18 липня 2025 р. № 400/4456/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, буд.7,м. Житомир,10003,
провизнання протиправним рішення від 04.03.2025 №143750004154, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського кружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач 2), з вимогами:
- визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 143750004154 від 04.03.2025 року;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування періоду роботи 1-й запис у трудовій книжці НОМЕР_1 Учбово - курсовий комбінат ,,Дніпробугводстрой » зарах. 07.09.1987. Звільнено. 18.03.1988. Стаж: 6 місяців, 12 днів на підставі рішення про відмову у призначенні пенсії з 07.09.1987. по 18.03.1988. до страхового стажу - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період роботи Учбово- курсовий комбінат « Дніпробугводстрой » з 07.09.1987. по 18.03.1988. до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового страхового стажу період строкової служби на кораблі у КДБ СРСР з 1 1.05.1988 по 18.06.1991 з коефіцієнтом 2;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування періоду роботи 12-13 записи у трудовій книжці НОМЕР_1 Очаківської фабрики «Чайка» зарах. 29.03.1993. звільнено. 18.05.1993. Стаж: 1 місяць, 20 днів на підставі рішення про відмову у призначенні пенсії з 29.03.1993. по 18.05.1993. до страхового стажу-протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період роботи на Очаківській фабриці «Чайка» з 29.03.1993. по 18.05.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 12.12.1994. по 01.01.1995;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 11.04.1995. по 14.05.1996;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області
зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 27.06.1996. по 3 1.03.1998;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до страхового стажу періоду індивідуальної трудової діяльності з 27.06.1998. по 31.03.2002 у відповідності до довідки Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області № К 25276/6/14-29-50-07 від 17.12.2024. - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 01.07.1998. по 31.12.2000;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 01.03.2001. по 31.01.2002;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 01.03.2002. по 31.03.2002;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо незарахування до страхового стажу періоду індивідуальної трудової діяльності з 01.07.2002. по 31.12.2003 у відповідності до довідки Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області № К 25276/6/14-29-50-07 від 1 7.12.2024. - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу, період індивідуальної трудової діяльності з 02.07.2002 по 31.12.2003. до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу період служби за мобілізацією з 07.08.2014. по 23.09.2015. 1 рік, 1 місяць, 17 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу пільговий період безпосередньої участі в бойових діях з 30.01.2015 по 01.03.2015 з коефіцієнтом 3;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
зарахувати до страхового стажу пільговий період безпосередньої участі в бойових діях з 26.07.2015. по 19.08.2015. з коефіцієнтом 3;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
- зарахувати до страхового стажу пільговий період роботи в Очаківській комунальній службі благоустрою з 13.05.2023. по 30.04.2025 з коефіцієнтом 3.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, проте головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області йому було відмовлено в задоволенні цієї заяви, з огляду на те, що в нього відсутній необхідний страховий стаж. Такого висновку орган Пенсійного фонду України дійшов оскільки до страхового стажу не підлягають зарахуванню певні періоду трудової діяльності за трудовою книжкою позивача у зв'язку з наявністю виправлень, нечіткістю відбитку печатки, періоди здійснення підприємницької діяльності з огляду на неналежне підтвердження сплати страхових внесків. Позивач вважає ці висновки безпідставними. Також, на думку позивача, відповідач 2 протиправно не врахував пільговий період строкової служби на кораблі у КДБ СРСР, невірно розрахував службу позивача по мобілізації з 07.08.2014 року по 23.09.2015 року, не врахував термін безпосередньої участі в бойових діях в АТО, 2 місяці з 30.01.2015 по 01.03.2015, з 26.07.2015 по 19.08.2015. Крім того, позивач стверджує, що період його роботи з 13.05.2023 по 29.04.2025 сторожем в рятувальному підрозділі Очаківської комунальної служби благоустрою підлягає зарахуванню до страхового стажу з урахуванням коефіцієнта 3. Відтак позивач вважає рішення відповідача 2 протиправним, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 07.05.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, запропонував сторонам подати заяви по суті справи.
14.05.2025 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог позаяк до страхового стажу правомірно не включено періоди трудової діяльності позивача, записи про які до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працiвникiв. Що стосується страхового стажу за час підприємницької діяльності, відповідач 1 зазначає, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Щодо вимоги позивача зарахувати до страхового стажу пільговий період строкової служби з 11.05.1988 по 18.06.1991 з коефіцієнтом 2, пільговий період безпосередньої участі в бойових діях з 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015 з коефіцієнтом 3, відповідач 1 зауважив, що для зарахування періодів строкової військової служби в пільговому обчисленні для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, підстав, не вбачається, оскільки таке обчислення передбачено при призначенні пенсій за законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також, на думку відповідача 1 є безпідставною вимога позивача зобов'язати Головне управління зарахувати до страхового стажу пільговий період роботи в Очаківській комунальній службі благоустрою з 13.05.2023 по 30.04.2025 з коефіцієнтом 3. Відтак, відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позову.
Відзив відповідача 2 містить аналогічні мотиви заперечення проти позову. Відповідачем 2, серед іншого, зазначено, що з період з 13.05.2023 по 30.04.2025 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі так, як зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць служби за три не передбачено Законом №1058. Період безпосередньої участі особи у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 30.01.2015 по 01.03.2015, з 26.07.2015 по 19.08.2015 не зараховано, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески , згідно Форми №3-1.
Позивач скористався своїм правом на відповідь на відзив відповідача 1, в якій звернув увагу суду на те, що відповідач 1 копії відзиву на його адресу не направив, чим порушив вимоги ст. 162 КАС України і його права як учасника справи. Також, у відповіді на відзив позивач повторив свою позицію, викладену у позові.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не є спірним, що 25.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок № 22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено відповідача 2.
Розглянувши подані заявником документи відповідач 2 04.03.2025 прийняв рішення
№143750004154 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
На день подання заяви про призначення пенсії вік Позивача становить 55 років.
Рішення мотивоване тим, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 07.09.1987 по 18.03.1988, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 18.03.1988, оскільки виправлено дату в наказі на прийняття на роботу;
- період роботи з 30.03.1993 по 18.05.1993, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 18.03.1988, оскільки печатку неможливо ідентифікувати;
- періоди здійснення підприємницької діяльності згідно довідки №135 від 05.10.2015, оскільки довідка надана в копії та не містить підстави видачі, відсутня інформація про сплачені страхові внески до органів Пенсійного фонду України;
- періоди здійснення підприємницької діяльності згідно довідки №25276/6/14-29-50-07 від 17.12.2024, оскільки довідка не містить підстав видачі, відсутня інформація про сплачені страхові внески до органів Пенсійного фонду України;
- періоди здійснення підприємницької діяльності з 27.06.1998 по 31.03.2002, з 01.07.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків, з 01.01.2004 по 22.05.2005, з 02.11.2005 по 28.02.2011, з 01.06.2011 по 31.12.2012, з 01.02.2013 по 31.08.2014, з 01.09.2015 по 30.09.2015, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу дані періоди відсутні.
В матеріалах справи є копія трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 18.03.1988, яку була додана позивачем до заяви про призначення пенсії.
На сторінці 3 трудової книжки є запис № 1, зроблений Учбово- курсовим комбінатом «Дніпробугводстрой » 07.09.1987 про прийняття учнем в групу електрозварників. В графі «на основании чего внесена запись (документ, его дата и номер)» зазначено “Пр № 141 от 07.09.87 г». Напис цифри 7 наведений.
Відповідно до запису №12 від 30.03.1993 позивача прийнято товарознавцем відділу матеріально-технічного забезпечення Очаківської фабрики «Чайка» по контракту.
Згідно з записом № 13, зробленим 18.05.1993 на підставі наказу № 29-к від 14.05.1993 звільнено за власним бажанням по ст. 38 КЗоТ України. Відбиток печатки не є чітким.
До заяви також було долучено довідку Очаківської ОДПІ № 132 від 05.10.2015 року, якою підтверджено, що у період з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 05.01.2000 по 31.12.2000, з 01.02.2002 по 28.02.2002 позивач дійсно сплачував фіксований патент.
