Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова
18 липня 2025 р. Справа № 440/2616/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/2616/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 “Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 донарахувати та виплатити грошове забезпечення, премію в повному розмірі за травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2616/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При цьому суд дійшов висновку про необхідність додаткового з'ясування питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а тому витребував у відповідача докази ознайомлення гр. ОСОБА_1 зі змістом наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 “Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 позов залишено без руху у зв'язку з недотримання позивачем визначеного частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з позовом щодо проходження публічної служби.
Ухвалою суду від 11.04.2024 позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2024, на п'ять днів з дня вручення ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 клопотання ОСОБА_1 у справі №440/2616/24 про продовження розгляду справи та вирішення питання про пропущення чи непропущення позивачем строків звернення до суду залишено без задоволення, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондарець Дениса Івановича задоволено; ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скасовано; справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 справу прийнято до провадження. Враховуючи стадію, на якій суд першої інстанції залишив справу № 440/2616/24 без розгляду, продовжено розгляд справи зі стадії судового розгляду по суті.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 червня 2023 року №1055 "Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та премію за травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач, не погоджуючись із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 звернувся до суду 02.03.2024, тобто після спливу 9 місяців. Після скасування ухвали суду про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 за висновками апеляційного суду, суд першої інстанції мав перевірити та надати правову оцінку доводам позивача щодо наявності у нього поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які викладені у заяві позивача від 02.03.2024 року, однак суд не надав правову оцінку доводам позивача щодо наявності у нього поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що є безумовною підставою для застосування статті 319 КАС України, яка передбачає, що підставою для скасування рішення повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями ... 240 цього Кодексу (п.8 ч.1 ст. 240 КАС України). Позивач протягом місяця з моменту оголошення дисциплінарного стягнення (02.06.2023) із скаргою до старшого командира не звертався, до суду не звертався, а звернувся в жовтні 2023 (через 4 місяці) до Адвокатського бюро «Рубікон» Бондарця Дениса».
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно із записами у посвідченні офіцера серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 №228 від 16 серпня 2021 року.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 “Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року», а саме пунктом 3 визначено, за неналежну організацію агітаційних заходів, роз'яснювальної роботи та неякісний відбір кандидатів на військову службу за контрактом притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення догана - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковнику ОСОБА_1 .
Не погодившись з пунктом 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 “Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ані наказ, ані Аналіз роботи не містять детальної інформації щодо дисциплінарного проступку позивача, а саме: не зазначено в чому саме полягало невиконання ним службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; не зазначено які саме дії або бездіяльність позивача спричинили невиконання завдань, доручених за посадою відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; не проаналізовано вжиті позивачем заходи, спрямовані на виконання планових завдань; не визначено ступеню вини позивача щодо причин невиконання планових завдань, тощо, тому дійшов висновку про протиправність прийняття пункту 3 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 червня 2023 року №1055 "Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_1 , а відтак і про необхідність його скасування.
Колегія суддів, переглядаючи судове рішення, доходить наступних висновків.
Щодо дотримання строків звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом та відповідних доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суспільні відносини, пов'язані зі вступом, проходженням та звільненням з військової служби регулюються Дисциплінарним статутом, положеннями статті 88 якого імперативно закріплено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Викладені норми за своїм змістом знайшли своє відображення у ч. 5 ст. 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З аналізу наведених норм вбачається, що строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є спеціальним строком, який обмежується місячним терміном. В разі, якщо законодавство передбачає досудове врегулювання спору, то строк звернення до суду відраховується від моменту вручення рішення за результатами розгляду скарги або дня звернення до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою.
Відповідно до ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що позивач наділений правом альтернативного вирішення спору - оскарженням наказу про накладення дисциплінарного стягнення: звернення до старшого командира або до суду.
При цьому Дисциплінарний статут Збройних Сил України встановлює місячний термін для оскарження рішень (дій та бездіяльності) командирів як до старшого командира так і до суду, що узгоджується з приписами ч.5 ст.122 КАС України.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Спірні правовідносини у цій справі стосується питання визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 № 1055 “Про хід виконання планового завдання в об'єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у травні 2023 року» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому строк звернення до суду у цьому випадку складає один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, позивач з цим позовом звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду 04.03.2024.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2025 запропоновано ОСОБА_1 надати суду докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
На виконання ухвали суду позивач надав клопотання в якому вказав, що відповідачем не надано доказів про те, що позивача у період з 02.06.2023 по 07.02.2024 було ознайомлено з оспорюваним наказом. Вказує, що позивач не знав про існування наказу від 02.06.2023 №1055 у зв'язку з чим до 07.02.2024 не міг подати скаргу старшому командирові або до суду. Просив врахувати діючий воєнний стан та вказав, що суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Колегія суддів враховує, що під час судового розгляду відповідач для встановлення дати ознайомлення позивача зі спірним наказом долучив до матерів справи, зокрема, копію супровідного документу до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 №1055 - телеграми начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 7/1/1/318 від 02.06.2023, в якому стоїть резолюція - «до керівництва виконання та обліку» та особистий підпис позивача із датою ознайомлення із спірним наказом - « 05.06.2023р.» (а.с. 33).
Крім того, під час розгляду справи позивач у клопотанні від 20.04.2024 вказав, що особистий підпис із датою - 05.06.2023 на вказаному супровідному документі дійсно належить ОСОБА_1 (а.с. 63), однак поставив під сумнів, що вказаний підпис є належним підтвердженням його ознайомлення зі спірним наказом від 02.06.2023 №1055.
Вказані твердження позивача щодо його сумнівів, колегія суддів сприймає критично, оскільки у тексті супровідного документу вказано, що разом з ним направлено саме наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.06.2023 №1055.
Тобто місячний строк звернення до суду з цим позовом розпочався з 05.06.2023 року.
Таким чином доводи позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав лише 07.02.2024 колегія суддів не сприймає в якості належних.
Крім того, позивач під час розгляду справи судом першої інстанції просив врахувати факт запровадження воєнного стану та постійне його перебування на військовій службі.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивач зазначав, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом безперервно проходить військову службу, в тому числі весь період існування воєнного стану виконує покладені на нього завдання, що має бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в разі висновку про його пропуск.
Колегія суддів вважає такі посилання позивача необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у зв'язку з проходженням військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Суд звертає увагу, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Сторонами по справі не заперечується факт проходження позивачем військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак, цей факт не підтверджує наявність обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з позовом (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні тощо).
При цьому, доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану та перебування позивача на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_5 вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, матеріали справи не містять.
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані позивачем причини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до положень ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини у справі та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає залишенню без розгляду.
За цим, доводи апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів приймає в якості належних.
Натомість, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, що призвело до порушення норм процесуального права та, як наслідок, не вирішив питання в частині дотримання позивачем строку звернення до суду.
Суд зазначає, що, зважаючи на наявне порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, рішення суду першої інстанції на предмет дотримання норм матеріального права не переглядається в апеляційному порядку.
За приписами п. 3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 319 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 440/2616/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло