17 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/12256/19
провадження № 2-іс/340/189/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), у якій просить:
- скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення особового складу та стройового військової частини НОМЕР_1 прапорщика ОСОБА_3 від 03.05.2019 №87 про звільнення прапорщика ОСОБА_1 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) поновити ОСОБА_1 на посаді прапорщика, командира взводу охорони частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу на посаді командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що 15.04.2019 йому було проведено операцію - флебектомію великої підшкірної вени справа, мініфлебектомію по Мюллеру з приводу варикозної хвороби правої нижньої кінцівки. Після операції необхідно було проходити реабілітацію, про що 19.04.2025 позивач повідомив свого безпосереднього начальника шляхом надання йому лікарняної довідки та рапорту на відпустку на 30 календарних днів за станом здоров'я. Разом з тим, наказом від 03.05.2019 №87 був звільнений з військової служби.
Вважає даний наказ протиправним, оскільки його звільнення відбулось під час перебування на лікарняному з 19.04.2019 по 19.05.2019 у зв'язку з проходженням реабілітації після операції.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Представник військової частини НОМЕР_1 подав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п'ять років (з 14.04.2014 по 14.04.2019).
Вказує, що відповідно до пункту 4 вказаного контракту 09.01.2019 ОСОБА_1 подав на ім'я Командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення зі служби у Збройних Силах України у зв'язку із закінченням терміну дії контракту. 29.03.2019 наказом Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) на підставі рапорту ОСОБА_1 від 09.01.2019 та пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» останнього було звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв'язку з закінченням строку контракту) із зазначенням дати припинення чинності укладеного ним контракту 14.04.2019. Із даним наказом та розрахунком вислуги років військовослужбовця позивач був ознайомлений 02.04.2019.
Зауважує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.04.2019 №76 строк дії контракту про проходження військової служби ОСОБА_1 продовжено на час перебування останнього на стаціонарному лікуванні в медичному закладі та зроблено відповідний запис у контракті про проходження військової служби.
Також, позивачу було відмовлено у наданні відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на підставі Довідки військово-лікарської комісії від 18.04.2019 року №358х, оскільки на дату подання рапорту уже був виданий наказ про його звільнення з військової служби (29.03.2019).
Зауважує, що позивач у період з 19.04.2019 до моменту видачі наказу про його виключення зі списків частини (03.05.2019) перебував на службі, що підтверджується поданими ним рапортами про продовження терміну здавання (приймання) справ і посади Командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 .
Звертає увагу, що позивач просить скасувати наказ тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення особового складу та стройового військової частини НОМЕР_1 прапорщика ОСОБА_3 від 03.05.2019 №87, однак підставою звільнення ОСОБА_1 з військової служби є наказ Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.03.2019.
З цих підстав просить відмови у задоволенні позову.
10.07.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.
01.08.2019 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
12.08.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Витребувано у відповідача докази по справі.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/12256/19 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/12256/19 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою суду від 18.03.2025 адміністративну справу №640/12256/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву
31.03.2025 до суду від відповідача-1 надійшла заява про продовження строку для подання до суду відзиву на позовну заяву на 3 дні з моменту спливу строків визначених ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025, яка обгрунтована значним навантаженням представника військової частини НОМЕР_1 при виконанні бойових (спеціальних) завдань із захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час повномасштабної агресії з боку російської федерації, а також відсутністю постійного доступу до технічних засобів друку та фотокопіювання.
01.04.2025 ухвалою суду продовжено Військовій частині НОМЕР_1 встановлений ухвалою суду від 18.03.2025 у справі №640/12256/19 строк для подання відзиву на позовну заяву до 06 квітня 2025 року включно.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.03.2014 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на п'ять років, починаючи з 14.04.2014 (далі - Контракт).
Пунктом 4 вказаного контракту встановлено, що сторони зобов'язуються не пізніше, ніж за три місяці до закінчення контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених нормативно-правовими актами (а.с. 61-62).
09.01.2019 позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з лав Збройних Сил України у зв'язку із закінченням терміну дії контракту (14.04.2019). Просив направити на військовий облік особову справи в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 81).
Згідно із виписним епікризом (історія хвороби №5918) «Головного військового клінічного госпіталю» Національного військово-медичного клінічного центру ОСОБА_1 у період з 07.03.2019 по 20.03.2019 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у відділенні (клініці) гастроентерології з діагнозом «варикозна хвороба вен лівої та правої нижньої кінцівок з хронічною венозною недостатністю ІІ ступеню з незначним порушенням кровообігу та функцій». Рішенням ВЛК придатний до військової служби. Виписаний під нагляд лікарем частини в місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 64)
Постановою військово-лікарської комісії «Головного військового клінічного госпіталю» Національного військово-медичного клінічного центру проведено медичний огляд позивача та поставлено діагноз, оформленою довідкою від 18.04.2019 №358х, позивачу поставлено діагноз: стан після операції 15.04.2019 флебектомії великої підшірної вени справа, мніфлебектомії по Мюллеру з приводу варикозної хвороби правої нижньої кінцівки з ХВН ІІ ст. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 44 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с. 44).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №7-РС від 29.03.2019 відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» прапорщика ОСОБА_1 , командира взводу охорони, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту). Згідно аркуша доведення зі змістом вказаного наказу позивач ознайомлений особисто 02.04.2019 (а.с. 82, 83).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №76 від 15.04.2019 прапорщику ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку контракту 14.04.2019 продовжено строк дії контракту про проходження військової служби на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі відповідно до абзацу 3 пункту 33-1 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (а.с. 85).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №87 від 03.05.2019 прапорщика ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.03.2019 №7-РС відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) з 03.05.2019, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 94).
Судом також встановлено, що відповідно до пункту 12 Контракту його чинність припинено 03.05.2019 у зв'язку зі звільненням позивача з військової служби у запас. Зазначено про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини 03.05.2019 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2019 №87.
Також 15.04.2019 командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 у Контракті зроблено запис про продовження строку контракту на час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в медичному закладі відповідно до абзацу 3 пункту 33-1 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) (окрім іншого) у зв'язку із закінченням строку контракту.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно із частиною 7 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 6 вказаного положення передбачено, що початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з пунктом 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пункт 33-1 Положення №1153/2008 дія контракту про проходження військової служби з військовослужбовцями під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту продовжується: до закінчення щорічної основної відпустки, час якої повністю або частково перевищує строк контракту; на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Дія контракту з військовослужбовцями під час звільнення продовжується наказом командира військової частини по стройовій частині.
Відповідно до пункту 34 Положення №1153/2008 контракт припиняється (розривається): у день закінчення строку контракту; у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший; у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України); у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти; у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим; у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби: 1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами "а" - "г", "д", "е", "є", "з" - "й" та "л" пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".2) за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "ж", "к" пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "й" та "к" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". (пункт 35 Положення №1153/2008).
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється під час дії особливого періоду, у тому числі, у зв'язку із закінченням строку контракту, а закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №7-РС від 29.03.2019 відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» прапорщика ОСОБА_1 , командира взводу охорони, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту). Із вказаним наказом позивач ознайомився 02.04.2019.
Підставою для видачі наказу був рапорт позивача про звільнення його з військової служби у зв'язку із закінченням терміну дії контракту від 09.04.2019.
У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №87 від 03.05.2019 ОСОБА_1 з 03.05.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач вказуючи на протиправність наказу №87 від 03.05.2019 зазначає, що у період з 19.04.2019 по 19.05.2019 перебував на лікарняному у зв'язку з проходженням реабілітації після операції.
З цього приводу суду зазначає, що у матеріалах справи наявний виписний епікриз (історія хвороби №5918) «Головного військового клінічного госпіталю» Національного військово-медичного клінічного центру, згідно якого ОСОБА_1 у період з 07.03.2019 по 20.03.2019 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у відділенні (клініці) гастроентерології з діагнозом «варикозна хвороба вен лівої та правої нижньої кінцівок з хронічною венозною недостатністю ІІ ступеню з незначним порушенням кровообігу та функцій».
Також, згідно довідки військово-лікарської комісії від 18.04.2019 №358х за результатами медичного огляду позивача встановлено діагноз: стан після операції 15.04.2019 флебектомії великої підшірної вени справа, мніфлебектомії по Мюллеру з приводу варикозної хвороби правої нижньої кінцівки з ХВН ІІ ст. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 44 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
У зв'язку з перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні у період з 07.03.2019 по 20.03.2019 у відповідача виник обов'язок продовжити строк дії контракту на вказаний період, який був останнім виконаний шляхом видачі наказу (по стройовій частині) №76 від 15.04.2019 та внесенням відповідного запису до Контракту.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази стосовно його перебування на стаціонарному лікуванні у медичному закладі у період з 19.04.2019 по дату виключення зі списків особового складу військової частини (03.05.2019).