Довідкою № 25276/6/14-29-50-07 від 17.12.2024 ГУ ДПС у Миколаївській області підтверджується, що у період з 09.12.1994 по 31.12.2003 позивач перебував на обліку як фізична особа-підприємець, за 1994-І квартал 1998 року декларував свої доходи, починаючи з 01.04.1998 по 28.02.2002 придбавав патент фіксованої сплати прибуткового податку.
За відомостями військового квитка НОМЕР_3 позивач приймав участь в АТО на території Донецької та Луганської областях у складі військової частини ПП НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки № 9604 від 23.09.2015 позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції в період з 30.01.2015 по 01.03.2015, з 26.07.2015 по 19.08.2015.
Також, до матеріалів справи позивач долучив архівні довідки з архівного відділу Очаківської міської ради № К-51/07-01 від 27.03.2025 року, № К-52/07-01 від 27.03.2025.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком, а також не погоджуючись з розрахунком стажу позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-ІV від 09.07.2003 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі також - Закон №1058).
Згідно частини 1 статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Як вбачається зі змісту спірного рішення відповідача 2 № 143750004154 від 04.03.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
З спірного рішення суд встановив, що відповідачем 2 не зараховано до стажу роботи період з 07.09.1987 по 18.03.1988 в зв'язку з виправленням дати в наказі на призначення на роботу, період з 30.03.1993 по 18.05.1993 , оскільки неможливо ідентифікувати печатку.
Як встановлено судом, дійсно в запису № 1 написання цифри « 7» в даті наказу про прийняття на роботу дещо відрізняється від написання інших відомостей.
В той же час, при дослідженні спірного запису в трудовій книжці вбачається, що записи № 2 про присвоєння кваліфікації та № 3 про звільнення виконані тим самим підприємством (Учбово- курсовим комбінатом «Дніпробугводстрой »), не мають недоліків і, як такі, під сумнів відповідачами не ставляться. Проте, їх вчиненню мав передувати запис про прийняття позивача на роботу. Отже, запис № 1 про прийняття на роботу є логічним. При цьому, він виконаний чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань, що давало б підстави для сумніву, що прийняття на роботу позивача відбулось саме з дати, визначеній цим записом, а саме з 07.09.1987. Тобто, запис № 1 має певний недолік, пов'язаний з не зазначенням дати наказу, проте цей недолік не впливає на сприйняття іншої інформації запису № 1 як достовірної.
Щодо періоду роботи з 30.03.1993 по 18.05.1993, не включеного відповідачем 2 до розрахунку страхового стажу в зв'язку з нечіткістю відбитку печатки, суд встановив, що найменування підприємства, яким здійснено ці записи чітко зазначено - Очаківська фабрика «Чайка». Записи № 12 про прийняття на роботу і № 13 про звільнення з роботи, є логічними і послідовними, не містять виправлень, дописувань та інших дефектів, не підлягають подвійному тлумаченню.
Також, позивачем надано до суду архівну довідку архівного відділу Очаківської міської ради № К-51/07-01 від 27.03.2025, якою підтверджено, що позивач працював «товароведом ОМТС» фабрики «Чайка» з 30.03.1993 по 18.05.1993.
Крім того, суд враховує, що на момент внесення спірних записів до трудової книжки позивача, порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162 ).
Згідно з п.2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з п. 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.
Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов'язок внесення відомостей про роботу і заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці.
Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Враховуюче наведене, суд дійшов висновку, що записи № 1, № 12, № 13 в трудовій книжці серія НОМЕР_2 є належними та допустимими доказами на підтвердження страхового (трудового) стажу позивача за період з 07.09.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1993 по 18.05.1993. Доказів, які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача, відповідачі не надали.
Щодо можливості зарахування до загального страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 29.03.1993 по 18.05.1993, з 1212.1994 по 01.01.1995, з 11.04.1995 по 14.05.1996, з 27.06.1996 по 31.03.1998, з 27.06.1998 по 31.03.2002, з 02.07.2002 по 31.12.2003 суд зазначає наступне.
Так, статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.
До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України № 1788-XII.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
За змістом пункту 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно пункту 2.1 Порядку за №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
З урахуванням внесених змін, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 додатково лише за умови сплати страхових внесків.
Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а зазначив:
"39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року №13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.
39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2024 у справі №580/7175/21.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Позивач не погоджується з незарахуванням відповідачем 2 до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю з 29.03.1993 по 18.05.1993, з 12.12.1994 по 01.01.1995, з 11.04.1995 по 14.05.1996, з 27.06.1996 по 31.03.1998, з 01.07.1998 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.01.2002, з 01.03.2002 по 31.03.2002, з 02.07.2002 по 31.12.2003.
При цьому, в період з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 28.02.2001, з 01.02.2002 по 28.02.2002 позивач дійсно сплачував фіксований патент, що підтверджується довідкою Очаківської ОДПІ № 132 від 05.10.2015, довідкою Головного управління ДПС у миколаївській області № 25276/6/14-29-50-07 від 17.12.2024
Враховуючи наведені вище приписи законодавства і правові висновки щодо їх застосування, суд зазначає, що період зайняття підприємницькою діяльністю з 29.03.1993 по 18.05.1993, з 1212.1994 по 01.01.1995, з 11.04.1995 по 14.05.1996, з 27.06.1996 по 31.12.1997 може бути зарахований до страхового стажу позивача лише за умови підтвердження спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків.
Однак, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що зазначених документів позивачем не надано ні пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії за віком, ні суду разом із позовною заявою, внаслідок чого, позов у цій частині є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Стосовно періоду з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.06.2000, то пунктом 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону такий період включається за наявності одночасно двох умов: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, або із застосуванням фіксованого розміру прибуткового податку (патентами); 2) наявність довідки про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Аналогічні вимоги містяться в Порядку № 637, та в Порядку № 22-1.
В матеріалах справи є свідоцтво № 61386203 про реєстрацію підприємницької діяльності без створення юридичної особи від 09.12.1194.
Також, згідно змісту листа ГУ ДПС в Миколаївській області від 17.12.2024 за № 25276/6/14-29-50-07, довідки Очаківської ОДПІ № 132 від 05.10.2015, в період з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.06.2000 позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і сплачував фіксований розмір прибуткового податку.
Внаслідок чого, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону № 1058-IV.
Стосовно періоду з 01.07.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.01.2002, з 01.03.2002 по 31.03.2002, з 02.07.2002 по 31.12.2003, то пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону такий період включається за наявності додаткової умови - сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Постановою правління Пенсійного Фонду України від 10.06.1994 за № 5-5 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, де підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. Розділу ІІІ визначено тарифи обов'язкових внесків до Пенсійного фонду, а саме: для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно на їхній праці - 9 відсотків суми доходу.
Інструкція від 10.06.1994 за № 5-5 втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів" від 06.09.1996 за № 11-1. Відповідно до пункту 7.2. Розділу 7 Інструкції № 11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.
В подальшому, згідно підпункту 3.1.3. пункту 3.1. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за №4-6 встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3., та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Згідно пункту 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.
Виходячи із системного аналізу положень Інструкцій за № 5-5, № 11-1, № 4-6 і № 16-6, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності був наявний обов'язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем страхових внесків за період з 01.07.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.01.2002, з 01.03.2002 по 31.03.2002, з 02.07.2002 по 31.12.2003.
Отже, з огляду на відсутність інформації про сплату внесків у Реєстрі застрахованих осіб, немає правових підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу.
Оцінюючи вимогу позивача зобов'язати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу період служби за мобілізацією з 07.08.2014 по 23.09.2015, суд зазначає наступне.
Відзив відповідача 2 містить посилання на те, що «до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 2010 по 2014 рік, оскільки відсутні документи передбачені Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.04.2021 №463/36085.
Водночас, суд встановив, що відповідно до відомостей військового квитка позивача період служби у військовій частині ПП НОМЕР_4 становить з 01.08.2014 по 23.09.2015.
