18 липня 2025 року м. Київ Справа №320/4382/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у м. Києві
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду через представника з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати накази Головного управління національної поліції у місті Києві Національної поліції України № 1943 від 23.12.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького УП ГУНП у м. Києві» та № 35 о/с від 09.01.2025 «Про особовий склад», а саме накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів Позняки та Осокорки) Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 10.01.2025 по день ухвалення судового рішення.
Позивач вказав, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції відсутні, оскільки не доведено його вини та загалом факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Оскаржувані накази, на думку позивача, видані без повної, усебічної та об'єктивної перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди, а застосований вид дисциплінарного стягнення є непропорційним до встановленого дисциплінарною комісією проступку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
06.02.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив документ про сплату судового збору. У цій заяві позивач також вказав, що не що не скористався правом оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.
11.03.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що оскаржуваними наказами на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення, підставою чого стали встановлені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування обставини, а саме:
- позивач порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» п. 1, 6 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3, 2.4, 2.5, 8.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів, які регламентують діяльність поліції, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині заборони керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, невиконанні законних вимог поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством України щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння та зупинки транспортного засобу, за наявності у нього визначеного Законом обов'язку зупинити транспортний засіб та пройти освідування у ситуації, що склалася, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського;
- позивач не сприяв проведенню службового розслідування та встановленні обставин порушень як Правил дорожнього руху, так і службової дисципліни в цілому;
- обставини, які б пом'якшували відповідальність позивача відсутні, а обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку, з ознаками алкогольного сп'яніння.
02.04.2025 позивач надіслав відповідь на відзив, у якому вказав, що:
- відповідач не надав жодних належних та достовірних (доказів) відомостей, вчинення позивачем діяння, не сумісного з його посадою, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативного вплинуло на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства та жодного належного доказу на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо вказаної події та її негативного впливу на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, що в подальшому унеможливлювало службу позивача в поліції;
- якщо б дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування підійшла об'єктивно та неупереджено до аналізу та оцінки всіх доказів у своїй сукупності, з урахуванням всіх в тому числі і обставин, які пом'якшували відповідальність позивача, врахувала би його сумлінне ставлення до служби в поліції продовж 11 років, постійних заохочень та нагород за сумлінне виконання службових обов'язків, внески в обороноздатність держави при взаємодії Національної поліції України з Державною прикордонною службою України під час виконання бойових (спеціальних) завдань із збереженням дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, посилення охорони державного кордону України в період воєнного стану, умов вчинення дисциплінарного проступку, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, участь у дорожньо-транспортній пригоді у позаслужбовий час, то могла рекомендувати застосувати до позивача не найсуворіший вид дисциплінарного стягнення (звільнення).
08.04.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи із урахуванням певних обставин і не потребує наведення доказів неможливості застосування інших (більш м'яких) видів дисциплінарних стягнень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено, призначено судове засідання.
Ухвалою судового засідання 25.06.2025 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Фактичні обставини справи
На підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУНП у м. Києві) № 2178 від 22.11.2024 (строк проведення продовжено до 20.12.2024 наказом ГУНП у м. Києві № 2261 від 06.12.2024) дисциплінарна комісія провела службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції (далі - Дарницьке УП) ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_1 .
Як зазначено у висновку відповідного службового розслідування, дисциплінарною комісією були встановлені наступні обставини.
21.11.2024 до Управління головної інспекції ГУНП у м. Києві (далі - УГІ ГУНП у м. Києві) надійшла інформація про те, що 20.11.2024 о 22.45 автопатрулем Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Рубін-0352» у складі: командира взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу) Управління патрульної поліції у м. Києві (далі - УПП у м. Києві) капітана поліції Галки С. М. та інспектора взводу № 1 роти № 2 цього ж батальйону старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 по проспекту Гагаріна, 19, у м. Києві, було виявлено автомобіль «КІА К5», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 19.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), а саме керував автомобілем у темну пору доби не ввімкнувши фари ближнього світла.
На вимогу поліцейських зупинити транспортний засіб «KIA K5», водій не відреагував та продовжив рух. У зв'язку з цим, поліцейськими було прийнято рішення щодо переслідування вищевказаного автомобіля з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, із застосуванням спеціального звукового сигналу.
У ході переслідування, водій автомобіля «КІА К5» на неодноразові вимоги зупинити транспортний засіб не реагував та продовжив рух від Дарницької площі по Харківському шосе з прискоренням, здійснюючи виїзд на смугу зустрічного напрямку руху. На перехресті вул. Привокзальної та Харківського шосе у м. Києві, водій автомобіля «КІА К5» зупинився у заторі та поліцейський вищевказаного наряду намагався відчинити водійські двері, які виявилися заблокованими. Після спроби поліцейських відчинити двері, водій розпочав рух по Харківському шосе, здійснюючи виїзд на смугу зустрічного руху. На перехресті Харківського шосе та вул. Юрія Литвинського, водій автомобіля «КІА К5», виконуючи поворот ліворуч, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з електроопорою.
Підбігши до автомобіля «КІА К5», номерний знак НОМЕР_2 , поліцейські виявили за кермом вищевказаного автомобіля капітана поліції ОСОБА_1 , а на передньому пасажирському сидінні старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 7-го відділу 1-го управління Департаменту стратегічних, розслідувань Національної поліції України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 . У подальшому, ОСОБА_1 було затримано поліцейськими, а ОСОБА_3 з місця пригоди зник.
Під час перевірки документів у ОСОБА_1 поліцейськими було виявлено, що він перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв'язку з цим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці або в медичному закладі у лікаря-нарколога, від чого останній відмовився. Унаслідок ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правого надколінка зі зміщенням, не госпіталізувався. Інформація про отримання ушкоджень ОСОБА_3 не надходила.
20.11.2024 відомості про вказану подію зареєстровано в системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Дарницького УП ГУНП у м. Києві за № 6123 та 21.11.2024 за № 61242.
За порушення вимог пункту 2.5 ПДР відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 178512 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), про порушення пунктів 2.4, 8.9 «б» ПДР - серії ЕПР1 № 178519 - адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3517615 - адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Поряд з цим, адміністративні матеріали за ст. 124 КУпАП на місці події не складалися, оскільки ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності, стверджував, що за кермом був інший громадянин.
25.11.2024 за № 254778-2024 вказані матеріали скеровані до Управління патрульної поліції в м. Києві для прийняття рішення в межах компетенції.
10.12.2024 до УГІ ГУНП у м. Києві з УПП у м. Києві надійшли копії адміністративних матеріалів, складених відносно ОСОБА_1 та відеозапис вищевказаної події.
Вивченням копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3517615 з'ясовано, що 21.11.2024 о 02.06 у м. Києві на Харківському шосе, командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу) УПП у м. Києві капітан поліції Галка С. М., розглянув відносно ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, застосував до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн (п'ятсот десять гривень).
Поряд з цим, вивченням копій адміністративних протоколів серії № 178512 та № 178519 з'ясовано, що 21.11.2024 о 01.50 та о 02.00 у м. Києві на Харківському шосе, командир взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берегу) УПП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_4 склав їх відносно ОСОБА_1 . Останній мав при собі посвідчення водія серії НОМЕР_3 та керував транспортним засобом «КІА К5», номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно з фабулами вказаних протоколів установлено, що 20.11.2024 о 22.50 у м. Києві, Харківське шосе, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «КІА К5», номерний знак НОМЕР_2 , був учасником ДТП, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці чи у лікаря-нарколога, відмовився. Крім того, не виконав вимогу про зупинку Т3 подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив пункт 2.4, 8.9 «б» ПДР.
Для розгляду адміністративні матеріали за ст. 122-2 та ст. 130 КУпАП направлено, до Дарницького районного суду м. Києва.
Під час складання адміністративного матеріалу відносно капітана поліції ОСОБА_1 поліцейськими, відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Haціональну поліцію» та ст. 251 КУпАП, здійснювався відеозапис на нагрудну бодікамеру.
На отриманих з УПП у м. Києві двох дисках DVD-R міститься відеофайли «еxport-ea8су» та «export-jg1p1». У ході перегляду відеофайлу «export-jg1p1» встановлено, що зйомка здійснювалася на портативний відеореєстратор (бодікамеру) № 473891 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . На відео відображається подія, яка мала місце 20.11.2024 у період з 22.50 год. до 02.09 год. 21.11.2024.
