17 липня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/1618/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;
відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області;
відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №104350008363 від 21.02.2024 р. про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнання протиправним рішення Головного управління в Кіровоградській області №104350008363 від 08.03.2024 р. про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу всіх період трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30 червня 1982 року; диплома про навчання серії НОМЕР_2 , виданий 05 липня 1982 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком. У порядку екстериторіальності заява про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви від 14.02.2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. Підставою відмови стало не зарахування періоду навчання, так як прізвище ОСОБА_2 не відповідає прізвищу ОСОБА_3 . Позивачем 29.02.2024 р. повторно була подана заява до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, з документами, які підтверджують зміну прізвища. Заява в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, проте знову було відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано стаж навчання до загального страхового стажу. На підтвердження зміни прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » позивач надає: свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 , видане 28.02.1964 року, запис №8, в якому зазначено дівоче прізвище « ОСОБА_2 »; диплом про навчання серії НОМЕР_2 , виданий 05 липня 1982 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) реєстраційний номер №8182; свідоцтво про розірвання шлюбу з громадянином ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , від 26.02.1986 р., запис №206, що підтверджує факт перебування позивачки у шлюбі з громадянином ОСОБА_6 та зміну прізвища на ОСОБА_7 до 26.02.1986 року. Позивач зазначає, що свідоцтво про шлюб з громадянином ОСОБА_6 у неї відсутнє, наразі отримати дублікат свідоцтва про шлюб неможливо, так як свідоцтво було видано за часів СРСР (1986 рік). Після розірвання шлюбу прізвище було змінено на « ОСОБА_2 ». Витяг з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043571909, який підтверджує дошлюбне прізвище ОСОБА_2 . У Витягу також зазначено факт укладання шлюбу з громадянином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про шлюб у позивача відсутнє, а отримати дублікат неможливо, так як свідоцтво було видано за часів СРСР (1988 рік). Факт перебування позивачки у шлюбі з громадянином ОСОБА_8 , також підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 11 листопада 1997 року, запис №444. Шлюб тривав у період з 23 січня 1988 року по 11 листопада 1997 року, у зв'язку з цим шлюбом прізвище « ОСОБА_2 » було змінено на « ОСОБА_9 ». Свідоцтво про одруження з громадянином ОСОБА_10 серії НОМЕР_6 від 22 червня 2001 року, запис №540. В результаті укладання цього шлюбу прізвище « ОСОБА_9 » було змінено на « ОСОБА_3 ». Позивач зауважує, що відповідно до записів у трудовій книжці її стаж становить понад 31 рік, що є достатнім для реалізації права на призначення пенсії. Позивач вказує, що відповідачами не були враховані до загального стажу наступні періоди роботи: з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення; з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників, а саме і розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства. Позивач зазначає, що у неї є документи, які підтверджують хронологію та обставини зміни прізвищ, а тому вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.02.2024 р. №104350008363; відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08.03.2024 р. №104350008363 - неправомірними.
Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.109-113).Представник відовідача-1 вказує, що позов в частині зобов'язання призначити пенсію заявлений до неналежного відповідача, оскільки ГУ ПФУ у Київській області як територіальний орган ПФУ заяву позивача про призначення пенсії та додані до неї документи не розглядало, право на надання уточнюючих довідок протягом 3-х місячного строку з моменту звернення з заявою про призначення пенсії не роз'яснювало, клопотань про витребування відповідних документів від підприємств, організацій та установ не отримувало. Вимога до ГУ ПФУ у Київській області про зобов'язання виплачувати пенсію на підставі поданих позивачем документів носить похідний характер від рішення відповідачів-2, 3 про відмову у призначенні пенсії, а відтак відповідач-1 як суб'єкт владних не вчинив жодних дій або бездіяльності, які є предметом позову, та не може бути відповідачем в зазначеній справі, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області слід відмовити в повному обсязі. 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. 21 лютого 2024 року Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. 08 березня 2024 року Головним управління Пенсійного фонду України в кіровоградській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Представник відповідача-1 вважає, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є уповноваженими органами, які мав право приймати рішення про призначення пенсії позивачу, а прийнявши таке рішення, мав передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області за місцем проживання позивача або до іншого територіального органу ПФУ у разі зміни місця проживання пенсіонера для здійснення виплати пенсії. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності, наслідками яких є рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії, оскільки взагалі не розглядало і не мало розглядати подані позивачем документи. Представник відповідача-1 зазначає, що з урахуванням дискреційних повноважень територіального органу ПФУ на прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію ОСОБА_1 , що є підставою для відмови в задоволенні заявлених позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області вимог в частині призначення пенсії.
Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.117-120). Представник відповідача-2 зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 звернулась повторно до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_7 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_11 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерств праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів. Свідоцтво про шлюб відсутнє. Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі №4 м. Воронеж з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище. ОСОБА_12 зараховано за даними Реєстру. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи за трудовою книжкою та періоду навчання необхідно надати підтверджуючі довідки видані за місцем роботи/ навчання (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств/навчального закладу (за необхідністю) або долучити до документів Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу для підтвердження зміни прізвищ ОСОБА_11 .
