18 липня 2025 р. № 400/5412/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Шакіної А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Національної гвардії України, вул. Хороброго Святослава, 9А,м. Київ,03151,
провизнання протиправним та скасування рішення від 12.03.2025 року № 824/168; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Національної гвардії України від 12.03.2025р. № 824/168, яким призначення ОГД ОСОБА_1 за заявою, поданою 08.01.2025р., відмовлено; зобов'язання комісії Головного управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_2 , пов'язаної із захистом Батьківщини.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 08.01.2025р, командир в/ч НОМЕР_1 НГУ подав заяву позивача на розгляд комісії ГУ НГУ. 12.03.2025р. рішенням комісії ГУ НГУ, оформленим протоколом № 824/168, призначення ОГД ОСОБА_1 за заявою, поданою 08.01.2025р., після призначення ОГД батькові загиблого солдата ОСОБА_2 , на виконання вимог п.2 Постанови та п. 15 Порядку та умов ( в редакції наказу МВС від 30.09.2024р. № 659) не здійснювати. Підставою відмови у здійсненні призначення ОГД комісія вказала те що ОСОБА_1 , як повнолітній син загиблого солдата ОСОБА_2 , звернувся із заявою після призначення ОГД ОСОБА_3 ( батьку загиблого солдата ОСОБА_2 ), та не надав інформацію (документи) про перебування на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 , а також документа, підтверджуючого інформацію щодо розподілу вже призначеної ОГД ОСОБА_3 за взаємною згодою сторін, або інформацію про вирішення спору в судовому порядку. Вважаючи рішення комісії ГУ НГУ щодо відмови у призначенні ОГД протиправним позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідач: надав суду відзив, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 подав 08 січня 2025 року заяву щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги без надання інформації (документів) про перебування на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 , так як ОСОБА_1 на дату загибелі солдата ОСОБА_2 був повнолітнім. Відповідно до пункту 2 Постанови та пункту 15 Порядку та умов (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.09.2024 № 659) якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
Відповідач вказує, що ні Законом, ні Постановою, ні Порядком та умовами не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень. ОСОБА_1 , як повнолітній син загиблого солдата ОСОБА_2 , звернувся з заявою після призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (батьку загиблого солдата ОСОБА_2 ), та не надав інформацію (документи) про перебування на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 , а також документа підтверджуючого інформацією щодо розподілу вже призначеної одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 за взаємною згодою сторін, або інформацію про вирішення спору в судовому порядку.
Суд заслухав думку представників сторін, дослідив докази надав оцінку та встановив.
Позивач є сином загиблого ОСОБА_3 . Позивач звертався до відповідача з відповідною заявою для отримання одноразової грошової допомоги.
Комісією прийнято рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за заявою поданою 08 січня 2025 року, після призначення одноразової грошової допомоги батькові загиблого солдата ОСОБА_2 , на виконання вимог пункту 2 Постанови та пункту 15 Порядку та умов (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.09.2024 № 659)
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Повноваження командувача Національної гвардії України передбачені статтею 7 Закону України «Про Національну гвардію України», військовими статутами Збройних Сил України, а також Положенням про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженим Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014 «Питання головного органу військового управління Національної гвардії України» (із змінами та доповненнями) (далі - Указ № 346/2014), та іншими указами Президента України.
Статтею 1 Указу № 346/2014 також затверджено Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України (далі - Положення № 346/2014).
Пунктами 1 та 8 Положення № 346/2014 передбачено, що головним органом військового управління Національної гвардії України є Головне управління НГУ. Начальником Головного управління НГУ є командувач Національної гвардії України. Повноваження Головного управління НГУ визначені Законом України «Про Національну гвардію України» та Положенням № 346/2014.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.
Водночас правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Разом з цим, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Наказом командувача Національної гвардії України затверджена комісія Головного управління НГУ щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців під час захисту Батьківщини, які сталися в період з 24 лютого 2022 року і до закінчення дії воєнного стану (далі - Комісія), яка керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року № 484, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 серпня 2022 року за № 940/38276 (зі змінами) (далі - Порядок та умови), розглянула документи на виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам, утриманцям загиблого солдата ОСОБА_2 , надіслані військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 ).
В ході розгляду зазначених матеріалів встановлено, що солдат ОСОБА_2 проходив військову службу за призовом під час мобілізації з 22 січня 2023 року та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманого поранення 23 лютого 2023 року, що підтверджується актом про нещасний випадок від 07 вересня 2023 року № 839/23 (форма Н-1*), та свідоцтвом про смерть від 04 квітня 2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Постановою від 19 жовтня 2023 року № 124, медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Луганській області» визначено, що поранення 23 лютого 2023 року, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до пункту 5 Порядку та умов (в редакції на дату прийняття рішення 05 лютого 2024 року) - 08 листопада 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 було подано висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого солдата ОСОБА_2 , а саме батькові - ОСОБА_3 15 000 000 грн.
Судом встановлено, що згідно із довідкою про склад сім'ї загиблого солдата ОСОБА_2 від 04 листопада 2023 року № 40/35/9/1-8432 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 26 жовтня 2023 року № 327 членом сім'ї загиблого вказано: батько - ОСОБА_3 .
У свідоцтві про народження загиблого солдата ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 від 06 листопада 1983 року в графі «Батьки» зазначено: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 12.04.2018).
Через Державний реєстр актів цивільного стану громадян щодо активного запису була перевірена наявність дітей, які не досягли повноліття на дату загибелі солдата ОСОБА_2 та встановлено, що загиблий мав одного повнолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13 грудня 2023 року № 00042720066).
Пунктом 1 статті 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на дату загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Закон), право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення.
Після перевірки та опрацювання документів, а також відсутність інформації про можливих осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону, було прийнято рішення, оформлене протоколом від 05 лютого 2024 року № 429/168, про призначення одноразової грошової допомоги батькові - ОСОБА_3 в розмірі 15 000 000 грн.
Згідно з пунктом 8 Порядку та умов, (в редакції на дату прийняття рішення 05 лютого 2024 року), виплата одноразової грошової допомоги членам сім'ї та батькам загиблого солдата ОСОБА_2 здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 .
Призначена сума одноразової грошової допомоги виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 призначеної суми, а залишок невиплаченої суми - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
ОСОБА_1 подав 08 січня 2025 року заяву щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги без надання інформації (документів) про перебування на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 , так як ОСОБА_1 на дату загибелі солдата ОСОБА_2 був повнолітнім.
Відповідно до пункту 2 Постанови та пункту 15 Порядку та умов (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.09.2024 № 659) якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку.
Суд зазначає, що ні Законом, ні Постановою, ні Порядком та умовами не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, ОСОБА_1 , як повнолітній син загиблого солдата ОСОБА_2 , звернувся з заявою після призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (батьку загиблого солдата ОСОБА_2 ), та не надав інформацію (документи) про перебування на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 , а також документа підтверджуючого інформацією щодо розподілу вже призначеної одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 за взаємною згодою сторін, або інформацію про вирішення спору в судовому порядку.
Враховуючи вище наведене рішення: "Призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за заявою поданою 08 січня 2025 року, після призначення одноразової грошової допомоги батькові загиблого солдата ОСОБА_2 , на виконання вимог пункту 2 Постанови та пункту 15 Порядку та умов (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.09.2024 № 659) не здійснювати" є правомірним та прийнятим в межах повноважень.
Позивач у позові всупереч ст.77 КАС України не довів суду, що відповідач діяв протиправно, тому позов задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник