18 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3480/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії із 70 % відповідного грошового забезпечення та позбавлення його виплат індексації пенсії за 2022 рік, що підтверджується листом №3468-3227/К-17/8-2400/24 від 24.07.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.03.2023 виходячи з 76 % відповідного грошового забезпечення та поновити з 01.06.2024 виплату індексації пенсії за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», виплачувати її із врахуванням раніше виплачених сум та вимог рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 по справі №600/6859/23-а без будь-яких обмежень максимальним розміром пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.06.2024 протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром, чим порушив його право на отримання пенсії в належному розмірі. Також відповідачем з 01.03.2023 зменшено відсотковий розмір пенсії позивача з 76% до 70%, із чим позивач не погоджується. Крім того, позивач зазначає, що відповідач протиправно припинив виплату нарахованої індексації за 2022 рік через проведений перерахунок пенсії на виконання судового рішення, а на звернення позивача відмовив у відновленні виплати.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував щодо задоволення заявлених позовних вимог, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача пенсійний орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
01.01.2007 позивачу призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 76% сум грошового забезпечення.
Вказане підтверджується листом відповідача від 24.07.2024 №3468-3227/К-17/8-2400/24.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №600/4778/23-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідках від 13.04.2023 № 08/39/А про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року та від 13.04.2023 № 08/40/А про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданих Головним управлінням ДСНС України у Чернівецькій області; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 13.04.2023 № 08/39/А про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року, виданій Головним управлінням ДСНС України у Чернівецькій області; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 13.04.2023 № 08/40/А про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданій Головним управлінням ДСНС України у Чернівецькій області.
На виконання вказаного вище судового рішення пенсійний орган провів перерахунок та виплату пенсії позивача згідно нових довідок про грошове забезпечення, що в свою чергу слугувало підставою для припинення виплати нарахованої індексації за 2022 рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, починаючи з 01.06.2024.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №600/6859/23-а, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням рішень Чернівецького окружного адміністративного суду стосовно позивача, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, з 01.03.2023, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Відповідачем на виконання вказаного вище рішення суду проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 у розмірі 70% від сум грошового забезпечення.
Крім того, із протоколу перерахунку пенсії з 01.06.2024 вбачається, що пенсійний орган обмежив пенсію позивача її максимальним розміром.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 76% до 70% з 01.03.2023, обмеження пенсії максимальним розміром та припиненням виплати раніше нарахованої індексації за 2022 рік, починаючи з 01.06.2024, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить такі висновки по суті пору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії з 01.03.2023 у розмірі 76% від сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
01.01.2007 позивачу була призначена пенсія на підставі положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, у редакції, яка діяла з 01.08.2003.
Разом з тим, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992, а саме редакція Закону №2262-XII від 11.10.2017, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 в редакції Закону з 11.10.2017 перерахував з 01.03.2023 позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70% грошового забезпечення, тобто зменшив розмір пенсії з 76% грошового забезпечення.
Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.
У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 76% від суми грошового забезпечення позивача.
Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. ст. 6 та 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 76 % від суми грошового забезпечення позивача.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/58/18).
Таким чином, слід зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2023 у розмірі 76% від сум грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії з 01.06.2024 без її обмеження максимальним розміром.
Згідно з положеннями статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 - 20 грудня 2016 року.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 16 жовтня 2018 року (справа №522/16882/17).
Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06 грудня 2016 року зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 серпня 2018 (справа №127/4267/17), від 06 листопада 2018 року (справа №522/3093/17), від 31 січня 2019 року (справа №638/6363/17), від 12 березня 2019 року (справа №522/3049/17), які підлягають врахуванню судом у відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, згідно рішення Другого сенату Конституційного суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Тобто, аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII також втратили чинність у зв'язку з прийняттям рішення Другим сенатом Конституційного суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022.
Отже, обмеження максимального розміру пенсії визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Поряд з цим, варто зазначити що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У названих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України зазначених вище рішень обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, обмеживши розмір пенсії позивача максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, діяв не на підставі Конституції та Законів України.
Тому, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату пенсії із врахуванням виплачених сум.
Стосовно позовних вимог в частині поновлення виплати позивачу з 01.06.2024 раніше нарахованої індексації за 2022 рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд звертає увагу на те, що питання правомірності припинення виплати індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 та від 24 лютого 2023 року №168, було предметом судового розгляду у Верховному Суді у зразковій справі №400/6254/24.
Так, у вказаній справі Верховним Судом у рішенні від 16 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, вказано наступне.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 (далі - Постанова №118) установлено, що з 1 березня 2022 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок №124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови №118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, підлягають перерахунку якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, а також у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону №2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком №124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році - 1,14 відповідно до Постанови №118, у 2023 році - 1,197 згідно з Постановою №168.
Водночас у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно зі статтями 13, 21 і 36 Закону №2262-XII, перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.
Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеною Порядком №124, у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71% [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6 %) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82%)] / 2 (50%, як зазначено в частині другій статті 42 Закону № 1058-IV).
У зв'язку із цим у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою № 168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком № 124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону № 1058-IV, на виконання якої уряду надано повноваження визначити розмір та порядок забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, з чим погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови №168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а в цьому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови №168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої Постановою №168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови №168, вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою №168.
Враховуючи викладене, Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 вказали, що оскільки пенсія позивача на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №400/962/24 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, то підстави для її індексації в силу приписів постанов №118 та №168 відсутні.
Отже, перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати, зокрема, індексації в розмірі, передбаченому постановою №118.
Як вбачається з обставин даної справи, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №600/4778/23-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 та 01.02.2022, внаслідок чого, починаючи з 01.06.2024 відбулось припинення виплати нарахованої індексації за 2022 рік.
Суд звертає увагу, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 та 01.02.2022 було здійснено на підставі довідок про грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2021 та 01.01.2022.
Тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області було проведено перерахунок пенсії позивача саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону №2262-XII.
Отже, оскільки станом на 01 червня 2024 року (дата припинення виплати індексації пенсії за 2022 рік) пенсія обчислювалась з урахуванням складових грошового забезпечення позивача, визначених з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 та 2022 років на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», то такий перерахунок пенсії вважається перерахунком з підвищенням грошового забезпечення, що є правомірною підставою для припинення виплати індексації за 2022 рік.
З огляду на викладене та застосовуючи висновки Верховного Суду у рішенні від 16 грудня 2024 року по зразковій справі №400/6254/24, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення виплати індексації за 2022 рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, починаючи з 01.06.2024.
Решта доводів учасників справи не спростовують викладених вище висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,00 грн.
Враховуючи зазначене та часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.03.2023 виплати пенсії, виходячи із 70% сум грошовою забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 76% від сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 її максимальним розміром з 01.06.2024.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести з 01.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без її обмеження максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум.
6. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 605,60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш