18 липня 2025 року м.Київ справа №320/47488/24
Київський окружний адміністративний суд, колегіально, в складі головуючої судді Терлецької О.О., судей Леонтовича А.М., Лисенко В.І. розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Екта", про визнання протиправним та скасування рішення , зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Національного банку України (ідентифікаційний код 00032106, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9) та державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Тетяни Володимирівни (місцезнаходження: 03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 97), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Екта" (ідентифікаційний код 42509958, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 5, корпус 2, літера В1), - про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 08.01.2025 Київським окружним адміністративним судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 16.01.2025, було визначено склад суду для розгляду справи по суті у складі суддів Донець В.А. (головуючий), Марич Є.В., Лиска І.Г.
Протоколом повторного розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді у справі, справу було перерозподілено на склад колегії суддів Терлецька О.О. (головуючий), Леонтович А.М., Лисенко В.І.
Відповідно до пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач зменшив позовні вимоги без зміни підстав позову ще до вирішення судом питання про відкриття провадження у справі і підтримує наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 № 189-рш «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг»; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 № 190-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у ТОВАРИСТВІ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» та відсторонення органів управління ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» від управління»; 3) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Т.В. про внесення запису №1000701070014078380 від 07.06.2024 р. про зміну керівника юридичної особи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві, відповіді на відзив позивач вказав, що встановлене НБУ порушення нормативу платоспроможності та достатності капіталу усунуто ТДВ «СК ЕКТА» станом на 31.12.2023, тобто вже до застосування заходів впливу, що нівелює саме призначення заходів впливу за метою правового регулювання. Окрім того в письмових обґрунтуваннях представник позивачів вказує на протиправність та не відповідність чинному законодавству оскаржуваних індивідуальних актів.
Відповідач-1 (Національний банк України, НБУ) заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своїх заперечень НБУ зазначиву відзиві та запереченні на відповідь на відзив, що оскаржувані індивідуальні акти були прийняті в межах повноважень та з повним дотриманням вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини. Також НБУ у відзиві наголошував на безпідставності доводів позивача про те, що показник IBNR, який помилково розраховувався ТВД «СК «ЕКТА» методом фіксованого відсотка замість актуарних методів, перерахований (відкоригований) не був. Також НБУ вказував, що, відповідно до вимог Положення №850, якщо норматив має бути дотриманий станом на кожен день, то забезпечення його дотримання після інспекційної перевірки не може вважатись фактом усунення порушення, оскільки вимога щодо дотримання нормативу є щоденною, порушення в минулому періоді не можна виправити ретроспективно, навіть якщо норматив виконується на момент інспекційної перевірки або після її завершення.
22.01.2025 від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказу усправі - висновку судового експерта за результатами проведення економічногодослідження № 27-12/01-24 від 27.12.2024 (далі - Висновок експерта). Відповідач-1 подавав письмове заперечення проти залучення такого висновку як доказу у справі. Дослідивши обґрунтування обох сторін, суд дійшов висновку про неможливість залучення висновку експерта як доказу у справі у зв'язку з наступним. Згаданий висновок був підготований без надання обґрунтування позивачем необхідності проведення судової експертизи в позасудовому порядку та без можливості дотримання порядку погодження питань експерту з всіма учасниками судової справи, що нівелює повноту та об'єктивність такого висновку. Окрім того, питання, поставлені позивачем експерту містять звернення щодо оцінки документів як доказів щодо певних обставин справи, що є за своєю суттю правовою оцінкою і виключною компетенцією суду. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.101 КАС України, - предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Як наслідок, суд відхиляє клопотання позивача про долучення висновку експерта, виготовленого в позасудовому порядку як доказу по справі.
У відзиві НБУ звернувся також до суду з клопотанням про проведення судового засідання в закритому режимі, посилаючись на використання банківської інформації, яка є таємною, в розумінні термінів ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме - звіт про інспекційну перевірку ТОВ «СК «ЕКТА» №28-0012/5367/ТФП. Однак дане клопотання є не мотивоване відносно порядку проведення закритого слухання судової справи, а не оцінки судом конкретного документу як доказу у справі, - тому суд залишив дане клопотання без задоволення.
Третя особа по справі без самостійний вимог на стороні позивача подала письмові пояснення, в яких підтримала аргументи позивача, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В порядку задоволення клопотання учасників справи в судовому засіданні 17.07.2025 про перехід до письмового порядку розгляду справи, суд виніс протокольну ухвалу про перехід до письмового порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» (далі - «Страхова компанія «Екта») є юридичною особою, створеною та зареєстрованою за законодавством України, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Учасниками «Страхової компанії «Екта» є позивачі у справі та третя особа 1, що підтверджується витягом з ЄДР, із частками: ОСОБА_1 - 24 542 100,00 або 66,33 %; ОСОБА_4 - 12 087 900,00 або 32,67 %; Лотоцький А.М. - 370 000,00 або 1 %.
Відповідно до наказу Національного банку України (далі - НБУ) від 07.12.2023 р. № 1246-но (зі змінами) «Про організацію проведення позапланової інспекційної перевірки ТДВ «СК «ЕКТА» у «Страховій компанії «Екта» було проведено позапланову інспекційну перевірку з 08.12.2023 р. по 25.12.2023 р. станом на 08.12.2023 р. за період з 29.06.2023 р. до 07.12.2023 р. (включно) з питань, зазначених в наказі.
За результатом перевірки НБУ встановив порушення «Страховою компанією «Екта» вимог законодавства України, що регулюють діяльність з надання небанківських фінансових послуг на час вчинення порушень, зокрема:
1) п. 168 гл. 15 розділу ІІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 24.12.2021 р. № 153 (зі змінами, надалі - Положення № 153), чинного на час вчинення порушення, у частині недотримання обов'язку протягом строку дії ліцензій до повного виконання зобов'язань за договорами з надання фінансових послуг забезпечувати дотримання встановленого обов'язкового нормативу платоспроможності та достатності капіталу (далі - НПДК);
2) абзацу першого пункту 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІІ Положення про обов'язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 07.06.2018 р. № 850 (надалі - Положення № 850), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2018 р. за № 782/32234 (зі змінами), у частині недотримання обов'язку на будь-яку дату дотримуватись НПДК.
Перевіркою встановлено, що «Страхова компанія «Екта» не дотримувалась НПДК станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р., про що було вказано НБУ у Довідці про перевірку від 22.12.2023 р. № 28-0012/2498/ДСК та Звіті про інспекційну перевірку (надіслано страховику з листом від 23.01.2024 р. № 28-0012/5367/ТФП).
У зв'язку з тим, що порушення «Страховою компанією «Екта» п. 168 глави 15 розділу II Положення № 153 було повторним на підставі п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі - Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання») НБУ прийняв спірні рішення.
19.08.2022 р. № 21/997-рк Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг тимчасово зупинив «Страховій компанії «Екта» ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у зв'язку з порушенням п. 168 гл. 15 розділу II Положення № 153, п. 3 р. I та п. 1 розділу V Положення № 850 в частині недотримання НПДК станом на 31.03.2022 р.
21.10.2022 р. у зв'язку з усуненням «Страховою компанією «Екта» порушень Комітет прийняв рішення № 21/1345-рк про поновлення дії ліцензій.
Як убачається із оскаржуваного рішення від 04.06.2024 р. № 189-рш у ході інспекційної перевірки НБУ встановлено, що «Страхова компанія «Екта» недоформувала страхові резерви через врахування некоректного розміру середнього збитку, неврахування орієнтованого розміру збитку, який міститься в наданих страхувальником документах, незбільшення розміру RBNS на 3% витрат на врегулювання збитків.
Інспекційна група здійснила перерахунок RBNS станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р., в результаті чого виник дефіцит прийнятних активів для дотримання НПДК на вказані дати.
«Страхова компанія «Екта» листом від 20.12.2023 р. № 20122023_1 повідомила НБУ, що цей дефіцит був незначний порівняно із загальним обсягом прийнятних активів та становив 2,6 % станом на 30.09.2023 р. та 3,4 % станом на 07.12.2023 р.
За наслідками отримання від НБУ вимог щодо виявлених у ході перевірки порушень «Страхова компанія «Екта» надсилала до НБУ ряд листів із письмовими поясненнями та інформацією, в яких вказувалось, що компанією:
1) За період з 29.06.2023 р. до 07.12.2023 р. (включно) формуються страхові резерви у достатньому розмірі, відсутні випадки порушень фінансових нормативів (лист від 08.12.2023 р.).
2) Вжито заходів з метою усунення виявлених порушень (лист від 27.12.2023 р.).
3) Зменшено резерв заявлених збитків станом на кінець дня 07.12.2023 р. та 31.12.2023 р., тому порушення НПДК на всі звітні дати усунуто (лист від 08.02.2024 р.).
4) Подано до НБУ звітність із відображенням дотримання нормативу НПДК, яка була прийнята НБУ (лист від 27.02.2024 р.).
5) Виконано та усунуто у повному обсязі виявлені під час перевірки порушення і недоліки за кожним пунктом Звіту про інспекційну перевірку, зокрема щодо НПДК (лист від 01.03.2024 р.).
6) Дотримуються обов'язкові фінансові нормативи та планується подальше збільшення прийнятних активів у силу нових вимог нормативно-правових актів НБУ, які вступили в дію з 01.01.2024 року.
7) Виконано виявлені порушення та недоліки (лист від 03.04.2024 р.).
Крім цього у спірному рішенні від 04.06.2024 № 189-рш НБУ також посилається на те, що «Страхова компанія «Екта» регулярно купувала, набувала (отримувала) активи, що не належать до прийнятних активів, і відповідно зменшився обсяг прийнятних активів, що мало наслідком недотримання НПДК. Зазначені обставини не підтверджуються доказами у справі.
Позивачі, вважаючи рішення Правління НБУ від 04.06.2024 р. № 189-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» та рішення Правління НБУ від 04.06.2024 р. № 190-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» від управління» протиправними, звернулись до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України (ст. 2 Закону України «Про Національний банк України»).
НБУ відповідно до п. 8-1) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та іншими законами України.
Статтею 15 Закону України «Про Національний банк України» до повноважень Правління НБУ зокрема віднесено прийняття рішення щодо державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринках капіталу).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання» одними із форм державного регулювання ринків фінансових послуг є: нагляд за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім клієнтів); застосування органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, заходів впливу.
За змістом ст. 21 цього Закону органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо ринків небанківських фінансових послуг, є НБУ.
У разі порушення законодавства про фінансові послуги (крім законодавства, що регулює діяльність на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійну діяльність на фондовому ринку та діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення), нормативно-правових актів НБУ має право застосовувати заходи впливу та накладати адміністративні стягнення (п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання»).
НБУ в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів НБУ (ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання).
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 38-1 вказаного Закону підставою відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг є повторне порушення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензійних умов вважається вчинення протягом двох років з дня видання Національним банком України розпорядження, рішення про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке рішення (розпорядження).
Відповідно до п. 18 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» надавачі фінансових послуг, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень. Рішення про застосування до таких осіб заходів впливу приймається Національним банком України у порядку, визначеному законодавством, що діяло на день прийняття відповідного рішення.
Відповідно до Положення № 850 страховик зобов'язаний на будь-яку дату дотримуватись НПДК (п. 3 Розділ І), який у свою чергу визначається як сума прийнятних активів, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів (далі - НОА), що закріплено у Розділі ІІІ Положення.
Прийнятними активами є сукупна вартість активів страховика в національній валюті, що визначається за балансовою вартістю (якщо інше не передбачено Положенням). Ці активи повинні відповідати критеріям ліквідності, прибутковості та якості (п. 1 Розділу ІІ Положення).
Згідно з ч. 1 Розділу ІІІ Положення № 850 НПДК не може бути меншим за показник нормативного обсягу активів, який обраховується за формулою: З + НЗП (З - (зобов'язання) - величина довгострокових і поточних зобов'язань/забезпечень, що розраховується згідно із законодавством та є сумарною величиною розділів ІІ-ІV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан). Форма і склад статей Звіту визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, далі - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1), а НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується згідно із законодавством.
До складу зобов'язань входять: довгострокові зобов'язання і забезпечення; поточні зобов'язання і забезпечення; зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу та групами вибуття (додатки Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1).
Особливу увагу займають страхові резерви, які включаються до довгострокових забезпечень.
За змістом п. 1 Розділу ІІ Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженої Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.12.2004 р. № 3104 (далі - Методика) до них відносяться: (1) незароблені премії (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату; (2) збитки, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.
Показник зобов'язань складається з резерву збитків або резерву належних виплат, які у свою чергу формуються з резерву заявлених, але невиплачених збитків (RBNS) та резерву збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR), що відповідає п. 1 Розділу IV та Розділу V Методики.
Отже, дотримання НПДК оцінюється шляхом порівняння суми прийнятних активів із показником НОА. У разі, якщо прийнятні активи менші за НОА, виникає дефіцит прийнятних активів. Це свідчить про недотримання нормативів платоспроможності.
Спірні правовідносини у справі пов'язані із тим, що Правління НБУ прийняло рішення від 04.06.2024 р. № 189-рш «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» та рішення від 04.06.2024 р. № 190-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» від управління».
Згідно з рішенням від 04.06.2024 р. № 189-рш у «Страховій компанії «Екта» встановлено наявність зобов'язань за договорами страхування (перестрахування) та відповідно до його п. 6 доручено юридичному управлінню НБУ протягом одного місяця з дня прийняття рішення забезпечити подання до господарського суду позову про ліквідацію «Страхової компанії «Екта» відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 110 ЦК України та клопотання про призначення ліквідатора страховика з числа арбітражних керуючих у справах про банкрутство фінансової установи.
Підставою для прийняття спірних рішень було встановлення за наслідками позапланової інспекційної перевірки «Страхової компанії «Екта», яка проводилась з 08.12.2023 р. по 25.12.2023 р. станом на 08.12.2023 р. за період з 29.06.2023 р. до 07.12.2023 р. (включно), факту недотримання НПДК станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р. та порушення у зв'язку з цим п. 168 гл. 15 розділу ІІ Положення № 153 та абз. першого п. 3 розділу I, п. 1 розділу IIIПоложення № 850.
Перевірка проводилась на підставі наказу НБУ від 07.12.2023 р. № 1246-но (зі змінами), а її результати викладені НБУ у Довідці про перевірку та Звіті про інспекційну перевірку, що є в матеріалах справи.
Як вказує НБУ у рішенні від 04.06.2024 р. № 189-рш порушення п. 168 глави 15 розділу II Положення № 153 було повторним з боку «Страхової компанії «Екта», тому на підставі п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання» було застосовано захід впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг згідно з переліком, вказаним у рішенні.
З метою правильного вирішення справи ключовим питанням є встановлення законодавства, яке підлягає застосуванню у справі та яке було підставою для ухвалення Правлінням НБУ спірних рішень.
На момент проведення НБУ інспекційної перевірки у «Страховій компанії «Екта» діяв Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання» та Закон України№ 85/96-ВР «Про страхування».
Проте з 01.01.2024 р. відбулось оновлення законодавства у сфері надання фінансових послуг, зокрема щодо страхових компаній.
З 01.01.2024 р. Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання» та Закон України № 85/96-ВР «Про страхування» втратили чинність та вступили в дію нові: Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та Закон України № 1909-ІХ «Про страхування».
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» надавачі фінансових послуг, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.
Таким чином, притягнення «Страхової компанії «Екта» до відповідальності визначається Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання», який був чинним на момент виявлення НБУ порушення ліцензійного законодавства.
Частина ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цим визначено принцип законності в діяльності органу державної влади та суб'єктів владних повноважень.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Принцип неприпустимості зворотної дії закону в часі є в низці міжнародно-правових актів, зокрема ст. 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 р. № 1-зп, від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001, від 13.03.2012 р. № 6-рп/2012.
Цей принцип забезпечує визначеність та стабільність у суспільних відносинах. Він означає, що закони діють лише на ті відносини, що виникли після того, як самі закони (або інші нормативно-правові акти) набули чинності. Отже, нові норми законодавства стосуються виключно правовідносин, що з'явилися після їхнього вступу в силу. А до тих правовідносин, які виникли раніше, застосовується законодавство, що діяло на момент їхнього виникнення.
Факт того, що ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг «Страховій компанії «Екта» анульовано саме на підставі п. 6 ч. 1 ст. 38-1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання» підтверджується матеріалами справи та не спростовується НБУ, як органом, що застосував відповідний захід впливу.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, то НБУ не застосовує заходи впливу за таке порушення.
Наявними у справі доказами підтверджено, що після проведення інспекційної перевірки НБУ та до 04.06.2024 р. (дня прийняття спірних рішень) «Страхова компанія «Екта» усунула виявлені порушення та його наслідки.
Про ці факти «Страхова компанія «Екта» неодноразово повідомляла листами НБУ, який не міг не знати про це. Зокрема, позивачами надано докази, що такі листи надсилались та отримувались НБУ, починаючи з 08.12.2023 р. до 03.04.2024 р. Зі змісту письмових повідомлень «Страхової компанії «Екта» вбачається, що у періоди перевірки страхові резерви формуються у достатньому розмірі, а випадки порушень фінансових нормативів відсутні. Крім цього, страховиком зменшено резерв заявлених збитків станом на кінець дня 07.12.2023 р. та 31.12.2023 р., тому порушення НПДК на всі звітні дати було усунуто. Більше того, «Страхова компанія «Екта» також подала до НБУ звітність із відображенням дотримання нормативу НПДК, яка останнім була прийнята.
Колегія суддів також враховує ту обставину, що «Страхова компанія «Екта», крім виконання в повному обсязі порушень і недоліків за кожним пунктом Звіту про інспекційну перевірку, зокрема щодо НПДК, засвідчила про свою готовність у подальшому збільшувати прийнятні активи згідно з новими вимогами нормативно-правових актів НБУ, які вступили в дію з 01.01.2024 року.
Поряд з цим суд бере до уваги особливості державної політики у сфері надання фінансових послуг, які діяли в момент виникнення спірних правовідносин, та пов'язувались із забезпеченням діяльності та розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, що відповідає преамбулі Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання».
Відповідачем 1 не доведено доказами та переконливими аргументами, що діяльність «Страхової компанії «Екта» здійснювалась поза конкурентними умовами, а приписи ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання», які встановлювали імператив щодо неможливості застосування НБУ заходів впливу до страховика, який самостійно їх усунув до застосування заходів впливу, не поширюються на «Страхову компанію «Екта».
Матеріали справи, зокрема Звіт про перевірку, засвідчують протилежне, оскільки висновки НБУ за наслідками інспекційної перевірки вказують, що фінансовий стан «Страхової компанії «Екта» не загрожував інтересам кредиторів і не впливав на безперервність його діяльності. Низькоризикований вид страхування гарантував стабільний грошовий потік, що дозволяло компанії виконувати вимоги нормативів .
Суд не приймає аргументи НБУ, викладені у відзиві, що «Страхова компанія «Екта» визнала порушення щодо невірного розрахунку розміру середнього збитку (лист від 15.12.2023 р. № 15122023/1), формування RBNS та IBNR (лист від 18.12.2023 р. № 18122023) та порушення НПДК станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р. (лист від 20.12.2023 № 20122023_1), оскільки це не нівелює її право самостійно усунути порушення та уникнути відповідальності, що прямо випливає із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання».
З огляду на викладене, суд бере до уваги та погоджується із доводами позивачів, що «Страхова компанія «Екта» самостійно усунула порушення НПДК та його наслідки до застосування заходів впливу, що виключає можливість застосування до неї заходів впливу.
Таким чином, оскаржувані позивачами рішення прийнятті НБУ всупереч ч. 1 ст. 40 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Відповідачем 1 не спростовано та не доведено протилежне, що свідчить про протиправність прийнятих НБУ рішень, що є предметом оцінки у даній справі.
Крім цього, колегія суддів також враховує позицію позивачів із приводу можливості ретроспективного усунення порушень, що випливає із змісту ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання». За своєю суттю усунення порушення з його наслідками можливо лише після його встановлення, отже, друге завжди передує першому.
Колегія суддів також вважає за необхідне надати оцінку діям посадових осіб НБУ, які здійснювали інспекційну перевірку «Страхової компанії «Екта».
Статтею 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання» встановлено, що НБУ при здійснення нагляду за діяльністю на ринку небанківських фінансових послуг керується рядом принципів, до яких зокрема віднесено, законність, співмірність (пропорційність) регуляторних вимог та наглядових дій, врахування обставин та умов конкретних ситуацій, включаючи розмір юридичної особи, види здійснюваної нею діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан, обмеження надмірного регуляторного втручання, принцип рівноцінності сутності та форми щодо оцінювання обставин з точки зору їх економічного, правового та фактичного змісту, принцип плановості та системності нагляду тощо.
Таким чином, реалізація наглядових функцій НБУ не є абсолютною та безпринципною; вона можлива виключно із обов'язковим врахуванням комплексу основоположних засад, які гарантують дотримання балансу між публічними та приватноправовими інтересами.
Надання відповідачу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, яке має бути законним, а також має бути чітким, обґрунтованим та зрозумілим для особи, стосовної якої таке рішення прийняте.
«Страхова компанія «Екта» розраховувала та формувала складові НПДК (RBNS та IBNR) за методами, викладеними у розділі IV, VМетодики.
Судом встановлено та підтверджено доказами у справі, що НБУ, виявивши порушення «Страховою компанією «Екта» формування RBNS через його недоформування, що призвело до недотримання НПДК, здійснив його перерахунок (коригування) безпосередньо у ході інспекційної перевірки. Як наслідок, цей показник було завищено, що вплинуло на визначення кінцевого розміру НПДК.
Поряд з цим під час перевірки НБУ також встановив, що «Страхова компанія «Екта» втратила право на застосування методу фіксованого відсотка під час розрахунку показника IBNR, який є іншою складовою частиною НПДК, та розраховується або із застосуванням актуарних методів для аналізу розвитку збитків у страхуванні, або методом фіксованого відсотка (пп. 3, 4 розділу V Методики).
Зокрема, розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR), здійснюється із застосуванням актуарних методів, до яких належать: ланцюговий метод (ChainLadder); метод Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson); метод Кейп-Код (CapeСode); Мюненський ланцюговий метод (MunichChainLadder); модифікація вищезазначених актуарних методів; лінійна комбінація вищезазначених актуарних методів.
Актуарні методи розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені (IBNR), застосовуються за наявності даних не менше ніж за 12 кварталів поспіль щодо здійснення страхових виплат з виду страхування, при цьому кількість страхових виплат з виду страхування за цей період становить не менш як 30.
Страховик може обирати для формування резерву збитків, які виникли, але не заявлені, за видом страхування іншим, ніж обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, метод фіксованого відсотка принаймні за однієї з таких умов:
· страховик проводить страхову діяльність за цим видом страхування менше ніж 12 останніх кварталів та/або у разі, якщо кількість страхових виплат з виду страхування за цей період становить менш як 30;
· для видів страхування, надходження страхових платежів за якими за попередні 4 квартали не перевищують 5 відсотків надходжень сум страхових платежів за всіма видами страхування.
Якщо після обрання страховиком для формування резерву збитків, які виникли, але не заявлені, за видом страхування іншим, ніж обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, методу фіксованого відсотка умови, зазначені у цьому пункті, не виконуються, страховик переглядає застосування зазначеного методу на наступний календарний рік та вносить зміни до Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів, що розробляється відповідно до цієї Методики та затверджується страховиком, з урахуванням вимог п. 3 розділу Х цієї Методики.
Доказами у справі доведено, що показники діяльності «Страхової компанії «Екта» у періоди, що перевірялись, дійсно виключали можливість використання методу фіксованого відсотка для формування IBNR через його неналежність.
У даному випадку для обрахунку показника IBNR підлягає застосуванню один із актуарних методів, перелік яких викладено вище (п. 3 розділу V Методики).
Проте, встановивши помилкове значення IBNR через застосування неправильного методу, інспектори НБУ не здійснили його коригування актуарними методами, що призвело до одночасного використання завищеного та перерахованого НБУ показника RBNS та завищеного через помилкове застосування методу фіксованого відсотка і не перерахованого показника IBNR.
Це стало підставою для неправомірності зробленого НБУ висновку про наявність дефіциту НПДК станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р. у розмірі 2,6 % та 3,4 % відповідно та прийняття спірних рішень Правлінням НБУ.
Наведений висновок, на думку суду, сформований НБУ усупереч принципам здійснення нагляду за діяльністю на ринку небанківських фінансових послуг, які закріплені у ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання», а тому є протиправним.
Така непослідовна поведінка посадових осіб НБУ, які здійснювали інспекційну перевірку, також порушує принцип правової визначеності, відповідно до якого органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою вірогідністю та точністю заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації.
Верховний Суд під час розгляду справ щодо оскарження індивідуальних актів неодноразово вказував на необхідності оцінки дотримання державою принципу юридичної визначеності (принцип правової визначеності), який є істотно важливим для питання довіри до держави та верховенства права. Аби досягти цієї довіри, держава зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та мас бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (EuropeanCommissionforDemocracythroughLaw (VeniceCommission) ReportontheRuleofLawadoptedbytheVeniceCommissionatits 86th plenarysession (Venice, 25-26 March 2011).
У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128,.com S.r.I. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Викладені у відзиві НБУ пояснення з цього приводу не є переконливими та не доводять зворотнє.
Крім цього суд враховує наявні у справі докази, зокрема, Звіт актуарія про розрахунки резерву збитків (про розрахунок резерву збитків зі Страхування майна (іншого, ніж передбаченого значеннями 9-13) та Звіт про розрахунок резерву збитків зі Страхування медичних витрат ТДВ «СК «ЕКТА»), підготовлені на замовлення позивачів особою, яка має право здійснювати актуарну діяльність у сфері страхування, та особою, яка може виконувати обов'язки відповідального актуарія ОСОБА_5 .
Відповідно до цих звітів показник IBNR за усіма актуарними методами (метод ChainLadder, метод Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson), метод Кейп-Код (CapeСode), Мюненський ланцюговий метод (MunichChainLadder), а також за перевіркою достатності обчислених резервів (run-offtest) не має дефіциту страхових резервів, що свідчить про їх достатність для виконання НПДК.
Актуарієм встановлено, що норматив НПДК станом на кінець дня 30.09.2023 р. та 07.12.2023 р. порушено не було, тому підстави для висновку про недотримання «Страховою компанією «Екта» приписів п. 168 глави 15 розділу II Положення № 153 не найшли свого підтвердження.
Ураховуючи вказані докази у сукупності, колегія суддів погоджуються з позицією позивачів і третьої особи 1 у справі, що фактичний показник НПДК на дати перевірки відповідав вимогам законодавства.
Водночас суд бере до уваги і інші доводи позивачів, які стосуються безпідставного застосування НБУ у рішенні від 04.06.2025 р. № 189-рш положення п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування», який набув чинності після інспекційної перевірки «Страхової компанії «Екта», з 01.01.2024 р.
Судом встановлено, що НБУ у рішенні від 04.06.2025 р. № 189-рш вказує, що п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» є аналогічним п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання», на підставі якої до «Страхової компанії «Екта» застосовано захід впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» регулятор приймає рішення про відкликання ліцензії страховика одночасно з рішенням про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених ст. 124 цього Закону.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування», яка визначає особливості застосування заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії, НБУ має право прийняти рішення про відкликання ліцензії у разі повторного порушення страховиком вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захід вплив.
Процитована норма визначає умови конкретного порушення, внаслідок допущення якого передбачається застосування до страховика заходу впливу, тому її застосування до «Страхової компанії «Екта» є протиправним через заборону зворотної дії матеріального права в часі.
Крім цього, аналіз цих статей не дає можливості погодитись з правомірністю застосування НБУ п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» у рішенні від 04.06.2024 р. № 189-рш також і через те, що п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» не є аналогічним за змістом п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 123Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» повторним вважається порушення, вчинене протягом двох років з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу про порушення страховиком вимог, щодо яких було застосовано такий захід впливу.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання» повторним порушенням ліцензійних умов вважається вчинення протягом двох років з дня видання НБУ рішення про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке рішення.
Таким чином, умови повторності порушення ліцензійних умов містять суттєві відмінності щодо події (факту), із настанням якої розпочинається її облік, а тому ці статті не є аналогічними, однаковими.
Таким чином, суд доходить до висновку, що посилання НБУ у рішенні від 04.06.2024 р. № 189-рш на п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» є незаконним, а тому вважати це рішення правомірним неможливо. Наведене призвело до незаконного застосування НБУ і ст. 66 цього Закону, відповідно до якої Правління НБУ дало доручення юридичному управлінню подати позов про ліквідацію «Страхової компанії «Екта».
Суд звертає увагу, що конструкція ст. 66 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування» побудована таким чином, що її застосування можливе виключно у разі анулювання ліценцій на підставі п. 4 ч. 2 ст. 123 Закону України № 1909-ІХ «Про страхування».
Натомість у цій справі встановлено, що ліцензії «Страхової компанії «Екта» на провадження діяльності з надання фінансових послуг анульовано згідно з п. 6 ч. 1 ст. 38№ Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання».
Отже, рішення НБУ від 04.06.2024 р. № 189-рш не відповідає вимогам законності і в цій частині. У свою чергу рішення від 04.06.2024 р. № 190-рш, яке фактично є похідним від першого, не відповідає цим вимогам також.
Наведені Відповідачем 1 доводи у відзиві на позов не свідчать, що у ході застосування до «Страхової компанії «Екта» заходів впливу НБУ як суб'єкт владних повноважень діяв законно та правомірно, а також керувався п. 18 розд. VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», п. 6 ч. 1 ст. 381 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання», ст. ст. 57, 66 Закону України «Про страхування», ст. ст. 15, 551 Закону України «Про Національний банк України», п. 14 постанови Правління НБУ від 19.03.2024 № 34 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ», п. 484 гл. 65 розд. XIПоложення про застосування НБУ коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.12.2023 № 183, п. 7 розд. ІІ Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого постановою Правління НБУ від 23.12.2023 р. № 178.
Відповідач не навів жодних переконливих мотивів, а також не надав суду жодних доказів, що його рішення від 04.06.2024 р., які оскаржуються позивачами, відповідають принципам законності та обґрунтованості, а дії є правомірними.
Суд також бере до уваги той факт, що позиція НБУ з приводу того, що анулювання ліцензій дасть змогу уникнути настання негативних наслідків для кредиторів та клієнтів «Страхової компанії «Екта» з огляду на її невиважену діяльність та придбання прийнятних активів за ціною, що в три рази вища за середньоринкову, не обґрунтована, містить припущення та спростовується доказами у справі.
Як убачається із матеріалів справи інспекційна група НБУ встановила, що фінансовий стан компанії не несе загрози інтересам кредиторів та не має негативного впливу на забезпечення її діяльності. А низькоризиковий вид страхування забезпечує постійний позитивний грошовий потік, що дозволяє «Страховій компанії «Екта» дотримуватись нормативів. Будь-які негативні наслідки є лише припущенням, що не підтверджується доказами у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1 та 2 ст. 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій. Натомість позивачі у справі докази на підтвердження своєї позиції надали, які суд приймає як належні та допустимі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними а момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
За ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено ч. 2 ст. 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди з'ясовують, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про Національний банк України» рішення (нормативно-правові акти чи індивідуальні акти), дії або бездіяльність Національного банку чи його посадових та службових осіб можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та з використанням повноважень і з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10 900,80 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 № 189-рш «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг»;
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Правління Національного банку України від 04.06.2024 № 190-рш «Про призначення тимчасової адміністрації у ТОВАРИСТВІ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» та відсторонення органів управління ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕКТА» від управління»;
4. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційну дію державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Костюченко Т.В. про внесення запису №1000701070014078380 від 07.06.2024 р. про зміну керівника юридичної особи.
5. Стягнути з Національного банку України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору по 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Судді Терлецька О.О.
Леонтович А.М.
Лисенко В.І.