17 липня 2025 року справа № 340/4030/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати нарахованої суми пенсії за рішенням суду.
Водночас просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 252133,33 грн.
Пояснив, що Управління не виплатило заборгованість, яка виникла під час виконання рішення суду про призначення пенсії.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.43-46).
Пояснило, що заборгованість виплатять в порядку черговості виникнення, враховуючи борги перед іншими пенсіонерами.
19 червня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.38-39).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №340/3030/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - Управління 2) зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із врахуванням правової позиції суду щодо зарахування стажу роботи з 06 жовтня 1999 року по 01 жовтня 2000 року та пільгового стажу з 22 серпня 1992 року по 06 лютого 1995 року (а.с.29-37).
28 липня 2024 року рішення суду набрало законної сили.
Рішення суду не містить вимоги про стягнення коштів, так як їх мало виплатити Управління після призначення пенсії Управлінням 2.
03 лютого 2025 року Управління 2 виконало рішення суду, призначивши пенсію з 14 грудня 2023 року (а.с.6).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні (за місцем проживання).
Відповідач обчислив заборгованість за період з 14 грудня 2023 року по 28 лютого 2025 року, яка становить 252133,33 грн (а.с.6).
Управління не надало доказів сплати цих коштів (а.с.43-46).
Позов подано до суду 17 червня 2025 року (а.с.27).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, рішення суду про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії стосувалося виключно Управління 2.
Суд не поклав обов'язок ні на Управління 2, ні на Управління стосовно виплати заборгованості з пенсії.
Управління визначило заборгованість з виплати пенсії на підставі виконання рішення суду Управлінням 2.
Відповідач обчислив заборгованість за період з 14 грудня 2023 року по 28 лютого 2025 року, яка становить 252133,33 грн.
Отже, за згаданим рішенням суду не може бути видано виконавчий лист про стягнення заборгованості, щодо існування якої відсутній спір.
Таким чином відповідач не виплачує нараховану пенсію.
Такі дії протиправні, бо доводять невиконання соціальних зобов'язань, які встановлені приписами частини 1 статті 46 Конституції України.
Цією нормою права встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Управління, фактично, припинило виплату пенсії за період з 14 грудня 2023 року по 28 лютого 2025 року.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється в інших випадках, передбачених законом.
Відповідач не надав ні власного рішення, ні рішення суду про припинення виплати пенсії.
Отже, позов належить задовільнити.
Якщо будуть існувати підстави, що об'єктивно заважають виконанню рішення суду, то Управління може звернутися до суду зі заявою про його розстрочення чи відстрочку.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2521,33 грн і витрат на правову допомогу - 5299 грн (а.с.7-12, 26).
13 червня 2025 року ОСОБА_1 і адвокат Заєць С.І. уклали договір про надання правничої допомоги (до звернення до суду) (а.с.7-11).
Загальна сума вартості послуг складається з гонорару у сумі 5299 грн.
16 червня 2025 року позивач сплатив кошти (а.с.18).
Судом встановлено, що адвокат опрацював документи і склав вимогу до відповідача та позовну заяву, в яких структуровано зазначив норми права, корті регулюють спірні правовідносини, сутність порушеного права і фактичні обставини справи (а.с.12).
Приписами частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Управління заявило про завищення витрат на правову допомогу (а.с.43-46).
Заявлена сума витрат на правничу допомогу завищена з урахуванням рівня складності справи і необхідного часу на виготовлення позовної заяви.
Так, Управління не заперечувало існування заборгованості і її розміру.
Отже, справа є простою.
У такому випадку підготовка і складання позовної заяви про стягнення коштів не потребує затрати значного часу та розумових зусиль.
Суд зробив висновок, що сума коштів у 3000 грн є обґрунтованою стосовно понесення витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 14 грудня 2023 року по 28 лютого 2025 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 252133,33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5521,33 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