17 липня 2025 року м.Київ 320/49250/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену листом від 19.10.2023 №35616-35118/0-02/8-2600/23, у призначенні (поновленні) пенсії ОСОБА_1 з 27 вересня 2023 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити (поновити) пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 27 вересня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що введеним обмеженням у зв'язку із запровадженням військового стану не передбачено припинення виплати пенсій або припинення розгляду уповноваженими органами заяв про призначення (поновлення) пенсій. Також посилається на постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року та від 17.03.2020 року в справах № 308/3864/17 та 227/2158/17 відповідно.
Від відповідача надійшов відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підтвердження не отримання пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Позивач звернулася із заявою від 21.09.2023 щодо поновлення виплати пенсії, яке зареєстровано 27.09.2023 за №35118/0-2600-23.
Листом від 19.10.2023 за №35616-35118/0-02/8-2600/23 Головне управління розглянуло заяву та відмовило в призначенні (поновленні) виплати пенсії, оскільки відсутні підтвердження не отримання пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.
Правова позиція суду.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише в на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист; що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, видом годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів догляду за непрацездатними.
За таких умов норми Конституції України є нормами прямої дії, які передбачають певні правила поведінки для суб'єктів державної влади та посадових осіб в основу яких закладено дотримуватися Койституції та 3аконів України.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок №22-1)
Відповідно до пункту 1.3. Порядку 22-1, Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи., яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ладі реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення
Відповідно до пункту 2.23 Порядку 22-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, шо призначає пенсію
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України від 1.5.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі -- Закон №1207) Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї:
Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року. Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захист цивільного населення.
Особам, місце проживання яких зареєстровано на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь і які перемістились на підконтрольну українській владі територію та зареєстровані відповідно до вимог Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб», призначення та продовження виплати пенсії здійснюється в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Органи Пенсійного фонду України здійснюють переведення виплати пенсій на підконтрольну українській владі територію для громадян України, зареєстрованих як внутрішньо переміщені, особи в установленому чинним законодавством порядку в тому числі і для громадян України, місце проживання яких зареєстровано в населених пунктах тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.
Оскільки мешканцям тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та Севастополь, на відміну від мешканців окупаційних утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, виплата пенсій здійснюється відповідними установами Російської Федерації, то для запобігання подвійного призначення та виплати пенсій згідно з законодавством України та міжнародним законодавством, органи Пенсійного фонду України до впровадження воєнного стану на території України надсилали до Російської Федерації запити щодо дати припинення пенсії за попереднім місцем проживання заявника з витребуванням пенсійних справ, якінеобхідні для визначення умов набуття права на пенсію та обчислення її розміру.
У зв'язку з воєнним станом в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації з цією країною призупинено листування, тож у органів Пенсійного фонду України немає можливості направляти запити до органів Пенсійною фонду Російської Федерації з метою отримання матеріалів пенсійних справ поновлення виплати пенсії за законодавством України.
Таким чином, поновлення виплати пенсії особі, яка переселилась з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим на територію, підконтрольну українській, владі, можливе при наданні цією особою пенсійної справи та документу про припинення виплати пенсії в Російській Федерації з конкретної дати (атестат).
У випадку надання сформованої належним чином пенсійні справи, отриманої в органах Пенсійного фонду Російської Федерації з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації, органами Пенсійного фонду України буде прийматись рішення про призначення пенсії згідно з законодавством України.
У зв'язку із введенням воєнного стану з 24.02.2022 запити про отримання даних щодо перебування на обліку припинення виплати пенсії до органів російської федерації не надсилаються.
Документи органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо не перебування на обліку позивача як одержувача пенсії або строків виплати пенсії не надано.
Іншого чини им законодавством не передбачено.
З огляду на вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в поновлені пенсійних виплат, у зв'язку з відсутністю пенсійної справи та документів органів пенсійного забезпечення російської федерації щодо перебування на обліку та отримання/не отримання пенсії та строків її виплати.
Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/4508, у рази якщо громадянин вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, він мас право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нього Закону, законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до ст.1 «Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 (далі Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають.
Держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право па пенсійне забезпечення на їхній території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право па території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 7 Угоди, при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Аналіз вказаних положень Угоди вказує на право особи на пенсію за віком в Україні і у випадку набуття нею трудового стажу на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, зокрема російської федерації. Разом з тим, за змістом ст. 7 Угоди право на отримання пенсії передбачене виключно в одній із країн держав - учасниць Угоди, оскільки при переселенні пенсіонера виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Таким чином, у разі отримання особою у російській федерації пенсії, при переселенні такої особи до України, виплата пенсії у російській федерації має бути припинена.
Додатково повідомляємо, що дата з якої Позивач матиме право на пенсійну виплату - право набуде лише після припинення виплати пенсії Позивача на території російської федерації.
Отримання особою пенсій одночасно у двох різних державах - учасницях Угоди суперечить принципам пенсійного забезпечення, встановленим Угодою.
Таким чипом, за відсутності відомостей про припинення нарахування Позивачу пенсійних виплат в рф дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновлені пенсійних виплат відповідно до Закону є правомірними.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснює свої дії в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та Законів України.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними, у спірпих правовідносинах Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.
Суд погоджується з твердженням позивача, що впровадженням військового стану не передбачено припинення виплати пенсій або припинення розгляду уповноваженими органами заяв про призначення (поновлення) пенсій, разом з тим, в даних правовідносинах відсуті обставини, що свідчили б про припинення виплати пенсії в зв'язку з впровадженням військового стану або про нерозгляд заяви про призначення пенсії.
Посилання на постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року та від 17.03.2020 року в справах № 308/3864/17 та 227/2158/17 є нерелевантним, оскільки викладена в них правова позиція стосується наявності паперової пенсійної справи для перерахунку пенсії на виконання рішення суду, натомість в даному випадку має місце відсутність підтвердження неотримання пенсії на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини та пояснення сторін, суд вважає, що Позивачем не доведено неправомірність дій відповідача під час прийняття спірного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.