07 липня 2025 рокусправа № 380/19440/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Карпенко Ю. В.
позивача ОСОБА_1
представниці позивача Созоник Т. Б.
представниці відповідача Рибак Х. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведення розслідування нещасного випадку, який стався з штаб-сержантом 3-го стрілецького батальйону (з ООВДО) м. Львів військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом трьох діб з дня набрання законної сили рішенням суду провести розслідування нещасного випадку, який стався з штаб-сержантом 3-го стрілецького батальйону (з ООВДО) м. Львів військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , та надати ОСОБА_1 за наслідками такого розслідування документи відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить військову службу в 3-му стрілецькому батальйоні (з ООВДО) АДРЕСА_1 військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО на посаді водія автомобільної групи відділення матеріально-технічного забезпечення стрілецької роти, а з 09.08.2024 - на посаді командира відділення. Стверджує, що 08.12.2022 під час несення служби на території Донецької області отримав травму. Констатує, що за періоди з 15.06.2023 до 05.07.2023, з 05.07.2023 до 26.07.2023, з 26.07.2023 до 10.08.2023, з 03.10.2023 до 09.10.2023, з 09.10.2023 до 31.09.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в ВП «Лікарня святого Пантелеймона». За результатами обстеження стану здоров'я військово-лікарською комісією складено акт від 06.11.2023, в якому описано травму та спричинені нею наслідки.
З огляду на обставини, за яких отримано травму руки, перенесене оперативне втручання та систематичне лікування з метою локалізації болю, позивач звернувся з рапортом від 17.05.2024 до командира стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону АДРЕСА_1 з проханням про проведення службового розслідування щодо отримання травми 08.12.2022, однак не отримав відповіді. 26.06.2024 звернувся до командира Стрілецької роти із рапортом стосовно повідомлення результатів розгляду рапорту від 17.05.2024. Констатує, що на момент пред'явлення позову ним не отримано жодної відповіді на подані рапорти, а також не повідомлено про результати їх розгляду. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач пред'явив цей позов.
23.09.2024 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
09.10.2024 представниця відповідача подала відзив на позовну заяву. Свою позицію мотивує тим, що позивач звернувся з рапортом від 17.05.2024 до командування військової частини НОМЕР_1 з проханням провести розслідування нещасного випадку відповідно до вимог порядку №1346. Покликаючись на приписи цього порядку, стверджує, що визначальною умовою проведення розслідування є встановлення причинно-наслідкового зв'язку. Оскільки позивач не підтвердив того факту, що травма (перелом руки) отримана в період перебування у відрядженні, саме 08.12.2022, то підстави для проведення розслідування нещасного випадку відсутні. Крім того звертає увагу, що однією із підстав для непроведення розслідування нещасного випадку є непідтвердження факту втрати працездатності позивача більше як на 24 год. З огляду на вказані обставини, на переконання відповідача, правові підстави проведення розслідування за фактом ймовірного травмування позивача відсутні. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
23.10.2024 позивач подав клопотання про долучення доказів (копію відповіді на адвокатський запит від 30.09.2024 №50/02/12-2463 та відеозапис на флеш накопичувачі).
23.10.2024 позивач подав клопотання про розгляд справи у судовому засідання з викликом сторін.
28.10.2024 ухвалою суду вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
28.11.2024 розгляд справи відкладено на 19.12.2024 для подання позивачем клопотання про виклик свідків.
19.12.2024 позивач подав клопотання про виклик та допит свідків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
Протокольною ухвалою від 19.12.2024 підготовче судове засідання відкладено на 23.01.2025 для ознайомлення представниці відповідача із заявленим клопотанням.
23.01.2025 позивач подав клопотання про долучення письмових доказів.
Протокольною ухвалою від 23.01.2025 відкладено розгляд справи на 27.02.2025 о 14:00 год для надання відповідачем додаткових пояснень.
27.02.2025 представниця відповідача подала додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 27.02.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 03.04.2025. Клопотання позивача про виклик та допит свідків задоволено. Вирішено викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Протокольною ухвалою від 03.04.2025 судовий розгляд відкладено на 24.04.2025 о 12:00 год у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
У судовому засіданні 24.04.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитано як свідків про відомі їм обставини справи, що мають значення для вирішення справи. Протокольною ухвалою суду від 24.04.2025 розгляд справи відкладено на 26.06.2025.
10.06.2025 представниця позивача подала заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 12.06.2025 заяву представниці позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
У судовому засіданні 26.06.2025 суд постановив закінчити з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами та перейшов до судових дебатів.
У судову засіданні 26.06.2025 представниця позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Представниця відповідача заперечила проти позову.
Суд постановив оголосити перерву для ухвалення та проголошення рішення до 07.07.2025.
07.07.2025 оголошено скорочене рішення.
Заслухавши вступне слово позивача, представниці позивача та представниці відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.03.2022 №55 прапорщика ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби під час мобілізації та військового стану з ІНФОРМАЦІЯ_2 присвоєно в порядку переатестації військове звання «Штаб-сержант» та призначено на посаду водія автомобільної групи відділення матеріально технічного забезпечення стрілецької роти (з охорони об'єкта №37/2) 3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони) об'єктів державного значення) м. Львів, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 02.03.2022.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.11.2022 №331 водія автомобільної групи відділення матеріально технічного забезпечення стрілецької роти (з охорони об'єкта №37/2) 3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони) об'єктів державного значення) штаб-сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у службове відрядження до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для прийняття участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та виконання завдань, визначених Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на територіях у Донецькій та Луганських областях» згідно розпорядження НЗТУ від 10.11.2022 №50/2/2/3-3238т-Е 20.11.2022.
Зі змісту довідки від 09.05.2023 №1143 про участь особи в заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України штаб-сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 22.11.2022 до 22.02.2023 приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів Донецької області.
За твердженнями позивача, під час несення служби на території Донецької області, зокрема поблизу села Новопавлівка Покровського району 08.12.2022 він отримав травму (впав на праву руку та отримав сильний забій руки). На підтвердження цих обставин до позовної заяви додає письмові пояснення від 10.05.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
За скеруванням хірурга 28.03.2023 позивача направлено до невролога із діагнозом «артроз суглоба», що підтверджується записами медичної картки амбулаторного хворого.
Суд установив, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні за періоди з 15.06.2023 до 05.07.2023, з 05.07.2023 до 26.07.2023, з 26.07.2023 до 10.08.2023, з03.10.2023 до 09.10.2023, з 09.10.2023 до 31.10.2023, про що свідчать виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №48983, №55130, №61384, №81901, №03905. Також наведене підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність військовослужбовця Національної гвардії України, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області.
Відповідно до акту дослідження стану здоров'я «В анамнезі: травма отримана в грудні 2022 року при падінні; в червні 2023 - операція - остеотомія човникоподібної к-ки справа, декортикація, кісткова аутопластика, МОС гвинтами Герберта; у зв'язку з вивихом півмісяцевої кістки. ВР МОС шприхою Розова 03.10.23р.- видалення металоконструкції.
Зі слів пацієнта та надання медичної документації перебував на стаціонарному лікуванні (з 15.06.23 до 05.07.23р.), (з 05.07.23 до 26.07.23р.), з (26.07.23 до 10.08.23р.), (з 03.10.23 до 09.10.23р), з (09.10.23 до 31.10.23р)».
Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії (ГЛШ), 2 ступені, ризик ІІІ. Застарілий слабоконсолідуючий перелом човникоподібної кістки правої кисті. Посттравматична деформація човникоподібної кістки. МОС гвинтом Герберта з кістковою аутопластикою. Злам дистального метаепіфізу правої променевої кістки. Післятравматичний артроз, згинально-розгинальна (комбінована контрактура) правого променево-запясткового суглоба. Частовий розрив сухожилля надостного м'язу справа. Тендопатія довгої головки біцепса та підостьового м'яза, пошкодження суглобової губи на рівні передньо-верхніх та задньо-верхніх відділів правого плечового суглобу Артрозо-артрит правого ключично-акроміального з'єднання. Ознаки повного аксонального ураження серединного нерва справа з відсутністю руховою та чутливою функцією дистально та збереженою ф-юна рівні с/3 передпліччя.
Гіперметропія сер.ст. обох очей. Початкова катаракта лівого ока. Ангіопатія сітківки обох очей».
17.05.2024 позивач звернувся з рапортом від 13.05.2024 до т. в.о. командира стрілецької роти (з охорони та оборони важливого державного об'єкта №22/2) з-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) м. Львова щодо видачі довідки про обставини травми, яку отримав під час виконання обов'язку військової служби із захисту і оборони Батьківщини під час бойового виїзду в районі с. Новопавлівка Покровського району Донецької області. У разі неможливості оформлення цієї довідки, просив видати акти розслідування нещасного випадку, оформлені відповідно до вимог порядку №1345.
До рапорту додав такі документи:
- пояснення власні та побратимів-свідків обставин;
- копії виписних епікризів;
- копії з медичної книжки зі зверненням до спеціалістів стосовно болі в руці;
- копії КТ, МРТ, електронейроміографії.
У зв'язку з неотриманням відповіді на цей рапорт, 26.06.2024 позивач звернувся з рапортом до командира стрілецької роти (з ООАВДО №22/2) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з ООВДО) м. Львова, у якому зазначив, що 17.05.2024 зареєстровано рапорт №452 про прохання проведення службового розслідування щодо отримання травми під час служби. Вказав, що подія трапилася 08.12.2022, однак на даний час службове розслідування не призначено. Зважаючи на ці обставини, просив повідомити про результати розгляду рапорту №452 або правової підстави щодо затягуванням із його розглядом.
На момент пред'явлення позову позивачем не отримано жодної відповіді на подані рапорти, а також не повідомлено про результати їх розгляду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення службового розслідування нещасного випадку, позивач пред'явив цей позов до суду.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із нерозглядом рапорту щодо проведення службового розслідування за фактом настання нещасного випадку.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За правилами ч. 1-4 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частинами 1, 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 2 Закону 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
За приписами п. 2 вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 та продовжений дотепер.
Правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України від 13.03.2014 № 876-VII «Про Національну гвардію України».
Статтею 1 Закону № 876-VII унормовано, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
За змістом ст. 9 Закону № 876-VII особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу« та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.
Згідно з ч. 10 Закону № 876-VII організація військово-лікарської експертизи здійснюється шляхом проведення медичного огляду військовослужбовців, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання, військовослужбовців, які звільняються з військової служби, на базі військово-лікарських комісій Міністерства внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений Наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі - порядок №1346).
Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (п. 1.2 порядку №1346).
Відповідно до п. 1.3. порядку №1346 розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.
За правилами розділу 2 «Розслідування та облік нещасних випадків (у тому числі поранень)» порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки) (п. 2.1 порядку).
За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (п. 2.2 порядку).
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2) (п. 2.4. порядку).
Пунктом 3.1. порядку регламентовано, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Згідно з п. 3.2. порядку №1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; - зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Відповідно до п. 3.5. порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
За змістом п. 3.8 порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Пунктом 3.9. порядку №1346 унормовано, що Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час, зокрема: виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору.
Згідно з п. 3.11. порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до п. 3.12. порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів (п. 3.14 порядку №1346).
За правилами п. 3.19 порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Із системного аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що на законодавчому рівні чітко унормований порядок проведення розслідування нещасного випадку та оформлення його результатів. Так, у разі настання нещасного випадку керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом або розпорядженням організовує його розслідування шляхом призначення комісії у складі не менше ніж трьох осіб.
Комісія з розслідування нещасного випадку з'ясовує обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначає чи трапився нещасний випадок у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків), за можливості обстежує місце події та опитує свідків. За наслідками розслідування складається акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4), а також акт за формою Н-1* (НТ*).
Суд акцентує на тому, що у випадку негайного повідомлення безпосереднього керівника робіт чи іншої посадової особи підрозділу про настання нещасного випадку за загальним правилом розслідування здійснюється упродовж трьох діб з моменту створення комісії, а у випадку несвоєчасного повідомлення про нещасний випадок або втрати працездатності не одразу, незалежно від терміну, такий нещасний випадок розслідується протягом місяця з моменту отримання відповідної заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
Суд установив, що позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України для проходження військової служби під час мобілізації та військового стану з ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02.03.2022 №55.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.11.2022 №331 водія автомобільної групи відділення матеріально технічного забезпечення стрілецької роти (з охорони об'єкта №37/2) 3 стрілецького батальйону (з охорони та оборони) об'єктів державного значення) штаб-сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у службове відрядження до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для прийняття участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та виконання завдань, визначених Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на територіях у Донецькій та Луганських областях» згідно розпорядження НЗТУ від 10.11.2022 №50/2/2/3-3238т-Е 20.11.2022.
За твердженням позивача, під час несення служби на території Донецької області, зокрема поблизу села Новопавлівка Покровського району 08.12.2022 позивач отримав травму (впав на праву руку та отримав сильний забій руки). Суд не бере до уваги свідчення ОСОБА_2 про те, що ця подія мала місце саме 08.12.2022, оскільки інформацію про час та обставини травми отримав зі слів позивача. Крім того, суд не враховує письмові пояснення від 10.05.2024 ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , оскільки вони належним чином не засвідчені, не видається можливим встановлення підписантів цих документів.
Надаючи усні пояснення, позивач наголосив, що після отримання травми звернувся до фельдшера за медичною допомогою. Проте допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що не може підтвердити чи спростувати цей факт, оскільки не пам'ятає.
Суд установив, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні за періоди з 15.06.2023 до 05.07.2023, з 05.07.2023 до 26.07.2023, з 26.07.2023 до 10.08.2023, з 03.10.2023 до 09.10.2023, з 09.10.2023 до 31.10.2023, про що свідчать виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №48983, №55130, №61384, №81901, №03905.
Відповідно до Акту дослідження стану здоров'я від 06.11.2023 №1033 «В анамнезі: травма отримана в грудні 2022 року при падінні; в червні 2023 - операція - остеотомія човникоподібної к-ки справа, декортикація, кісткова аутопластика, МОС гвинтами Герберта; у зв'язку з вивихом півмісяцевої кістки. ВР МОС шприхою Розова 03.10.23р.- видалення металоконструкції.
Діагноз: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії (ГЛШ), 2 ступені, ризик ІІІ. Застарілий слабоконсолідуючий перелом човникоподібної кістки правої кисті. Посттравматична деформація човникоподібної кістки. МОС гвинтом Герберта з кістковою аутопластикою. Злам дистального метаепіфізу правої променевої кістки. Післятравматичний артроз, згинально-розгинальна (комбінована контрактура) правого променево-запясткового суглоба. Частковий розрив сухожилля надостного м'язу справа. Тендопатія довгої головки біцепса та підостьового м'яза, пошкодження суглобової губи на рівні передньо-верхніх та задньо-верхніх відділів правого плечового суглобу Артрозо-артрит правого ключично-акроміального з'єднання. Ознаки повного аксонального ураження серединного нерва справа з відсутністю руховою та чутливою функцією дистально та збереженою ф-юна рівні с/3 передпліччя.
Гіперметропія сер.ст. обох очей. Початкова катаракта лівого ока. Ангіопатія сітківки обох очей».
Зважаючи на погіршення стану здоров'я, перенесені оперативні втручання та систематичне лікування після отриманої травми, що підтверджується наявною в матеріалах справи медичною документацією, позивач звернувся з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 з проханням провести розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, який зареєстрований відповідачем 17.05.2024 за вх. № 452.
У зв'язку з неотриманням відповіді на цей рапорт, 26.06.2024 позивач звернувся з рапортом до командира стрілецької роти (з ООАВДО №22/2) НОМЕР_2 стрілецького батальйону (з ООВДО) м. Львова.
Проте відповідач, одержавши від позивача рапорти не вчинив жодних дій, унормованих приписами порядку №1346. Жодної відповіді чи рішень стосовно розгляду питання, порушеного позивачем у рапорті від 13.05.2024, зареєстрованого 17.05.2024 за вх. №452, можливості (наявності підстав) для проведення службового розслідування нещасного випадку відповідач не надав (не прийняв). Доказів протилежного відповідач суду не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Таким чином, суд виснує, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо нерозгляду рапорту позивача від 13.05.2024, зареєстрованого 17.05.2024 за №452.
Зважаючи на викладене, з огляду на зміст правовідносин, які склалися між сторонами спору, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги необхідно задовольнити частково у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача від 13.05.2024, та зобов'язати відповідача розглянути рапорт позивача від 13.05.2024, за результатами розгляду якого прийняти обґрунтоване рішення.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає, що позивачу не відмовлено у проведенні службового розслідування та видачі за наслідками такого розслідування документів відповідно до вимог порядку №1346, оскільки як встановлено судом, рапорт позивача не розглянутий.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своєї поведінки щодо нерозгляду рапорту проведення службового розслідування за фактом настання нещасного випадку. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 від 13.05.2024.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути рапорт ОСОБА_1 від 13.05.2024, за результатами розгляду якого прийняти обґрунтоване рішення.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 17.07.2025.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна