18 липня 2025 р. № 400/5340/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23 травня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 149 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 № 69 йому нараховано грошову компенсацію за невикористану основну відпустку за 2022-2024 роки і додаткову відпуску як учаснику бойових дій всього за 149 днів. Однак, при обчислені розміру компенсації за вищенаведені дні відпусток відповідач не врахував додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, яка була йому виплачена за відповідний період. Позивач наполягає на тому, що додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до довідки відповідача виплачувалась йому, а отже вона входить до складу його грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
У відзиві на позовну заяву від 11.06.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відповідач обґрунтував відзив тим, що позивачу було нараховано і виплачено компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку і додаткову відпустку як учаснику бойових дій всього за 149 днів у повному обсязі. Водночас при обчислені вказаної компенсації він правомірно не врахував розмір виплаченої позивачу додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, оскільки вона за своєю правовою природою є одноразовим видом грошового забезпечення, а при обчислені компенсації за невикористані дні відпусток підлягають врахуванню лише щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення.
Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2025 № 69 позивача виключено 10.03.2025 із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з його звільненням з військової служби у запас, та наказано виплати йому компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку за 2022-2024 роки (65 календарних днів) і відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки (84 календарних дні).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2025 № 2087/5 позивачу нараховувалась і виплачувалась додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, за квітень 2022 року - грудень 2024 року.
31.03.2025 представниця позивача надіслала відповідачу адвокатський запит про надання, зокрема, інформацію про те, чи було враховано при обчислені розміру компенсації за невикористані позивачем відпустки виплачену йому додаткову винагороду, установлену Постановою № 168.
У листі від 08.05.2025 № 4815/окп відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не враховується під час розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при обчислені компенсації невикористаних днів відпустки додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки».
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
З вищевикладеного слідує, що при обчислені розміру компенсації військовослужбовцям за всі невикористані дні відпусток не враховуються виплачені їм усі винагороди незалежно від того, чи відносяться такі винагороди до щомісячних додаткових або до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тому додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обрахунку розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач правомірно не врахував при обчислені та виплаті позивачу на виконання наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2025 № 69 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки (65 календарних днів) і відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки (84 календарних дні) додаткову винагороду, установлену Постановою № 168.
Водночас суд зазначає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, щодо врахування при обчислені розміру компенсації за невикористані дні відпусток додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, з таких підстав.
У пункті 41 мотивувальної частини постанови від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23 Верховний Суд констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Однак, наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 № 23 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2025 за № 94/43500 (далі - Наказ № 23), було внесено зміни до пункту 6 Порядку № 260, а саме: після слів «щомісячних додаткових видів грошового забезпечення» доповнено словами «, крім винагород».
Набрав чинності Наказ № 23 25.02.2025.
Відтак з 25.02.2025 змінилось правове регулювання щодо видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток, а саме: виключено з їх переліку усіх винагород, зокрема додаткової винагороди, передбаченою статтею 92 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою № 168).
Наказ відповідача про звільнення позивача з військової служби, виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Оскільки відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2025 № 69 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з його звільненням з військової служби у запас з 10.03.2025, тобто після набрання чинності Наказа № 23 (25.02.2025), тому при обчислені розміру компенсації за всі невикористані дні відпустки не підлягають врахуванню у відповідній частині правові висновки Верховного Суду, які були сформовані в постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 18 липня 2025 року