписані ТОВ "Ернст енд Янг" по спірним операціям.
Акти приймання-передачі наданих консультаційних послуг містять чіткі посилання на конкретні додатки до Договору (Технічні завдання), в яких чітко вказано які саме послуги мають бути надані, їх вид, детальний опис та обсяг.
Отримані від ТОВ "Ернст енд Янг" консультаційні послуги ТОВ "Укргеопошук" віднесено до складу податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1238548, 00 грн. за період з травня 2016 року по грудень 2020 року.
Відповідачем як контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що здійснення ТОВ «УКРГЕОПОШУК» розглядуваної операції не мало розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Крім того, відповідачем не заперечується реальність відповідної операції, а також рух коштів за її результатами; не ставиться під сумнів можливість та факт надання відповідних послуг ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», а також факт придбання послуг ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» у ТОВ «УКРГЕОПОШУК».
При цьому, відповідач стверджує, що «ТОВ УКРГЕОПОШУК» не отримувало дохід від реалізації вищевказаних консультаційних послуг чи власного створеного інформаційно-облікового ресурсу замовникам. Таким чином, оскільки ТОВ "Укргеопошук" у перевіряємий період задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з ПДВ за рахунок отриманих послуг від ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», використання яких неможливе в господарській діяльності у зв'язку з відсутністю такої діяльності в перевіряємому періоді, а також, подальшої реалізації послуг з метою отримання доходу.».
Так, Відповідач у Акті перевірки стверджує, що на момент перевірки платника податків ТОВ "УКРГЕОПОШУК" сформувало від'ємне значення з ПДВ на послуги, використання яких неможливе у господарській діяльності у зв'язку з відсутністю такої діяльності у перевіряємому періоді.
Інші умови чи вимоги чинного законодавства до періоду часу, протягом якого ТОВ«УКРГЕОПОШУК» повинне було використати надану TOB «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» частину послуг, у Акті перевірки відсутні.
Водночас матеріалами справи встановлено, що перевірка охоплювала період з травня 2016 року по липень 2021 року.
Позивачем зазначено, що придбання професійних послуг у ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» надала можливість ТОВ «УКРГЕОПОШУК» 05.04.2021 укласти договір з ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» про надання консультативних послуг з питань інформації.
За результатами виконання цього договору були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.12.2021 №2, від 21.12.2021 №3 та від 24.12.2021 №4 на загальну суму 4 489 241,78 грн, а також сформовані відповідні податкові накладні.
Таким чином, ТОВ «УКРГЕОПОШУК» обґрунтувало та документально підтвердило, що придбання професійних послуг у ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» мало на меті подальше надання послуг, спрямоване на отримання доходу, на досягнення чіткої ділової мети, отриманні відповідного економічного ефекту.
Отже, якщо б перевіркою було охоплено більш тривалий період часу, протягом якого ТОВ «УКРГЕОПОШУК» використало надані ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» послуги, то у відповідача були б відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, аналогічного до оскаржуваного.
Крім того, позивачем надано докази зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі, а також докази сплати за надані послуги ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ» та кошти від ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» в якості плати за послуги, що надало ТОВ «УКРГЕОПОШУК» .
Відповідачем, у свою чергу не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а операція є адміністративними витратами, а не господарською діяльністю. Також відповідачем не надано доказів, що укладаючи спірний договір, учасники відносин діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, якщо договір, укладений між платником і контрагентами, спрямований на реалізацію підприємницької діяльності та пов'язані з рухом активів підприємств.
За відсутності відповідних доказів які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання вказаної операції або про її не виконання названими контрагентами, платник податків не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в своєму податковому обліку та як наслідок зазначене не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав неналежного ведення або формування платником податків даних свого податкового обліку або наявності зловживань по ланцюгу постачання.
Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі №380/9660/21.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеній нормі КАС України, відповідач не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.
Отже, з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №00240180706 від 05.11.2021 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги, який повністю дублює відзив на позов, поданий до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Разом з тим, у контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 по справі № 520/2327/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 18.07.25.