про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2025 року м. Київ № 320/35488/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з позовом, в якому просить:
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки відповідно до п.13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 Nє 560.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зауважує на тому, що за приписами п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Суд зауважує на тому, що за приписами п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.
Втім, до позовної заяви позивачем не додано доказів на підтвердження доводу останнього відносно його звернення з заявою та всіма необхідними документами про надання відстрочки до відповідача.
Зокрема, позивач не додав до позовної заяви будь-яких документів (їх копій), що додавалися до заяви про надання відтрочки, так само як і копії самої заяви, що має значення для повного та належного розгляду даної справи та встановлення факту наявності чи відсутності у позивача права на таку відстрочку. Таким чином суд позбавлений можливості належним чином оцінити всі обставини справи для ухвалення правомірного та обгрунтованого рішення по суті позовних вимог.
Відтак, позивач має надати до суду докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: належним чином завірені копії документів, що додавалися ним до заяви про отримання відстрочки, що відправлялася на адресу відповідача.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто, це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Пунктом 4 частиною 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і як наслідок, визначає предмет доказування у справі.
У позовній заяві заявлено вимогу про зобов'язання вчинити певні дії, а не вимоги про захист його прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах, із зазначенням належних обґрунтувань щодо можливих порушень таких прав, свобод чи інтересів, що не узгоджується зі змістом позовних вимог, закріплених в ст. 5 КАС України.
Позивачем не дотримано вимог пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки з поданої позовної заяви неможливо чітко встановити зміст позовних вимог позивача, а також в ній не наведено виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги й не визначено, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено його права та які саме.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позивачем в позовній заяві не сформульовано зміст позовних вимог, не вказано, які конкретно дії чи бездіяльність відповідача, на його думку, є протиправними, і не наведено обґрунтувань їх протиправності, позовні вимоги визначені у спосіб, що унеможливлює встановлення їх конкретного змісту та визначення способу відновлення права, за захистом якого звернувся позивач.
Водночас позивач в позовних вимогах не вказує дії, з якими не згоден щодо того, в чому полягає порушення його прав відповідачем виходячи з передбачених законодавством України її повноважень та компетенції, не формулює зміст позовних вимог відповідно до ст. 5 КАС України.
Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам норм процесуального права та позбавляють суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем. Відповідно предмет доказування у цій справі позивачем так і не визначено.
За цих обставин суд доходить висновку, що позивачу необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує кожну зі своїх позовних вимог з урахуванням наведених судом зауважень.
Суд звертає увагу позивача, що необхідно чітко та конкретно сформулювати зміст позовних вимог до відповідача, вказати, які саме акти, дії чи бездіяльність є протиправними і мають бути визнані такими судом.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог, які позивач просить суд задовольнити з урахуванням всіх вище зазначених зауважень, у відповідності до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України та вказівкою у позовних вимогах, які саме акти, дії чи бездіяльність є протиправними і мають бути визнані такими судом.
- належним чином засвідчених копій доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: належним чином завірені копії документів, що додавалися позивачем до заяви про отримання відстрочки, що відправлялася на адресу відповідача.
Окремо суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів від дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином засвідчених доказів до позовної заяви та уточненої позовної заяви з урахуванням вимог, що вказувалися в тексті ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява у відповідності до ч.15 ст.171 КАС України залишається без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.