18 липня 2025 рокусправа № 380/15018/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невнесення змін до інтегрованої картки платника податків;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 37788,74 грн у зв'язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 № Ф-4829-51 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі №380/3031/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19.10.2021 Головним управлінням ДПС Львівській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4829-51, згідно з якою повідомлено, що станом на 30 вересня 2021 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску позивача становить 37 788,74 грн за даними інформаційної системи податкових органів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2021 № Ф-4829-51, у зв'язку з безпідставністю нарахування грошових зобов'язань. Водночас, у задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача, виключивши дані щодо наявності у неї недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37 788,74 грн, суд першої інстанції відмовив, посилаючись на передчасність таких вимог. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22 залишено без змін.
В подальшому позивач звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області із проханням здійснити коригування відомостей в її картці особового рахунку платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 37 788,74 грн, у зв'язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 №Ф-4829-51 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22. У відповідь на заяву Головне управління ДПС у Львівській області повідомило, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не скасовує суму недоїмки по суті.
Таким чином, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 № Ф-4829-51 було скасовано. Однак, контролюючий орган не вчинив дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом. Позивач вважає протиправною таку бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказує, що відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ФО-П ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31.12.2009 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області. Дата взяття на облік як платника єдиного внеску 31.12.2009. Станом на сьогоднішній день стан платника « 11» - припинено, але не знято з обліку.
Відповідно до п.4 та 5 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 31.01.2021, заборгованість ФО-П ОСОБА_1 по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становить 37 788,74 гривень. Заборгованість виникла за рахунок несплати єдиного внеску за 2017 рік - 8 448,00 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2017 році 704,00 грн); за 2018 рік - 9 828,72 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2018 році 819,06 грн); за 2019 рік - 11 016,72 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2019 році 918,06 грн); за 2020 рік - 8 495,30 грн (розмір мінімального страхового внеску з 01.01.2020 - 1039,06 грн.; з 01.09.2020 - 1100,00 грн).
Крім цього, звертає увагу на той факт, що в ІС «Податковий блок» в реєстрі страхувальників відсутня інформація щодо наявності у Скаржника пільги по сплаті єдиного внеску відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. З урахуванням вищевикладеного, ГУ ДПС у Львівській області вважає вимоги, викладені в позовній заяві ФО-П ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій підтримала позовні вимоги.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.12.2009.
16.07.2012 внесено запис про рішення позивачки про припинення підприємницької діяльності.
20.09.2012 внесено запис про рішення позивачки про відміну власного рішення щодо припинення її підприємницької діяльності.
29.07.2021 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця - зміна прізвища.
26.10.2021 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.
Головним управлінням ДПС у Львівській області виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 № Ф-4829-51 на суму 37788,74 грн.
Вказана сума заборгованості у позивача виникла за рахунок несплати єдиного внеску за 2017 рік - 8 448,00 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2017 році 704,00 грн); за 2018 рік - 9 828,72 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2018 році 819,06 грн); за 2019 рік - 11 016,72 грн (розмір мінімального страхового внеску у 2019 році 918,06 грн); за 2020 рік - 8 495,30 грн (розмір мінімального страхового внеску з 01.01.2020 - 1039,06 грн; з 01.09.2020 - 1100,00 грн), що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву та не заперечується сторонами.
В подальшому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2021 № Ф-4829-51. У задоволенні вимоги зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши дані щодо наявності у ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37 788,74 грн. - відмовлено у зв'язку з її передчасністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі №380/3031/22 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року - без змін.
17.06.2024 позивач звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області із проханням здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 37 788,74 грн у зв'язку зі скасуванням вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 №Ф-4829-51 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22.
У відповідь на заяву Головне управління ДПС у Львівській області 02.07.2024 повідомило, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не скасовує суму недоїмки по суті.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невнесення змін до інтегрованої картки платника податків, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
В абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Абзац 2 цієї ж норми встановлює, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Аналіз вищевикладених норм вказує, що необхідною умовою для сплати фізичною особою-підприємцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є здійснення такою особою підприємницької діяльності; самозайнятість особи, зокрема, здійснення нею незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, неотримання доходу від таких видів діяльності, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, не дає підстав для звільнення від сплати єдиного внеску.
При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно зі статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Приписами статті 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.
За змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 5 (далі - Порядок 5).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку 5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Системний аналіз положень Порядку 5 свідчить про те, що, оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо правильного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
У разі визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з огляду на відсутність у суб'єкта господарювання податкового боргу, вимога про здійснення коригування відомостей в ІКП є також обґрунтованою, оскільки дані ІКП повинні відображати його дійсний стан розрахунків з бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 19.02.2019 у справі 825/999/17, від 26.02.2019 у справі 805/4374/15-а, від 25.03.2020 у справі 826/9288/18, від 10.04.2020 у справі 813/1760/18, від 01.07.2020 у справі 640/8980/19, від 17.06.2021 у справі 520/7599/19, від 25.03.2020 у справі 826/9288/18.
Суд зауважує, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).
Беручи до уваги вказану норму суд враховує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19 жовтня 2021 № Ф-4829-51.
Вказане судове рішення набрало законної сили 17 січня 2024 року та має преюдиційне значення при розгляді цієї справи.
При цьому, у згаданому рішенні суд зробив такі висновки:
«З аналізу правового висновку Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19 суд зазначає, що фізична особа-підприємець або самозайнята особа звільняється від сплати єдиного внеску у випадку встановлення судом, що нею підприємницька діяльність не здійснюється, дохід від такої діяльності не отримується та вказана особа перебуває у трудових відносинах та за неї єдиний внесок сплачує роботодавець.
Судом встановлено з трудової книжки, що позивач працювала на посадах: з 01.07.2015 по 01.02.2016 року-бухгалтер-експерту секторі управлінського обліку та контролінгу фінансово-аналітичного відділу ТОВ «Террін» (34418835); з 02.02.2016 року по 30.06.2016 року - бухгалтер сектору змінних звітів відділу обліку та звітності ПП «ОККО-Нафтопродукт» (36670361); з 01.07.2016 року і дотепер - бухгалтер сектору змінних звітів відділу обліку та звітності фінансового департаменту у AT «Концерн Галнафтогаз» (31729918).
Відповідно до наказу № 213-в від 12.03.2018 року про надання відпустки позивачу надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.03.2018 року по 18 січня 2021 року включно.
Згідно з наказом № 142-в від 14.02.2020 року позивачу надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.02.2020 року по 28.12.2022 року.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 є найманим працівником і єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцями починаючи з лютого 2015 року, а з лютого 2018 року і дотепер внесок сплачується Управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Таким чином, у вказаний період за який позивачу нараховано суми єдиного внеску оскаржуваною вимогою, за позивача здійснювались відрахування єдиного соціального внеску до бюджету.
Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження підприємницької діяльності судом не встановлено. ГУ ДПС у відзиві про наявність таких доходів не зазначало, у зв'язку з чим відповідно до частини першої статті 86 КАС України обставини відсутності у позивача доходу від підприємницької діяльності, не підлягають доказуванню.
Факт перебування особи на обліку в органах податкової служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється податковим органом незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як самозайнятою особою, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши дані щодо наявності у ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн, суд у справі № 380/3031/22 зазначив, що «..у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Отже, лише в разі невиконання податковим органом свого обов'язку щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) в останнього виникає право на звернення до суду із відповідним позовом».
Таким чином, за встановлених обставин, у контролюючого органу не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу у внесенні відповідних коригувань до ІКП, а доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву вже надавалася правова оцінка у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 у справі № 380/3031/22 та такі визнано необґрунтованими.
Такий алгоритм дій відповідача призводить до відображення в ІКП ОСОБА_1 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн, яка не підлягає сплаті позивачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні Договір про надання правової (правничої) допомоги від №27 14.01.2022, додаткова угода до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024 на суму 5000,00 грн, акт виконаних робіт від 27.09.2024 на суму 5000,00 грн, рахунок від 27.09.2024 на суму 5000,00 грн.
Вказану суму 5000,00 грн представник позивача просить стягнути з відповідача.
Отже, судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов'язані з юридичним супроводом даної справи і підтверджені належними та допустимими доказами.
Водночас, суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 1500 грн 00 коп.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо невнесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 у зв'язку зі скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 № Ф-4829-51.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 37788,74 грн, у зв'язку зі скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.10.2021 № Ф-4829-51.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна