про прийняття до розгляду зустрічного позову
та призначення судового засідання у справі
17 липня 2025 року м.Київ № 320/28966/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, поданий в межах адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, у якому просить суд:
- стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 277 406,88 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.07.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (форма «Р») № 83765240203 від 29.07.2024 на суму -254 812.50 грн; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення Головного управління ДПС у м. Києві (форма «ПС») № 83781240203 від 29.07.2024 на суму - 1 020.00 грн; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення Головного управління ДПС у м. Києві (форма «ПС») № 83773240203 від 29.07.2024 на суму - 340.00 гривень; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форма «Р») рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 83787240203 від 29.07.2024 на суму - 21234,38 гривень.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що відповідно до частин першої-третьої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Предметом первісного позову у даній справі є вимога Головного управління ДПС у м.Києві про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 277 406,88 грн.
У позовній заяві контролюючий орган зазначив, що підставою виникнення у відповідача податкового боргу у розмірі 277 406,88 грн є несплата грошових зобов'язань, нарахованих до сплати на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №83765240203 від 29.07.2024 на суму - 254 812,50 грн; податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») № 83781240203 від 29.07.2024 на суму - 1 020,00 грн; податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №83773240203 від 29.07.2024 на суму - 340,00 гривень; податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 83787240203 від 29.07.2024 на суму - 21 234,38 гривень.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у зустрічному позові оскаржує податкові повідомлення-рішення, на підставі яких йому нараховано податковий борг, який є предметом стягнення у даній справі, суд вважає, що зустрічний позов пов'язаний із первісним позовом, оскільки задоволення зустрічного позову може частково виключити задоволення первісного позову.
У зустрічному позові ОСОБА_1 також просить суд поновити строку звернення до суду із зустрічним позовом, оскільки він не отримував спірних рішень та про їх наявність йому стало відомо 30.06.2025 при ознайомленні з первинним позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 ПК при оскарженні податкового повідомлення - рішення, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача зі скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду.
Таким чином, звернувшись до суду 15.07.2025 позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду із зустрічним позовом.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суд із зустрічним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що наявність спірних ППР та вимоги позивачу стало відомо з позовної заяви ГУ ДПС у м.Києві про стягнення податкового боргу.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зустрічним позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
Частиною четвертою статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи вказане, суд вважає за доцільне призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по справі.
Керуючись статтями 177, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити позивачу строк звернення до суду із зустрічним позовом.
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Розпочати підготовку справи до судового розгляду та призначити підготовче засідання на 12 серпня 2025 року о 13.30 год.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
Витребувати від Головного управління ДПС у м.Києві:
- копії усіх документів, на підставі яких були прийняті податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №83765240203 від 29.07.2024 на суму - 254 812,50 грн; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 83781240203 від 29.07.2024 на суму - 1 020,00 грн; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №83773240203 від 29.07.2024 на суму - 340,00 гривень; податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 83787240203 від 29.07.2024 на суму - 21 234,38 гривень.
Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.