про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2025 року № 320/35561/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дії та скасування рішення,
встановив:
Представник позивача Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дії та скасування рішення, у якому просить суд:
-Визнати протиправним та скасувати Акт перевірки від 10.06.2025 № 30/101-К-2025;
-Визнати протиправним та скасувати подання Державної регуляторної служби України “Про усунення Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці порушень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 16.06.2025 №26.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо змісту позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має надати чітке і конкретне обґрунтування своїх вимог, що дозволить суду зрозуміти, які саме дії чи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві порушують права позивача.
Судом встановлено, що представник позивача Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці звернулась до адміністративного суду з позовом, серед іншого, про визнання протиправним та скасувати Акт перевірки від 10.06.2025 № 30/101-К-2025.
Однак, згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних або юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, якщо предметом такого спору є оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчиняються ними у межах здійснення владних управлінських функцій.
При цьому підлягають оскарженню індивідуальні акти, тобто такі рішення суб'єкта владних повноважень, які мають юридичний характер, тобто породжують правові наслідки для визначеної особи - змінюють, створюють або припиняють її права чи обов'язки.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Натомість акт перевірки є виключно інформаційним документом, що не породжує безпосередніх юридичних наслідків, не є актом індивідуальної дії, а відтак - не може бути самостійним предметом оскарження в адміністративному суді.
Більше того, відповідно до положень ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для звернення до адміністративного суду є порушення прав, свобод або законних інтересів особи. Якщо ж оскаржуваний акт сам по собі не порушує прав позивача, не зумовлює виникнення обов'язків, то визнання його протиправним не сприятиме ефективному поновленню порушеного права, що суперечить меті адміністративного судочинства.
У такому випадку належним способом захисту прав особи є оскарження подальших рішень, ухвалених на підставі акта перевірки (наприклад, податкового повідомлення-рішення, припису, постанови тощо), якщо такі дійсно прийняті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 № 21-237а13, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 822/2087/17 та від 20.06.2018 у справі № 826/5608/17.
З огляду на те, що акт перевірки є лише проміжним документом, який не має ознак індивідуального акту в розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, не породжує, не змінює та не припиняє прав або обов'язків позивача, вимоги про визнання його протиправним та скасування не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з цим суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом:
- подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог у межах предметної юрисдикції адміністративного суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ухвалив:
Адміністративний позов Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дії та скасування рішення - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дії та скасування рішення - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.