про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
18 липня 2025 року м. Київ Справа № 320/36207/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ППД ВЛК № 1 при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
15.07.2025 ОСОБА_1 через свого представника Кисляк Юлію Станіславівну звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить суд:
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у фіктивному проведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ВЛК (без реального її проходження) та визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-0616-1734-4970-3 від 16.06.2025 року, щодо придатності ОСОБА_1 , до проходження військової служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині що стосується призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2025 року № 173 в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , в особі уповноважених осіб, виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зі списків особового складу військової частини.
16.07.2025 ОСОБА_1 через свого представника Кисляк Юлію Станіславівну через підсистему «Електронний суд» подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
Зупинення дії наказу Військовій частині НОМЕР_1 від 17.06.2025 року №173 в частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також будь-яким іншим органам державної влади, військовим частинам та службовим особам вчиняти дії щодо призову на військову службу, направлення до військових частин, проходження військово-лікарської комісії, призову за мобілізацією та інші дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 15.07.2025 представником Кисляк Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 було подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ППД ВЛК №1 при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги позивача обґрунтовані істотними порушеннями, допущеними ІНФОРМАЦІЯ_4 під час направлення та проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії в ППД ВЛК №1 при ІНФОРМАЦІЯ_2 , подальшого його призову до військової служби, що призвело до прийняття необґрунтованого наказу про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
23.06.2025 на адресу Військової частини НОМЕР_1 був надісланий адвокатський запит №ЮК-2357-04 стосовно надання інформацію та копії документів щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду та його зарахування до військової частини НОМЕР_1 .
07.07.2025 на адресу АО «АСТРЕЯ ОВС» надійшла відповідь від Військової частини НОМЕР_1 за вих. № 812/26198 від 25.06.2025.
Згідно наданих Військовою частиною НОМЕР_1 документів вбачається, що 16.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 взято на облік ОСОБА_1 та видано військовий квиток серії НОМЕР_3 .
16.06.2025 ППД ВЛК №1 при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову військово-лікарської комісії, яка оформлена у вигляді Довідки військово-лікарської комісії №2025-0616-1734-4970-3 від 16.06.2025.
17.06.2025 командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 173, яким було призначено ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та з 17 червня 2025 року зараховано до списків частини.
В пункт 9 розділу І «Відношення до військової служби» військового квитка серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_1 внесено запис, що «___»_______20___ року (без зазначення дати) на підставі УПУ № 65/2022 від 24.02.2022 р. «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України (СЗРУ). Даний запис засвідчений особистим підписом начальника та скріплений печаткою ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Одночасно, ІНФОРМАЦІЯ_4 в пункт 19 розділу І «Відношення до військової служби» військового квитка серії НОМЕР_3 внесено запис про присвоєння ОСОБА_1 військового звання та класу за спеціальністю, без зазначення дати на номера наказу. Даний запис також засвідчений особистим підписом начальника та скріплений печаткою ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В розділі VІ «Відмітки про військовий облік» військового квитка серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_1 проставлена відмітка (штамп) про прийняття на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 16.06.2025, що засвідчено підписом Відповідача 1.
Разом з тим, В розділі VІ «Відмітки про військовий облік» військового квитка серії НОМЕР_3 проставлена відмітка (штамп) про зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 «___»_______20___ року (без зазначення дати), що також засвідчено підписом Відповідача 1.
Частиною дванадцятою статті 2 Закону України Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом.
Пункт 7 розділу І «Відношення до військової служби» військового квитка серії НОМЕР_3 щодо прийняття Військової присяги не заповнений.
Отже, за таких обставин, можна прийти до висновку, що призов ОСОБА_1 на військову служби під час мобілізації, на особливий період не відбувся, тобто позивач вважається таким, що не був призваним на військову службу, оскільки у військово-обліковому документі відсутній запис про призов ОСОБА_1 у Збройні Сили України та про зняття останнього з обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Повідомляю суд, що 16.06.2025 року ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , як захисники Дроздова М.Г. прибули до ВЛК Подільського району м. Києва, з метою надання правової допомоги. У приміщення ВЛК Подільського району м. Києва представників не пустили. Невідома особа ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка не представилась і не пред'явила службове посвідчення повідомила що ОСОБА_1 дійсно знаходиться у приміщення ВЛК Подільського району м. Києва, але адвокатам заборонили доступ до нього.
За протиправними фактами, які відбулися 16.06.2025, а саме перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень Кіровим О.Ф. в інтересах ОСОБА_1 було подано слідчій СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві заяву про кримінальне правопорушення.
Листом Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 14.07.2025 № 2700982025 повідомлено, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100070001572 від 04.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України.
Частина тринадцята статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК.
Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення. Засідання ВЛК є правомочним для прийняття постанови ВЛК відповідно до цього Положення, якщо в ньому бере участь голова та не менше двох членів комісії.
Постанова ВЛК, яка оформлена Довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0616-1734-4970-3 від 16.06.2025, прийнята не колегіально, не більшістю голосів, а тому вважається не правомочною.
Згідно картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , комісія ВЛК, разом з головою, складаються з шести осіб. А тому, в даному випадку прийняття постанови ВЛК більшістю голосів буде вважатися лише за участі голови та трьох членів комісії.
