про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2025 року м. Київ № 320/34885/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області, у якому просить суд:
- дії Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 44370884), що полягають у відмові здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахування та виплату державної соціальної допомоги з 23 липня 2024 року, визнати протиправними;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 44370884) здійснити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахування та виплату державної соціальної допомоги з 23 липня 2024 року по 07 листопада 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Разом з цим, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).
З наведеного убачається, що вичерпний перелік підстав відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору визначено частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір» і суд не має права відступати від положень вказаного закону.
Суд констатує, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на викладене, суд має можливість вирішити у спосіб, визначений наведеними нормами, питання щодо судового збору, у той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану позивача, які б дали змогу суду, враховуючи такі обставини, вирішити питання про відстрочення сплати позивачу судового збору, як того він просить, необхідно надати до суду довідку з податкової інспекції про доходи, отримані позивачем за останній рік до звернення до суду, та інші документи на розсуд позивача, що дадуть можливість суду повно та об'єктивно розглянути клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд зазначає, що позивачем не надано до заяви жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан за останній рік до звернення до суду перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, суд вважає клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн).
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а тому сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви, складає 1211,20 грн.
Таким чином, вказаний недолік позивачем може бути усунений у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору за вимоги немайнового характеру на суму 1211,20 грн або надати докази на підтвердження звільнення від його сплати.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.