Представником відповідача-3 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.69-72). Представник відповідача-3 зазначає, що 14.02.2024 р. позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (за місцем проживання). 21.02.2024 р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №104350008363 про відмову у призначенні пенсії за віком. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії листом. 29.02.2024 р. позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (за місцем проживання). 08.03.2024 р. за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №104350008363 про відмову у призначенні пенсії за віком. Підставою прийняття вказаного рішення стало те, що за результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_11 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерств праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів. Свідоцтво про шлюб відсутнє. Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі №4 м. Воронеж з 01.09.1981р. по 30.06.1982 р., оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище. ОСОБА_12 зараховано за даними Реєстру. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи за трудовою книжкою та періоду навчання необхідно надати підтверджуючі довідки видані за місцем роботи/ навчання (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств/навчального закладу (за необхідністю) або долучити до документів Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу для підтвердження зміни прізвищ ОСОБА_11 . Представник відповідача наголошує на тому, що у позивача недостатньо необхідного страхового стажу 31 рік для призначення пенсії за віком, передбаченого ст. 26 Закону №1058. На думку представника відповідача-2, Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача. У спірних правовідносинах діяло за принципом належного урядування, а саме: послідовно, своєчасно, прозоро і виходячи з наданих йому законом повноважень.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.63).
10.04.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.108).
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
14.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №813 (а.с.75).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.50, 98). У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні. За доданими до заяви документами до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_8 , дата заповнення 20.10.1981, оскільки на першій сторінці трудової книжки зміна прізвищ заявниці виконана неналежним чином, а саме відсутня повна інформація про первинні документи, на підставі яких здійснено записи. Окрім того, період з 19.04.1983 р. по 25.05.1983 р., оскільки запис про звільнення засвідчений нечітким відбитком печатки; період з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення; період з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства; період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніжа з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки в дипломі зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних.
Листом від 26.09.2024 р. №1000-0212-8/32761 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області направило ОСОБА_1 копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільскій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. (а.с.97).
29.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.99).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08.03.2024 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.51-52, 100). У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні. За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_11 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №53, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів. Свідоцтво про шлюб відсутнє. Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніж з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище. Стаж зараховано за даними Реєстру. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи за трудовою книжкою та періоду навчання необхідно надати підтверджуючі довідки видані за місцем роботи/навчання (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств/навчального закладу (за необхідністю) або долучити до документів Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу для підтвердження зміни прізвищ ОСОБА_11 .
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У розумінні абз.36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. №162 (далі за текстом - Інструкція №162), яка застосовувалася до 17.08.1993 р., визначено, що всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, перовою чи кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього чи фіолетового кольору.
Згідно з пп.2.4 п.2 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т-2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторений точний запис із трудової книжки (вкладиша).
З огляду на підпункти 2.5, 2.6 пункту 2 Інструкції №162, у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.
У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.
Підпунктом 2.10. пункту 2 Інструкції №162 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень чи заміни імені та по батькові ініціалами), і дата народження вказуються на підставі паспорта чи свідоцтва про народження.
Згідно з пп.2.12 п.2 Інструкції №162 зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я по батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я, по батькові та ін.) і з посиланням на номер та дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, попереднє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній сторінці обкладинки, засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або відділу кадрів.
Відповідно до п.п.2.4 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 (далі за текстом - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з підпунктами 2.6-2.10 пункту 2 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
Судом встановлено, що позивачкою на підтвердження свого стажу роботи одночасно із заявами про призначення пенсії подавалася трудова книжка серії НОМЕР_9 , видана 30.06.1982 р. (а.с.24-41, 81-90).
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у рішенні про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. безпідставно зазначено про неврахування саме трудової книжки НОМЕР_8 , дата заповнення 20.10.1981, оскільки відповідно до розписки-повідомлення від 14.02.2024 р. №813 ОСОБА_1 надано саме трудову книжку серії НОМЕР_9 (а.с.76).
Як встановлено судом, трудова книжка серії НОМЕР_9 заповнена 30 червня 1982 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому внесено зміни, а саме: прізвище ОСОБА_2 замінено на ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_10 від 28.10.1983 р., про що зроблено засвідчувальний напис. Однак, такий напис не засвідчений підписом керівника або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або відділу кадрів. Згодом прізвище ОСОБА_13 замінене на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 26.02.1986 р. Надалі прізвище ОСОБА_2 замінене на ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_11 від 23.01.1988 р. У подальшому прізвище на ОСОБА_3 змінене згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 22.06.2001 р (а.с.24, 81).
Дослідженими судом доказами підтверджується, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28.02.1964 р. ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.42). З огляд на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 26.02.1986 р., встановлено, що шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 розірвано, про що у книзі записів актів про розірвання шлюбу 1986 року 26 лютого вчинено запис №206, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому ОСОБА_13 , їй ОСОБА_2 (а.с.45). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043571909 від 13.02.2024 р., виданого Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що 23.01.1988 р. складено актовий запис №2 про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 , 11.11.1997 р. внесено актовий запис №444 про розірвання шлюбу (а.с.46-47). Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 11.11.1997 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського району Київської області в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 1997 року 11 листопада зроблено запис №444 про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , прізвища після розірвання шлюбу: громадянина Шкарпівський, громадянки Шкарівська (а.с.48). Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 22.06.2001 р., у книзі реєстрації актів про одруження 2001 року 22 червня зроблено запис №540 про одруження ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49).