Секретар ВЛК не має право голосувати.
Довідка військово-лікарської комісії № 2025-0616-1734-4970-3 від 16.06.2025 року не засвідчена підписами голови, членів та секретаря ВЛК, та не скріплена печаткою, не затверджена штатною ВЛК.
Підпис кожного лікаря та печатки ВЛК є гарантією достовірності та законності документа.
Відсутність цих елементів свідчить про те, що Довідка військово-лікарської комісії № 2025-0616-1734-4970-3 від 16.06.2025 року є недійсною або підробленою, тобто є очевидно протиправною.
Станом на 16.06.2025 року ОСОБА_1 було повних 41 років, однак картка обстеження та медичного огляду оформлена відносно нього без проведення виміру внутрішньоочного тиску, без дослідження крові на цукор, які є обов'язковими дослідженнями для осіб старше 40 років та є грубим порушенням пункту 3.4. глави 3 Розділу ІІ Положення № 402.
ОСОБА_1 визнано придатним без проведення жодного лабораторного та інструментального дослідження визначених пунктом 3.4. глави 3 Розділу ІІ Положення № 402, а саме: загального аналізу крові, загального аналізу сечі, серологічного аналізу крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневийантиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); щодо визначення групи крові та резус- належність, без проведення рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.
Картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 не містить інформації про проходження ОСОБА_1 медичного огляду у стоматолога, дерматолога, що є грубим порушенням пункту 3.2. глави 3 Розділу ІІ Положення № 402.
Проведення вище зазначених лабораторних та інструментальних досліджень є вкрай важливими для проведення медичного огляду, оскільки хворий може не знати про його інфікованим вірусом та в результаті наражати на небезпеку інших людей, особливо в період повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
При цьому, позивач має незадовільний стан здоров'я, періодично скаржиться на запаморочення, слабкість, головний біль, втому, порушення зору, біль у грудях, нудота, задишку. Позивач має нестабільний артеріальний тиск, що є небезпечним для здоров'я та мати летальні наслідки.
Тобто, стан здоров'я позивача не відповідає «повній придатності до військової служби».
На підставі наведеного, заявник звертав увагу суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, заявник у поданій заяві зазначає, що станом на момент звернення із позовом та з цією заявою, позивач ОСОБА_1 направлений до навчальної частини та проходить базову загальновійськову підготовку, призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, що підтверджується наказом Військової частини НОМЕР_1 .
Пунктом 95 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), військовозобов'язані, призванні на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу, направляються до навчальних частин (центрів) для проходження базової загальновійськової підготовки.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
Таким чином, існують підстави стверджувати, що Відповідачем 1 та Відповідачем 3 здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак йдеться про зміну його статусу з "військовозобов'язаного" на "військовослужбовця".
Стосовно співмірності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб бажаний для позивача, необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Відповідачу 1 вчиняти певні дії та зупинення дії наказу Відповідача 3 від 17.06.2025 року №173 до набрання законної сили рішенням, не змінює обсяг прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб.
Застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі або надання статусу «тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я», яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде істотно ускладнений.
Відтак, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
17.07.2025 представником Військової частини НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» зареєстровано заперечення на заяву про забезпечення позову, у якому представник вказує зокрема, що відповідно до статті 151 частини 3 пункту 10 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відтак, на час проходження заявником служби та на дату звернення до суду із клопотанням про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року (справа № 640/9167/19) по-перше: виходячи з процесуального закону, поряд з наявністю очевидних ознак протиправності рішення, яке оскаржується в судовому порядку, законодавець, як обов'язкову умову, для застосування заходів забезпечення позову, визначив існування, внаслідок цього, порушення прав або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням; а по-друге: значення вжитого законотворцем поняття «очевидні ознаки» необхідно розуміти як оціночну характеристику обставин, які сприймаються однозначно, є беззаперечними, не викликають жодних сумнівів й, не потребуючи оцінки доводів і аргументів позовної заяви, висловлених по суті спору, явно свідчать про протиправний характер адміністративного акту, який оскаржується до суду.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 11 березня 2021 року (справа № 640/23179/19), вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, незважаючи на те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Перевіривши зазначені у заяві доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку, що у поданій заяві не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Суд, окрім іншого, акцентує увагу й на тому, що очевидні ознаки протиправності рішення, дій бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що рішення, дії, бездіяльність відповідача явно суперечать вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Так, суд зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Військовій частині НОМЕР_1 від 17.06.2025 року №173 в частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також будь-яким іншим органам державної влади, військовим частинам та службовим особам вчиняти дії щодо призову на військову службу, направлення до військових частин, проходження військово-лікарської комісії, призову за мобілізацією та інші дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Слід відзначити, що відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Між тим позовна заява містить відомості про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Суд вважає, що заявником не продемонстровано, яким чином невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника у справі з позовними вимогами про визнання протиправним і скасування наказу про призов позивача, направлення його до військових частин.
Водночас суд враховує положення пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, та який станом на теперішній час триває.
Таким чином, з урахуванням долучених до заяви доказів, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для задоволення клопотання про застосування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику).
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Сас Є.В.