В матеріалах справи є довідка № 6726 від 24.09.2015 про нараховане і виплачене позивачу у період з вересня 2014 року по серпень 2015 року грошове забезпечення. Довідка містить інформацію про суми страхових внесків, сплачених застрахованою особою.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для виключення періоду служби з 01.09.2014 по 31.08.2015 з страхового стажу позивача.
Щодо періоду з 07.08.2014 по 31.08.2024, з 01.09.2015 по 23.09.2015 суд звертає увагу відповідача 2, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу у разі звернення із заявою про призначення пенсії непрацюючим особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (п.3.3 Порядку №22-1).
В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на сприяння позивачу в отриманні відомостей щодо грошового забезпечення позивача за період 07.08.2014 по 31.08.2024, з 01.09.2015 по 23.09.2015, в який він перебував на військовій службі.
Відтак, під час судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем своїх прав, передбачених Законом №1058-V.
Позивачем також заявлено вимогу про зобов'язання відповідачів обчислити в пільговому пільговий період строкової служби з 11.05.1988 по 18.06.1991 з коефіцієнтом 2, пільговий період безпосередньої участі в бойових діях з 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015 з коефіцієнтом 3.
При оцінці цих вимог суд враховує наступне.
Пунктом 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 21 березня 2023 року у справі № 160/6146/19.
Згідно довідки №9604 від 23.09.2015 позивач в період з 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі \районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Отже, вказаний період підлягає зарахуванню на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці.
Що стосується періоду строкової служби позивача з 11.05.1988 по 18.06.1991, позивач пов'язує порушення своїх прав з незарахуванням цього періоду з коефіцієнтом 2. В обґрунтування такого права позивач посилається на те, що він проходив військову службу на кораблі у КДБ СРСР. В якості правової підстави позивач зазначає абзац б) п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».
Суд звертає увагу, що на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії редакція постанови № 393 вже не передбачала зарахування до стажу в пільговому розмірі періоду служби на атомних надводних кораблях.
Крім того, матеріали справи не містять доказів проходження позивачем служби на атомному кораблі. Відповідно до відомостей військового квитка і довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 420 від 30.01.2025, останні лише підтверджують, що позивач дійсно проходив військову службу у зазначений період.
Відтак, позов в цій частині є безпідставними.
Не ґрунтується на законі і вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу пільговий період роботи позивача в Очаківській комунальній службі благоустрою з 13.05.2023. по 30.04.2025 з коефіцієнтом 3.
Постанова Кабінету Міністрів України № 391 від 25.04.2023 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану», на яку посилається позивач, встановлює особливості оплати, зокрема, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок).
Водночас, такі особливості не впливають на порядок розрахунку стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 рішення від 04.03.2025 за №143750004154 про неврахування до стажу позивача, що дає право на оформлення пенсії за віком, періоду з 07.09.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1993 по 18.05.1993, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.06.2000, з 07.08.2014 по 23.09.2015, неврахування у пільговому розмірі стажу за період з 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015, прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Отже, це рішення підлягає скасуванню.
Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача 2 зарахувати до стажу позивача періоди з 07.09.1987 по 18.03.1988, з 30.03.1993 по 18.05.1993, з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.06.2000, з 01.09.2014 по 31.08.2015, з 07.08.2014 по 31.08.2024, з 07.08.2015 по 23.09.2015, зарахувати до стажу позивача у пільговому розрахунку 1 місяць за три 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд.7,м. Житомир,10003 ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.03.2025 за №143750004154.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період роботи 07.09.1987 по 18.03.1988, з 29.03.1993 по 18.05.1993 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , період індивідуальної трудової діяльності в період з 01.04.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.06.2000 у відповідності до довідки Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області № К 25276/6/14-29-50-07 від 17.12.2024, період військової служби з 07.08.2014 по 23.09.2015.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах, в розрахунку один місяць служби за три місяці період з 30.01.2015 по 01.03.2015 та з 26.07.2015 по 19.08.2015.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
6. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко