про відмову в задоволенні відводу судді
18 липня 2025 року справа № 640/1220/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,
У січні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії Контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 243 до Контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України №2291-о від 25.11.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 » і поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393), що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні у жовтні та листопаді 2021 лікарняних та перерахунку відпускних ОСОБА_1 , затримки у нарахуванні лікарняних та перерахунку відпускних за період з листопада 2021 року до 09 грудня 2021 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді у розмірі 656,29 гривень за кожен день прогулу, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 103 339,91 (сто три тисячі триста тридцять дев'ять гривень 91 коп.) гривень, що підлягали виплаті при звільненні, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки здійснення повного розрахунку, починаючи з 04.12.2021 i по день фактичного розрахунку з розрахунку середньоденної заробітної плати Позивача у розмірі 656,29 гривень, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 (суддя Шейко Т.І.) відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.03.2022.
10.02.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 (суддя Шейко Т.І.) закрито підготовче провадження по справі №640/1220/22 та призначено засідання для розгляду справи по суті на 16.08.222.
10.08.2022 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву про відвід судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 (суддя Шейко Т.І.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №640/1220/22 необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шейко Т.І. у справі №640/1220/22 для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.
17.08.2022 на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява від 13.08.2022 про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог).
У заяві від 13.08.2022 про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) ОСОБА_1 просить суд:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії Контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 243 до Контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України №2291-о від 25.11.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 " і поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393), що відповідає освіті, фаху і досвіду Ягмурової Тетяни Валеріївни, з 04 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні та виплаті у жовтні 2021 допомоги по тимчасовій непрацездатності та відпускних ОСОБА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді у розмірі 656,29 гривень за кожен день прогулу, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення чи працевлаштування на посаді в Державній податковій службі України у розмірі 583,37 гривень за кожен день прогулу та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 51 645,37 гривень (п'ятдесят одна тисяча шістсот сорок п'ять гривень 37 коп.), що підлягали виплаті при звільненні та середній заробіток за час затримки здійснення повного розрахунку з 03.12.2021 по день винесення рішення судом (з розрахунку 583,37 гривні за кожен день затримки у виплаті) та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 12834,14 грн та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат, визнаних судом.
Також 17.08.2022 на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 (суддя Смолій І.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шейко Т.І., відмовлено.
06.09.2022 суддею Шейко Т.І. відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про самовідвід від розгляду справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 (суддя Шейко Т.І.) заяву судді Шейко Т.І. про самовідвід від розгляду адміністративної справи №640/1220/22 задоволено, відведено суддю Шейко Т.І. від розгляду адміністративної справи №640/1220/22, передано адміністративну справу №640/1220/22 для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 (суддя Клочкова Н.В.) прийнято адміністративну справу до провадження судді Клочкової Н.В., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 (суддя Клочкова Н.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в адміністративній справі № 640/1220/22 відмовлено.
09.01.2023 позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №640/1220/22 повернуто скаржнику.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» № 254 та набрав чинності 15.12.2022.
26.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 № 02.3-07/640/1220/22/35153/2023 надійшли матеріали адміністративної справи № 640/1220/22.
26.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 прийнято адміністративну справу № 640/1220/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 24.06.2025.
02.05.2025 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.
11.06.2025 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про виключення з числа представників адвоката Романаускаса Володимира АО «Тріолекс».
12.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну територіальної підсудності, в якій остання просить суд:
- змінити територіальну підсудність справи та передати її для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду;
- розглянути цю заяву до 24.06.2025 дати призначеного засідання;
- припинити розгляд справи по суті до ухвалення рішення щодо цієї заяви;
- врахувати обставини позивача як вимушено переміщеної особи, матері неповнолітніх дітей, яка перебуває під захистом іншої держави та не може безпечно прибути в Київ до будинку, який зазнав ушкоджень та до суду, який знаходиться у місті постійних обстрілів.
У підготовче судове засідання 24.06.2025 з'явився представник відповідача. Позивач у підготовче судове засідання 24.06.2025 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
При цьому, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без її участі, подана позивачем через підсистему «Електронний суд» 10.10.2022 (т. 2, а.с.146).
Враховуючи те, що суддя Кушнова А.О. перебувала в основній щорічній відпустці у період з 30.05.2025 по 23.06.2025 включно, докази у справі, а саме клопотання позивача від 11.06.2025 про виключення з числа представників адвоката Романаускаса Володимира АО «Тріолекс» та клопотання від 12.06.2025 про зміну територіальної підсудності справи, передано судді Кушновій А.А. канцелярією суду 24.06.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду відмовлено.
У підготовчому судовому засіданні 24.06.2025 судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача, подані 02.05.2025 через підсистему «Електронний суд».
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку із наведеним ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відкладено підготовче судове засідання на 08.07.2025 о 12:00 год.
Разом з цим, у окресленій ухвалі судом роз'яснено позивачу про можливість подання заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відповідно до статті 195 КАС України та повідомлено, що розгляд питання про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову від 13.08.2022 судом не здійснювався.
03.07.2025 на офіційну електронну адресу позивачем подано заяву про відвід судді (далі - заява).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим.
Ухвалено матеріали адміністративної справи №640/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 КАС України.
Згідно з частиною третьою та частиною четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, у зв'язку з визнанням ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відводу судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим, заява про такий відвід розподілена на суддю Горобцову Я.В. для її розгляду в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 (суддя Горобцова Я.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі
№ 640/1220/22 відмовлено.
08.07.2025 на офіційну електронну адресу суду позивачем подано повторну заяву про відвід судді (далі - повторна заява).
Підготовче судове засідання, призначене на 08.07.2025 о 12:00 год., знято з розгляду у зв'язку з надходженням повторної заяви позивача про відвід судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №640/1220/22 необґрунтованим.
Матеріали адміністративної справи №640/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025, у зв'язку з визнанням ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 відводу судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим, заява про такий відвід розподілена на суддю Парненко В.С. для її розгляду в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 (суддя Парненко В.С.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 відмовлено.
Разом з цим 15.07.2025 (зареєстровано судом 16.07.2025) через підсистему «Електронний суд» позивачем подано втретє заяву про відвід судді Кушнової А.О. на підставі нововиявлених обставини (далі - заява від 15.07.2025).
Підставами відводу в заяві від 15.07.2025 заявником визначено такі обставини (орфографія та пунктуація автора збережені): «Надані мені документи мають суттєві процесуальними вади - протоколи без підписів, ухвали без мотивації, аудіозаписи без КЕП - що унеможливлює їх подальше використання як належних доказів. Фрагментарний і необ'єктивний розгляд клопотань та доказів, розгляд справи без моєї участі за неактуальною заявою яка вже втратила свою чинність, що свідчить про відсутність повного і об'єктивного аналізу матеріалів справи суддею. Розгляд моїх клопотань без урахування у сукупності та упереджене тлумачення доказів. Ігнорування мого клопотання від 18.06.2025 про долучення доказу реєстрації мого місця проживання в Німеччині - взагалі не розглянуто. Розгляд заяви про зміну територіальної підсудності відбувся без розгляду та оцінки доданих до цієї заяви 10 доказів.».
Заявник вважає, що судом надаються позивачу документи з затримкою, в непридатному вигляді навмисно, аби унеможливити право позивача на захист. За твердженням позивача всі ці обставини підтверджують, що суд свідомо затягує право позивача на ознайомлення з матеріалами справи та обмежує процесуальну участь позивача, що своєю чергою викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Вирішуючи подану заяву про відвід від 15.07.2025 судді Кушнової А.О., суд враховує наступне.
Згідно із статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до статей 8, 9 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частина перша статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 5 КАС України наголошує на тому, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у спосіб, який визначений законом.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою та другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Між тим час частиною першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Така правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 23 грудня 2019 року у справі №9901/526/19.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
Слід зазначити, що відвід повинен бути належно вмотивованим, як того вимагає стаття 39 КАС України, тобто ґрунтуватись на об'єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв'язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.
Усі інші обставини, які перебувають поза зв'язком із справою та судом, який її розглядає, не можуть і не повинні братись до уваги під час вирішення питання про відвід судді (суду) від участі у розгляді справи, оскільки відвід судді (суду) у справі як процесуальна гарантія забезпечення безсторонності та об'єктивності суду, має бути спрямований на виконання саме тієї мети, яка закладена у цьому інституті.
Відвід судді (суду) не повинен бути безпідставним і заявлятись лише з формальних причин, інакше його задоволення за вказаних умов неминуче призведе до порушення задекларованих у процесуальному законі засад (принципів) адміністративного судочинства, зокрема, таких як верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 9 частини третьої статті 2 КАС України), незмінюваність складу суду (статті 31, 35 цього Кодексу).
Саме тому не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (суд) під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може зашкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Варто зазначити, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 990/12/25.
Аналізуючи зміст заяви позивача про відвід судді від 15.07.2025, суд зазначає наступне.
Щодо порушення при складанні та оформленні протоколу судового засідання, зокрема, стосовно обставин складання протоколу судового засідання від 24.06.2025 з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 46 КАС України: не підписання такого протоколу суддею та секретарем, що порушує вимоги частини шостої статті 246 КАС України; долучення аудіофайлу, не підписаного кваліфікованим електронним підписом, що порушує вимоги Закону України «Про електронні документи» та зазначення в протоколі судового засідання від 24.06.2025 про здійснення відеозапису засідання, який фактично відсутній, суд зауважує про таке.
Суд зазначає, що стаття 46 КАС України, на яку посилається позивач у заяві про відвід судді, стосується визначення того, хто є сторонами у справі. Частина восьма статті 46 КАС України в статті 46 КАС України відсутня та не регулює взагалі питання строків складання протоколу судового засідання.
Між тим відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Згідно з частиною другою статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
Технічний запис та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 3 ст. 229 КАС України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Абзацом першим та другим пункту 37 Положення регламентовано, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Згідно з абзацом другим та абзацом третім пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.
Відповідно до абзацу першого пункту 52 Положення після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).
Здійснивши перевірку обставин виконання секретарем судового засідання обов'язку підписання кваліфікованим електронним підписом протоколу судового засідання від 24.06.2025, судом встановлено, що останній підписаний 24.06.2025 о 17:59:33.
Суд звертає увагу позивача, що для перевірки наявності кваліфікованого підпису протоколу судового засідання від 24.06.2025, останньому слід скористатися сайтом ВКЗ за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.
Також, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на відсутність відеозапису судового засідання, не зважаючи на те, що в протоколі судового засідання від 24.06.2025 міститься посилання на здійснення відеозапису.
Наведене мотивовано тим, що в силу абзацу першого пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
Отже, під час судового засідання, яке відбулося 24.06.2025, було використано підсистему відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судового засідання, що проводиться без застосування режиму відеоконференції.
Про вказані обставини може свідчить й той факт, що зала судових засідань 1112 Київського окружного адміністративного суду, в якій проводилося підготовче судове засідання 24.06.2025, не обладнана системою ВКЗ для здійснення режиму відеоконференції.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що порядок участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасників справи врегульовано положеннями статті 195 КАС України.
Згідно з частиною другою та третьою статті 195 КАС України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Суд наголошує, що судове засідання 24.06.2025 не проводилося в режимі відеоконференції. Отже твердження позивача в наведеній частині є помилковими.
Також суд відмічає, що відповідно до частини третьої статті 230 КАС України протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Як вже було вказано судом вище, протокол судового засідання від 24.06.2025 підписаний секретарем судового засідання Фастівщук А.Г. електронним цифровим підписом 24.06.2025 о 17:59:33 та долучений до матеріалів справи. Відтак доводи заявника про порушення строків складання та підписання протоколу судового засідання є необґрунтованими
Що ж стосується тверджень заявника про долучення аудіофайлу, не підписаного кваліфікованим електронним підписом, що порушує вимоги Закону України «Про електронні документи», суд звертає увагу на таке.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 10 КАС України офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 53 та пункту 54 Положення технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.
У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.
У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.
Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС.
Приписи Положення не визначають необхідність підписання аудіо файлу (технічного запису) судового засідання електронним цифровим підписом.
Резюмуючи наведене, суд приходить до висновку, що доводи позивача в частині зауважень до протоколу судового засідання, які оцінені вище, є безпідставними, помилковими та необґрунтованими та не можуть бути підставою для відводу судді.
Стосовно фрагментарного і необ'єктивного розгляду клопотань та доказів.
Так заявник стверджує, що заява від 15.06.2025 про розгляд справи за місцем проживання позивача була формально розглянута вже після проголошення усної ухвали, а заява від 18.06.2025 про долучення доказів узагалі не була розглянута судом.
Позивач зазначає, що окреслені заяви стосуються єдиного процесуального питання - підсудності - але суд розглядав їх окремо, без урахування у сукупності, що порушує принцип повноти судового розгляду.
З приводу окресленого, суд вважає за доцільне звернути увагу на такі обставини.
По-перше, в матеріалах справи наявна заява позивача про зміну територіальної підсудності, сформована в системі «Електронний суд» 12.06.2025 та зареєстрована судом 16.06.2025 (т. 4, а.с. 31-48).
Також в матеріалах справи містяться клопотання позивача про долучення доказів, сформоване в підсистемі «Електронний суд» 15.06.2025 (зареєстровано судом 16.06.2025) (т. 4, а.с. 49-52) та клопотання про долучення доказів, сформоване в підсистемі «Електронний суд» 18.06.2025 (зареєстровано судом 19.06.2025) (т. 4, а.с. 53-55).
По-друге, вказані документи долучені до матеріалів справи, а не відображення в протоколі судового засідання від 24.06.2025 інформації, зокрема, щодо долучення документів, доданих позивачем до клопотання про долучення доказів від 18.06.2025, не свідчить про неупередженість та необ'єктивність судді при розгляді даної адміністративної справи. До загаданого клопотання позивачем долучено реєстраційну картку місця реєстрації в Німеччині та копію посвідки на тимчасове проживання в Німеччині.
Суд вважає за необхідне наголосити, що твердження заявника про формальний розгляд заяви від 15.06.2025 є виключно позицією заявника та фактично висловленням ним незгоди з ухвалою суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду.
Також не можуть бути підставами для відводу суду посилання позивача на невмотивованість ухвали суду від 24.06.2025, оскільки останні є фактично незгодою заявника з процесуальним рішенням суду.
Суд наголошує, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 зазначено, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним рішенням суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
При цьому, судом роз'яснено, що в силу вимог частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд акцентує увагу на тому, що здійснюючи оцінку балансу ризиків між обставинами повідомленими заявником у заяві про відвід та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.
Суд висновує з того, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Однак, зазначене не свідчить про те, що учасники мають право на зловживання правом на відвід судді та свавільнно його заявляти. На переконання суду, кожен випадок відводу з підстав, які є "завідомо" безпідставними, повинен бути оцінений на наявність ознак зловживання процесуальними права. Надаючи інтерпретацію терміну "завідомо", суд виходить з того, що відвід є завідомо безпідставним, якщо він мотивований підставою, яка в силу прямої вказівки закону виключає можливість учасникам заявити такий відвід (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Суд звертає увагу, що позивачем втретє заявлено відвід судді саме з підстав, передбачених частиною четвертою статті 36 КАС України.
Також не можливо оминути увагою і ті обставини, що у заяві про відвід від 15.07.2025 позивач втретє, як підставу для відводу визначає обставини не надання їй письмової ухвали суду від 24.06.2025.
Варто відмітити, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025, судом детально роз'яснено заявнику положення статей 243, 248 КАС України.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 повторно роз'яснено заявнику положення статей 243, 248 КАС України та наголошено, що ухвала суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду є протокольною, тобто такою, що постановлена судом без оформлення як окремим документом.
Отже посилання позивача в цій частині не можуть бути визначені, як обґрунтовані підстави для відводу судді Кушнової А.О. від розгляду адміністративної справи № 640/1222/20.
Стосовно відсутності повного і об'єктивного аналізу матеріалів справи, зокрема в частині розгляду судом адміністративної справи без участі позивача з помилковою оцінкою судом наявного в матеріалах справи клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, слід зауважити наступне.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 судом зазначено, що згідно з частиною першою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Частиною третьою статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Станом на час проведення підготовчого засідання - 24.06.2025 у Київському окружному адміністративному суді не зареєстровано клопотання позивача про відкликання заяви про розгляд адміністративної справи № 640/1220/20 за її відсутності.
Крім цього, суд зауважує, що твердження позивача у заяві про відвід від 15.07.2025 про те, що заява про розгляд справи без її участі від 10.10.2022 (т. 2, а.с. 146) стосувалась виключно одного судового засідання - 11.10.2022 о 11:45, не відповідає фактичному змісту такої заяви, оскільки абзацом третім цієї заяви позивач просила суд, зокрема, розглянути справу без її участі у порядку письмового провадження.
Відтак, розгляд в судовому засіданні 24.06.2025 клопотання позивача про зміну територіальної підсудності від 12.06.2025 без участі позивача, за наявності клопотання про розгляд справи за її відсутності та без повідомлення ОСОБА_1 про відкликання такої заяви, не свідчить про наявність особистої упередженості судді Кушнової А.О. при розгляді даної адміністративної справи.
Інші підстави відводу, визначені позивачем у заяві про відвід від 15.07.2025, стосуються зауважень до протоколу судового засідання від 24.06.2025.
Крім цього щодо зауважень стосовно технічного запису та протоколу судового засідання від 24.06.2025 року № 4739182, суд зауважує наступне.
Згідно з частиною першою статті 231 КАС України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.
Відповідно частини другої та частини третьої статті 231 КАС України головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду розгляд зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання може здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.
Суд наголошує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.
За таких обставин, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року по справі № 320/7112/21.
Відтак, суд втретє звертає увагу позивача, що всі подані нею клопотання, у тому числі зауваження до протоколу судового засідання від 24.06.2025, не можуть бути розглянуті до вирішення питання про відвід судді Кушнової А.О. від розгляду адміністративної справи №640/1220/20.
Разом з цим, суд вважає за доцільне окремо вказати, що системний аналіз поданих заяв позивачем про відвід судді Кушнової А.О. від розгляду адміністративної справи № 640/1222/20, на переконання суду, свідчить про те, що позивач заявляє відвід судді Кушновій А.О. втретє, фактично з аналогічних підстав у різному інтерпретуванні незгоди позивача з протокольною ухвалою суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду.
Інших обставин, які б могли викликати сумніви в необ'єктивності і упередженості судді Кушнової А.О., заявником не наведено.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 15.07.2025 (зареєстрована судом 16.07.2025) про відвід судді Кушнової А.О. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою та частиною четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У зв'язку з визнанням відводу необґрунтованим заява підлягає передачі на розгляд іншому судді.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №640/1220/22 необґрунтованим.
2. Матеріали адміністративної справи №640/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.