Запис розпочинається з того, що поліцейські переслідують автомобіль. На 00:00:38 хв. (о 22:51:08 20/11/2024) відеозапису службовий автомобіль зупинився біля автомобіля «КТА К5», білого кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Поліцейський надав наказ водію вийти з автомобіля та намагався відчинити водійські дверцята. Однак двері були заблоковані та водій розпочав рух, виїхавши на смугу зустрічного руху. Поліцейські продовжили переслідувати автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Далі поліцейський запитує у іншого де вони проїжджають, після чого говорить, що все вже є. Службовий автомобіль зупиняється, автомобіль «КІА К5» стоїть на тротуарі, розбивши передню частину автомобіля об електроопору. Біля водійських дверей на асфальті лежав ОСОБА_1 та тримав себе за коліно. Поліцейські підбігли до автомобіля «КІА. К5» та відтягнули водія від автомобіля. Поліцейський запитав у водія чому він тікав, але ОСОБА_1 дізнавшись, що нагрудна камера поліцейського записує, відмовився повідомляти причину своєї втечі та своє прізвище. Запис закінчився на 00:06:43 (о 22:57:03).
Далі відображається зйомка, яка здійснювалася на портативний відеореєстратор (бодікамеру) № 473632 капітана поліції ОСОБА_4 . Відображається початок події, що описана вище. Поліцейський вийшов із водійського сидіння службового автомобіля та підбіг до автомобіля «КА К5» та наказав пасажиру автомобіля вийти з автомобіля, так як була небезпека загоряння автомобіля. Пасажир самостійно не міг вибратися, тому поліцейський попрохав допомоги перехожого витягти пасажира з салону автомобіля та відтягли його подалі від транспортного засобу. Поліцейські викликали на місце події карету швидкої медичної допомоги.
На 00:19:48 хв. (о 23:04:12) відеозапису на місце події прибула, швидка медична допомога. Коли лікар оглядала водія автомобіля «КІА К5», пасажир втік з місця події. На 00:33:42 хв. (о 23:17:56), відеозапису поліцейський підійшов до автомобіля швидкої медичної допомоги для з'ясування стану здоров'я водія, але лікар пояснила, що водій відмовляється від огляду та не називає свого прізвища. Далі ОСОБА_1 на питання лікаря як його прізвище відповів - ОСОБА_5 . Далі він сперечається з поліцейським та стверджує, що він перебував пасажиром в автомобілі. На 00:47:29 хв. (о 23:31:33) відеозапису поліцейський запитав у водія чи вживав він сьогодні спиртні напої, останній відповів, що вживав, але перебування за кермом заперечив. На 00:54:49 (о 23:38:43) відеозапису поліцейський підійшов до автомобіля швидкої медичної допомоги та запитав у ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», останній промовчав. На 00:57:05 хв. (0 23:40:59) відеозапису поліцейський повторно запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Останній навмисно не відповідав, не давав відповіді як поліцейським, так і лікарю. Запис зупиняється на 01:05:58 хв. (о 23:49:40) відеозапису та продовжується (о 01:19:14 21/11/2024) у медичному закладі, поліцейський знову запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Однак ОСОБА_1 поводив себе зухвало коли з'явився його вітчим.
Після прибуття до лікарні начальника сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції Олексієнка Романа Миколайовича та тимчасово виконуючого обов'язки начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковника поліції Калашника Тимура Володимировича, Грама А.С. продовжив сперечатися з патрульними поліцейськими та заперечував керування транспортним засобом «КА К5». Від огляду на стан сп'яніння останній відмовився.
ОСОБА_1 далі поводив себе неадекватно, постійно намагався з'ясувати яка година та стверджував, що він пасажир. Далі ОСОБА_1 на питання керівника розповісти обставини події, заперечив перебування за кермом та почав прохати надати йому листок паперу для написання рапорту про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
На 01:20:22 хв. (о 01:33:19) відеозапису поліцейський вчергове запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 почав запитувати чи має цей прилад відповідний сертифікат. Поліцейський повідомив останньому, що так прилад має сертифікат та почав його доставати. Далі ОСОБА_1 з метою уникнення адміністративної відповідальності почав звинувачувати поліцейських у крадіжці його документів з автомобіля. Поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 , що він ухиляється від огляду на стан сп'яніння та на нього будуть складені відповідні адміністративні матеріали.
ОСОБА_1 постійно перешкоджав поліцейським виконувати їх обов'язки, складати адміністративні матеріали та постійно звинувачував їх у порушенні його прав. На 01:39:39 хв. (о 01:52:26) відеозапису поліцейський довів Грамі А.С. зміст адміністративних матеріалів, однак останній продовжив сперечатися, від отримання копії протоколів та постанови, відмовився. Далі при спілкуванні з медичними працівниками назвав не свої анкетні дані. Поліцейський ще раз намагався довести до ОСОБА_1 зміст адміністративних матеріалів. Поряд з цим, останній далі сперечався, та вимагав надати йому докази.
У ході перегляду відеофайлу «export-ea8су» встановлено, що зйомка здійснювалася на портативний відеореєстратор (бодікамеру) № 765293 інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 . На відео зафіксовані аналогічні події, що описані вище.
Опитаний, у ході проведення службового розслідування, тимчасово виконуючий обов'язки командира роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у. м. Києві капітан поліці ОСОБА_4 пояснив, що 20.11.2024 близько 22.45 під час патрулювання по проспекту Гагаріна, 19, у м. Києві, їх екіпажем був помічений автомобіль «КІА К5», номерний знак НОМЕР_2 , водій якого у темну пору доби рухався без ближнього світла фар, та на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, поданого за допомогою жезла не відреагував та продовжив рух. Ними було прийнято рішення щодо переслідування вказаного автомобіля. Наздогнавши автомобіль на перехресті вул. Харківського шосе та вул. Привокзальної у м. Києві, його напарник старший лейтенант поліції ОСОБА_2 підійшов до автомобіля «КІА», постукав у водійське вікно та наказав водію припаркувати автомобіль праворуч. Водій не відреагував та продовжив рух виїжджаючи на смугу зустрічного руху, тим самим наражаючи інших водіїв на небезпеку. На перехресті вул. Харківського шосе та вул. Литвинського вони побачили як вказаний транспортний засіб здійснив зіткнення з електроопорою. З водійського місця вийшов невідомий на той час громадянин та впав біля автомобіля. Ними було відведено його в безпечне місце так як транспортний засіб був сильно розбитий. Крім того, було надано допомогу пасажиру даного ТЗ. У подальшому було викликано швидку медичну допомогу (далі - ШМД), по прибуттю якої водій називав себе різними прізвищами та іменами. Пізніше було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 , діючий працівник поліції. Працівниками ШМД ОСОБА_1 було доставлено до лікарні. На останнього складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ст. 122-2 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Опитаний інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_2 підтвердив відомості, викладені у поясненні капітана поліції ОСОБА_4 .
Опитаний капітан поліції ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення щодо події, яка мала місце 20.11.2024, посилаючись на ст. 63 Конституції України,
ОСОБА_1 не сприяв проведенню службового розслідування та встановленні обставин порушень як Правил дорожнього руху, так і службової дисципліни в цілому.
Поряд з цим, ОСОБА_1 , як поліцейський, зобов'язаний був діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відмова останнього від проходження медичного огляду, у повній мірі, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, свідчить про порушення ним службової дисципліни. Останнім вчинено суспільно небезпечне діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров'ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, невиконання вимог про зупинку транспортного засобу та руху по смузі зустрічного руху.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Порушення стало можливим унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Капітан поліції ОСОБА_1 , який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки поліцейським було скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив проступок, який підриває авторитет Національної поліції України.
Дисциплінарна комісія вважала, що обставини, які б пом'якшували відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 - відсутні. Разом з цим, дисциплінарною комісією визнано обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського вчинення дисциплінарного проступку, з ознаками алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 вчинив грубий дисциплінарний проступок, зокрема порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3, 2.4, 2.5, 8.9 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до службової характеристики наданої Дарницького УП ГУНП у м. Києві полковником поліції ОСОБА_7 , за період проходження служби в Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. При виконанні службових завдань рахується з особистим часом.
Відповідно до довідки заступника начальника відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , від 16.12.2024, капітан поліції ОСОБА_1 за період проходження служби в Національної поліції до дисциплінарної відповідальності не притягувався та заохочувався.
На підставі наведеного вище, дисциплінарною комісією рекомендовано за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Висновок службового розслідування 20.12.2024 затверджений начальником ГУНП у м. Києві.
Наказами Головного управління Національної поліції у місті Києві Національної поліції України № 1943 від 23.12.2024 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького УП ГУНП у м. Києві» та № 35 о/с від 09.01.2025 «Про особовий склад» позивача звільнено із служби в поліції.
Водночас адвокатом позивача направлено адвокатські запити до ГУНП у місті Києві № 17/01-2025 від 17.01.2025, № 24/01-2025 від 24.01.2025, № 18/02-2025 від 18.02.2025.
У відповідь на запит № 17/01-2025 від 17.01.2025 ГУНП у місті Києві повідомлено, що відповідно до облікових даних управління кадрового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження служби в поліції з 07.11.2015 по 22.12.2024 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, нагороджувався відомчою заохочувальною відзнакою Національної поліції України - медаллю « 10 років сумлінної служби» (наказ НПУ № 1156 о/с від 04.07.2024).
09.01.2025 ОСОБА_1 ознайомлений із наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 35 о/с від 09.01.2025 під підпис.
Під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 надавав пояснення, які оформленні відповідно до вимог пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018.
Водночас, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.03.2025 у справі № 753/23889/24 (набрала законної сили 14.03.2025) позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з накладенням адміністративного стягнення.
У вказаній постанові, суд визнав встановленими такі обставини.
20.11.2024 о 22 год 50 хв у м. Києві, вул. Харківське шосе, позивач, керуючи транспортним засобом «КІА К5», номерний знак НОМЕР_1 , був учасником ДТП з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці чи у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Також позивач не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискового маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив п. 2.4, 8.9 б ПДР України.
Крім того, позивач не вибрав безпечну швидкість для руху, не урахував дорожню обстановку під час виконання лівого повороту, не впорався із керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на електроопору, що призвело до пошкодження даного автомобіля та травмування водія, чим порушив п. 12.1, 10.1 ПДР України.
Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
Згідно із ч. 2 ст. 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 згаданого Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський повинен: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
За правилами ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За правилами ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 10 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частин 5 та 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відповідно до ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно із ч. 1, 3 стю 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями ч. 8 цієї ж статті передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Зміст правовідносин та оцінка аргументів учасників справи
У даній справі ключовим питанням є перевірка обґрунтованості висновків відповідача щодо порушення позивачем службової дисципліни, наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, а також правомірності проведення службового розслідування і прийняття оскаржуваних рішень.
В першу чергу суд відзначає, що частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вже було згадано, постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/23889/24 від 04.03.2025 (набрала законної сили 14.03.2025) позивача притягнено до адміністративної відповідальності.
Отже вказана постанова має преюдиційне значення в питанні діянь позивача, а саме в порушенні ним правил дорожнього руху, зокрема, у відмові в проходження огляну на стан сп'яніння.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, суд відзначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази, проте у даній справі такі не подані.
При цьому, враховуючи те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (постанова Верховного Суду у справі № 420/4977/20 від 22.09.2022).
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами, обставин встановлених у постанові від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, підтверджено скоєння проступку, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язком і вчинення дій, що підривають авторитет поліції, а також дотримання відповідачем приписів Порядку № 893 при проведенні службового розслідування.
Суд вважає, вірними висновки відповідача про те, що позивач:
- не забезпечив неухильного дотримання вимог Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху всупереч абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 Правил дорожнього руху України;
- не виконав вимогу зупинитися всупереч п. 2.4 Правил дорожнього руху України;
- не виконав вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим:
- не забезпечив неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського всупереч п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»;
- не дотримався Присяги поліцейського всупереч п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- не дотримався обов'язку, усвідомлюючи свою високу відповідальність дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки всупереч Присязі поліцейського;
- вчинив дії, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України всупереч п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- не спряв проведенню службового розслідування всупереч ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач стверджує, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції відсутні, його вина та загалом факт вчинення ним дисциплінарного проступку не доведені. Окрім того, позивач наголошує, що відповідач не надав жодних належних та достовірних (доказів) відомостей вчинення позивачем діяння, не сумісного з його посадою, що призвело до дискредитації звання поліцейського і негативного вплинуло на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства та жодного належного доказу на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо вказаної події та її негативного впливу на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, що в подальшому унеможливлювало службу позивача в поліції.
Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки вважає доведеним факт вчинення дій, що підривають авторитет поліції, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визнається дисциплінарним проступком.
Служба в Національній поліції, пов'язана насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби (постанова Верховного Суду у справі № 420/4977/20 від 22.09.2022).
Суд бере до уваги, що сама по собі відмова від виконання законних вимог поліцейського (невиконання вимоги зупинитися та вимоги пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння) принижує високе звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. З точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського порядку. Зазначене свідчить про дискредитацію звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 819/736/18 від 07.03.2019.
Позивач стверджує, що під час дорожньо-транспортної пригоди не здійснював службову діяльність, а отже за встановлені порушення на нього не може бути накладено дисциплінарне стягнення.
У цьому контексті суд бере до уваги те, що в силу специфіки і характеру функцій, покладених на органи Національної поліції, положеннями чинних законодавчих актів передбачено правила поведінки, дотримання яких вимагається від поліцейського незалежно від того, чи виконує він у цей момент свої службові обов'язки. Зокрема, це стосується принципів діяльності поліцейського, вимог, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських. Разом із цим, їх недотримання не виключає можливість кваліфікації цих дій уповноваженим органом як дисциплінарного проступку та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності (постанова Верховного Суду у справі № 420/13121/22 від 29.02.2024).
Отже, вчинення поліцейським вчинення дій, що підривають авторитет поліції є підставою для застосування до нього дисциплінарної відповідальності навіть, якщо такі дії вчинені не під час виконання службових обов'язків.
Також, позивач зазначає, що дисциплінарна комісія не врахувала факт отримання ним під час дорожньо-транспортної пригоди струсу головного мозку, який передбачає неминуще порушення функціонування головного мозку після травми, коли у постраждалого спостерігається сплутаність свідомості, дезорієнтація, порушення ходи або рівноваги, у зв'язку з чим останній після отриманих травм не міг адекватно сприймати ситуацію, що склалася, а саме вимоги поліцейських на вчинення тих чи інших дій.
Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки відсутність у позивача можливості внаслідок отриманих травм адекватно сприймати ситуацію, що склалася, а саме вимоги поліцейських пройти огляд стан алкогольного сп'яніння, свідчить про відсутність вини у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення та виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за відповідні дії згідно диспозиції відповідної частини статті 130 КУпАП .
Водночас постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/23889/24 від 04.03.2025 визнано вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідні доводи були (повинні були бути) предметом перевірки в адміністративній справі № 753/23889/24 від 04.03.2025.
Таким чином, факт усвідомленої відмови позивача від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановлений постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, а отже є обов'язковим для врахування у цій справі.
Допустимих доказів на противагу цьому позивачем не надано.
Щодо твердження позивача про те, що на нього накладено непропорційний вчиненому проступку вид дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.
Відповідач мотивував відповідний вид дисциплінарного стягнення тим, що позивач який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки поліцейським було скоєно проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, а відтак підірвав авторитет Національної поліції України.
При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (постанова Верховного Суду у справі № 420/13121/22 від 29.02.2024).
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи із урахуванням певних обставин і не потребує наведення доказів неможливості застосування інших (більш м'яких) видів дисциплінарних стягнень до особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 2140/1341/18 від 24.11.2020, № 826/4681/18 від 21.01.2021, № 160/11739/24 від 21.10.2024.
Довід позивача, про зазначення у висновку службового розслідування відомостей про відсутність у нього заохочень суд враховує, оскільки відомості про наявність таких містяться в матеріалах справи.
Також, враховуються покликання позивача на невірну інтерпретацію відповідачем службової характеристики позивача як посередньої.
Проте, визнання таких обставин пом'якшуючими відповідальність в розумінні ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту, а також врахування характеристик є по суті питанням дискреційних повноважень дисциплінарної комісії.
Поряд з цим, суд відзначає, що зазначена відповідачем обтяжуюча обставина - вчинення дисциплінарного проступку з ознаками алкогольного сп'яніння не передбачена в ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного Статуту, оскільки є іншим юридичним поняттям відносно «вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння».
Однак таке саме по собі не може бути підставою для визнання службового розслідування необ'єктивним і неправомірним.
Отже відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС).
Ч. 1 ст. 77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Приписами ст. 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже позовна заява до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 КАС.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Сас Є.В.