Таким чином, із зазначених документів чітко простежується зміна позивачкою свого прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_13 , з ОСОБА_13 на ОСОБА_2 , з ОСОБА_2 на ОСОБА_9 , зі Шкарівської на ОСОБА_3 .
Суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17).
Також суд звертає увагу на те, що запис про зміну прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_13 зроблений у 1983 році, тому Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, на яку посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в обґрунтування рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08.03.2024 р., не є застосовною до правовідносин, які виникли у 1983 році, тобто до її прийняття.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами 2 та 3 безпідставно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_9 , виданою 30.06.1982 р.
Судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_9 , виданій 30.06.1982 р., містяться, зокрема записи:
-№1 про навчання в ТУ №4 м. Вороніж у період з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р. (а.с.25);
-№4 про прийняття з 19.04.1983 р. учнем штукатура-маляра до Тресту «Волгодонскенергострой» УС «Відділстрой» на підставі наказу №36к від 18.04.1983 р. та №5 про звільнення з 25.05.1983 р. за ст.31 КЗпП РРФСР на підставі наказу №47к від 25.05.1983 р. (а.с.25);
-№8 про прийняття з 14.11.1983 р. в УПК учнем кравця верхнього одягу на Волгодонську фабрику індпошиву одягу на підставі наказу №156к від 18.11.1983 р. та №11 про звільнення з 06.07.1985 р. за ст.31 КЗпП РРФСР (за власним бажанням) (а.с.26-27);
-№35 про прийняття з 02.08.1996 р. на посаду різноробочої на Спільне турецько-російське підприємство «Аланс» на підставі наказу №8 від 02.06.1996 р. та №36 про звільнення з 06.03.1998 р. за ст.38 КЗпП України на підставі наказу №5 від 06.03.1998 р. (а.с.34).
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання в технічному училищі №4 м. Воронежа з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки в дипломі зазначено прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » згідно паспортних даних. Суд враховує наступне.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , виданому 05.07.1982 р. встановлено, що ОСОБА_5 у період з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р. навчалася у Технічному училищі №4 м. Воронежа за професією монтажник радіоапаратури і приборів, ОСОБА_5 присвоєна кваліфікація монтажник радіоапаратури і приборів третього розряду (а.с.43-44).
Під час розгляду справи судом встановлено ОСОБА_5 внаслідок змін прізвищ під час реєстрації шлюбів та їх розірвання, на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення їй пенсії за віком носить прізвище ОСОБА_3 .
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області безпідставно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її навчання з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р.
Стосовно не зарахування періоду з 19.04.1983 р. по 25.05.1983 р., оскільки запис про звільнення засвідчений нечітким відбитком печатки, суд враховує, що у трудовій книжці зроблений чіткий запис про місце роботи - Трест «Волгодонськенергострой» УС «Відділстрой», а тому нечіткість відтиску печатки не позбавляє територіальний орган Пенсійного фонду України встановити місце роботи позивачки у зазначений період для цілей зарахування трудового стажу.
Щодо не зарахування періоду роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення, суд бере до уваги, що у трудовій книжці серії НОМЕР_9 , виданій 30.06.1982 р. відносно запису №11 про звільнення з 06.07.1985 р. за ст.31 КЗпП РРФСР (за власним бажанням) не зазначені відомості відносно чого внесений такий запис (документ, його дата і номер). Відсутність таких відомостей є суттєвим недоліком оформлення трудової книжки, оскільки вказує на неповноту відповідного запису. Як наслідок, відповідно до Порядку №637 період роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р. належить підтверджувати іншими документами, виданими за місцем роботи, а також архівними установами.
Судом встановлено, що позивачем до територіальних органів Пенсійного фонду України не подавалися додаткові документи на підтвердження періоду роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., а тому такий період правомірно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .
Відносно не зарахування періоду з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства, суд зазначає, що такий запис скріплено печаткою Спільного турецько-російського підприємство «Аланс», а тому територіальний орган Пенсійного фонду України має об'єктивну можливість встановити місце роботи позивачки у зазначений період задля зарахування його до трудового стажу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням в Тернопільській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформовано передчасний висновок про відсутність у позивачки необхідного страхового стажу для призначення їй пенсії за віком, оскільки безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_9 , виданою 30.06.1982 р.
Таким чином, оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08.03.2024 р., підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Разом з тим, суд враховує, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у які не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Оскільки порушення права позивачки на призначення пенсії за віком вперше допущено під час розгляду її заяви від 14.02.2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №813 від 14.02.2024 р. про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с.56), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1 614,74 грн, з яких 807,37 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та 807,37 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21 лютого 2024 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08 березня 2024 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №813 від 14 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 807,37 грн (вісімсот сім грн 37 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області (м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 807,37 грн (вісімсот сім грн 37 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборності, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 17 липня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