Позивач зазначає, що 19.04.2019 звернувся із рапортом на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 про надання йому відпустки на 30 діб за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК №3528вх від 18.04.2019.
З цього приводу суд зазначає, що право військовослужбовців на відпустки, порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них визначені статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Так, згідно із пунктом 11 даної статті у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військове-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.
Отже, підставою для надання додаткової відпустки, а саме відпустки за станом здоров'я є постанова ВЛК, однак така відпустка може бути надана до видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби.
Судом встановлено, що позивач дійсно 19.04.2019 подав командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт про надання йому відпустки з 20.04.2019 на 30 діб за станом здоров'я на підставі довідки ВЛК №3528вх від 18.04.2019. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
Однак цей рапорт не був погоджений та наказ про відпустку ОСОБА_1 не видавався, оскільки наказом командира військової частини НОМЕР_1 №7-РС від 29.03.2019 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
Крім цього, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.04.2019 №298 було створено комісію для проведення у період з 22 по 26 квітня 2019 року майна та техніки взводи охорони військової частини, яким наказано прапорщику ОСОБА_1 у період з 22 по 26 квітня 2019 року здати справи та посаду, а начальнику охорони старшині військової служби за контрактом ОСОБА_4 прийняти справи і посаду командира взводу охорони та приступити до виконання обов'язків за посадою. Зі змістом наказу позивач ознайомився 22.04.2019 (а.с. 87-88).
У наступному позивач 26.04.2019 та 02.05.2019 особисто звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортами про продовження термінів здавання справ (а.с. 89, 91).
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 №315 від 26.04.2019 та №320 від 02.05.2019 терміни здавання (приймання) справ і посади командира взводу охорони військової частини продовжувались до 02.05.2019 та до 16:00 год. 03.05.2019 відповідно (а.с. 90, 92).
03.05.2019 позивач подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про те, що справи та посаду командира взводу охорони здав. Також надав акт наявності стану військового майну у взводі охорони (а.с. 93).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач станом на дату видачі спірного наказу не перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою. Крім того, в установленому порядку він не був звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку з призначенням амбулаторного лікування.
З огляду на викладене суд вважає правомірним та обґрунтованим наказ відповідача від 03.05.2019 №87 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тому підстави для його скасування відсутні.
Крім цього суд зауважує, що предметом спору у межах заявлених позовних вимог є наказ про виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. В той же час, наказ про звільнення з військової служби №7-РС від 29.03.2019 позивач не оскаржував, а тому суд не здійснював правову оцінку такого звільнення, що унеможливлює вирішення судом питання про поновлення позивача на посаді.
При цьому, наказ про виключення зі списків особового складу військової частини є наслідком вже винесеного наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та спрямований виключно на його виконання, зокрема, в цілях здачі військовослужбовцем посади, отримання ним належного йому грошового забезпечення та здійснення інших визначених законодавством процедур пов'язаних із припиненням даного виду публічної служби.
Тому вирішення питання про поновлення на посаді має вирішуватись суто у межах спору щодо законності звільнення з військової служби, предметом якого є наказ про звільнення, а не у спорі щодо правомірності наказу про виключення зі списків особового складу.
Суд також відхиляє доводи позивача про застосування до спірних правовідносин положень статті 40 Кодексу законів про працю України, адже правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності та під час перебування у відпустці стосуються випадків, передбачених статтями 40, 41 КЗпП, а саме, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Водночас звільнення позивача з військової служби відбулося у зв'язку із закінченням строку контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, тобто не з тих підстав, про які йдеться у частині 3 статті 40 КЗпП.
Також, суд вважає помилковими посилання позивача на порушення відповідачами норм Кодексу законів про працю України, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальними нормативно-правовими актами з питань виконання громадянами України військового обов'язку і порядку проходження ними військової служби.
Як вже зазначалося раніше, в силу вимог п. "а" частини 6 статті 26 Закону №2232-XII та пункту 34 Положення №1153/2008 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України припиняється у день закінчення строку контракту, що має наслідком звільнення військовослужбовця з військової служби.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 Нестора ОСОБА_2 про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК