18 липня 2025 року м. Київ № 320/33592/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 06.03.2022 по 27.06.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки, одноразової грошової допомоги по звільненню, без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 визначених п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020;
зобов?язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»", в редакції чинній з 29.01.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов?язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 по 27.06.2023, грошової компенсації за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних місяців служби, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення з 06.04.2022 по день фактичної виплати.
Позивач вважає, що відповідач протиправно, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
28.05.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Позивач проходив службу у відповідача з 06.03.2022 по 27.06.2023.
Наказом командира Військової частини № НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 27.06.2023 № 188 позивача звільнено з військової служби.
Відповідно до довідки-розрахунку позивач дізнався, що відповідач розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом із тим, слід врахувати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким, зокрема, в п. 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції п. 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог п. 1 Приміток Додатку 1 та п. Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 по 01.09.2022 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу починаючи з 29.01.2020 в заниженому розмірі грошового забезпечення та інших виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, є протиправними.
З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 06.03.2022 по 27.06.2023 та інших проведених йому в цей період виплат, при нарахуванні яких враховується розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на на 01.01.2022 та 01.01.2023, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, на визначені в ст. 7 с. 3 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови № 704 в частині, шо не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Як наслідок суд дійшов висновку, що застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у 2022-2023 роках є протиправним.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахування та виплату втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за спірний період та по день фактичної виплати, із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у разі несвоєчасної виплати грошового забезпечення, повинна бути виплачена компенсація втрат доходу відповідно до діючого законодавства. При цьому, відповідач на виконання цього рішення ще не здійснив перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період. Суд зазначає, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуде в момент отримання доходу.
Враховуючи, що відповідач не здійснив ще ані перерахунку, ані виплати суми індексації грошового забезпечення на виконання цього рішення, тому відсутні підстави для застосування правових наслідків у випадку затримання строків виплати грошових доходів. Тому у задоволенні цієї вимоги належить відмовити.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення з 06.03.2022 по 27.06.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки, одноразової грошової допомоги по звільненню, без врахування посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 визначених п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»", в редакції чинній з 29.01.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 по 27.06.2023, грошової компенсації за 23 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних місяців служби, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти частин и позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.